Введення
Інфляція визначається як процес, що характеризується підвищенням загального рівня цін в економіці або, що практично еквівалентно, зниженням купівельної спроможності грошей.
Основоположним, сутнісним ознакою інфляції є зростання цін в середньому; не збільшення ціни якогось окремого товару або навіть групи товарів, збільшення усередненої ціни всієї номенклатури товарів, обраних у якості бази виявлення рівня інфляції.
Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Вважається, що вона з'явилася, мало не з виникненням грошей, з функціонуванням яких нерозривно пов'язана. Інтерес до інфляції, інфляційних процесам, виник ще в давнину, коли багато правителі з більшим чи меншим успіхом намагалися знайти вирішення вічної проблеми балансування бюджетних доходів з постійно зростаючими витратами. Але якщо раніше інфляція виникала, як правило, в надзвичайних обставинах, то в останні два-три десятиліття в багатьох країнах вона стала хронічною. Сьогодні у світі майже немає країн, де немає, або не було інфляції.
Інфляція є дуже складним соціально-економічним явищем. Протягом століть із зміною форм власності, типів ціноутворення, грошових систем змінювалися причини, слідства, форми прояву інфляційного процесу. Незмінною залишалася лише сутність інфляції - знецінення грошей.
В даний час інфляція - один з найболючіших і небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову і економічну систему в цілому. Інфляція не тільки означає зниження купівельної спроможності грошей, а й підриває можливості господарського регулювання, зводить нанівець зусилля по проведенню структурних перетворень, відновленню порушених пропорцій.
1. Причини інфляції та її наслідки
1.1 Причини інфляції
Інфляція являє собою стійку тенденцію зростання загального рівня цін.
В залежності від темпів зростання цін на ринку розрізняють інфляцію:
- повзучу при щорічних темпах приросту цін на 3-4%. Така інфляція характерна для розвинених країн, які розглядають її як стимулюючий фактор;
- галопуючу при середньорічних темпах приросту цін на 10-50% (іноді до 100%), яка переважає в країнах, що розвиваються;
- гіперінфляцію при щорічних темпах приросту цін понад 100%, властиву країнам в окремі періоди, коли вони переживають корінної ломки своєї економічної структури.
Залежно від причини, яка переважає, розрізняють два типи інфляції: інфляцію попиту та інфляцію витрат виробництва.
Традиційно інфляція виникає при надмірному попиті. Попит на товари більший, ніж пропозиції товарів, в зв'язку з тим, що виробничий сектор не в змозі задовольнити потреби населення. Цей надлишок попиту веде до зростання цін. Існує багато грошей при малій кількості товарів. Інфляція попиту обумовлена:
- зростанням військових витрат. Військова техніка та військова продукція не функціонують на ринку, їх набуває держава і направляє у запас. Гроші для обслуговування цієї продукції по суті не потрібні, оскільки вона не переходить із рук в руки;
- дефіцитом бюджету та зростанням державного боргу. Покриття дефіциту здійснюється або державними позиками, або емісією банкнот, що створює державі додаткові кошти, а, отже, і додатковий попит;
- кредитної експансією банків. Розширення кредитних операцій банків та інших кредитних установ призводить до збільшення кредитних знарядь обігу, які також створюють додаткові вимоги на товари та послуги;
- припливом іноземної валюти в країну, яка за допомогою обміну на національну грошову одиницю викликає загальне зростання обсягу грошової маси, а, отже, і надлишковий попит.
Отже, інфляція попиту спостерігається в тому випадку, якщо зростання рівня цін відбувається під впливом загального збільшення сукупного попиту.
Причини інфляції витрат виробництва:
- зниження зростання продуктивності праці, викликане циклічними коливаннями або структурними змінами у виробництві, що веде до збільшення витрат на одиницю продукції, а, отже, до зменшення прибутку. У кінцевому підсумку це позначиться на зниженні обсягу виробництва, скороченні пропозиції товарів та зростанні цін;
- розширення сфери послуг, поява нових видів з більшою питомою вагою зарплати та відносно низькою в порівнянні з виробництвом продуктивністю праці. Звідси загальне зростання цін на послуги;
- підвищення оплати праці при певних обставинах в результаті активної діяльності профспілок, контролюючих номінальну заробітну плату. Компанії відповідають на таке зростання інфляційною спіраллю; підвищення заробітної плати викликає ріст цін та нове підвищення заробітної плати;
- високі непрямі податки, характерні для багатьох держав, що включаються у ціну товарів. Для оцінки та вимірювання інфляції використовують показник індексу цін. Індекс цін вимірює співвідношення між купівельною ціною певного набору споживчих товарів і послуг (В«ринкова кошикВ») для даного періоду з сукупною ціною ідентичною і схожою групи товарів та послуг у базовому періоді.
Ще одна серйозна причина інфляції - корупція. Значна частка нашої економіки - Тіньового походження. Це і заборонені види діяльності, і підпільне виробництво. Зрозуміло, що податки від усього цього в казну не йдуть. За заподіяну країні збитків ніхто не відповідає. Більш того, у В«тіньовиківВ» є покровителі у владі: за оцінкою Генерального прокурора Росії на 2006 р., до 80% чиновників корумповані.
Щоб зрозуміти, як корупція впливає на інфляцію, розглянемо дві інфраструктурні галузі: автодорожнє будівництво та залізничний транспорт. В автотранспорті інфраструктура (тобто дороги) і сам процес перевезень економічно розділені - за них відповідають різні підприємства. У залізничному транспорті такий поділ тільки почалося. Грошей обидва сектора отримують приблизно однаково. Фінансування і розподіл інвестицій теж відбувається по подібним сценарієм. Тільки на автодорожнє будівництво виділяється більше держкоштів, на залізничне - більше своїх (ВАТ В«РЖД) або позикових коштів. Основна відмінність полягає в тому, що в автодорожньому випадку присутній федеральне ланка - джерело інвестицій, відсутній у залізничному будівництві. Але, за даними дослідження, кожне В«вливанняВ» грошей в автодорожнє будівництво призводить до стрибка інфляції, в залізничне - її знижує. Можна зробити припущення: корупційне ланка локалізовано на федеральному рівні. Решті механізм інвестування від корупції більш- менш захищений - чи залежить від стану справ В«нагоріВ».
1.2 Наслідки інфляції
Ставлення до інфляції як до об'єктивного економічного процесу впродовж багатьох років було неоднозначним.
До 1936 року домінував тезу, що інфляція є виключно деструктивною силою. Ця теза була спростована Дж. Кейнсом, який стверджував, що інфляція має величезним позитивним потенціалом, оскільки вона знецінює гроші, робить процес їх накопичення безцільним. Тим самим стимулюється споживання, і інфляція перетворюється в найважливіший фактор розвитку економіки. Навпаки, відсутність інфляції призводить до накопичення грошей, їх іммобілізації і, при певних умов, може викликати економічну кризу.
В умовах інфляції істотно спотворюється в бік зменшення оцінка основних засобів. Підприємство може розглядати цю ситуацію з двох сторін.
Якщо керівництво зацікавлене в рекламі розмірів свого підприємства, однією з характеристик яких є підсумок балансу-нетто, заниження оцінки вартості активів небажано. Навпаки, якщо керівництво підприємства хоче його акціонувати і має на це деякі привілеї, така занижена оцінка йому вельми до речі. Інфляція - подарунок тим, хто хоче прибіднятися, не бажаючи показувати своєї фінансової потужності.
З позиції керівника підприємства інфляція може призводити до зниження економічного потенціалу даного підприємства. Логіка міркування в цьому випадку така: спис...
