Міністерство культури Російської Федерації
Кемеровський державний університет культури і мистецтв
Курсова робота
Сучасні проблеми комерціалізації сфери дозвілля
Кемерово, 2010
ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Сфера дозвілля
1.1 Дозвілля: реалізація потреб, зміст, цілі, мотиви
1.2 Сучасні проблеми розвитку соціально-культурної сфери
1.3 Підприємницька діяльність у сфері дозвілля
Глава 2. Досвід організації комерційної діяльності в дозвільних установах м. Прокоп'євська
2.1 Комерційна діяльність клубу В«ІскоркаВ»
2.2 Опис фірми В«ValenTime PolyStudiyВ». Сутність діяльності
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Сучасні процеси оновлення життя нашого суспільства змінили і соціокультурну ситуацію. Практика і соціологічні дослідження показують наявність найрізноманітніших інтересів у населення, яке є потенційною аудиторією культурно-дозвіллєвих установ. Духовні потреби дуже динамічні і в зв'язку з цим постійно змінюються, переходячи на якісно новий рівень.
У сучасну перспективну модель соціально-культурної сфери поряд з державними структурами, де довгий час переважало гіпертрофоване адміністративно-командне початок, органічно вписується самокерований, саморазвивающийся приватний (комерційний) сектор, представлений безліччю фірм, компаній, підприємств, кооперативів, акціонерних товариств. Разом з державними ланками цей сектор активно включився в регулювання процесів соціально-культурної сфери, ринку дозвіллєвого попиту.
Приватний сектор цілком і повністю залежит
ь від культурно - дозвіллєвих потреб. Він досить оперативно вловлює найменші коливання моди і пропозицій дозвіллєвого ринку. Постійна орієнтація на попит і кон'юнктуру дає можливість комерційним підприємствам, фірмам безпомилково знаходити і В«закриватиВ» економічно вигідні В«НішіВ» в соціально-культурній сфері. Саме цим пояснюється величезна різноманітність сучасних комерційних самоокупних клубів і дозвіллєвих центрів.
В умовах ринкової економіки комерційний сектор та інноваційна політика взаємопов'язані і взаємозалежні. Нововведення допомагають комерційним установам культури вижити в конкурентній боротьбі й одержати прибуток. У той же час ресурси комерційного сектора сприяють виникненню і розвитку інноваційних форм дозвілля.
Таким чином, об'єктом даної курсової роботи є сфера дозвілля, а предметом - комерціалізація сфери дозвілля.
Мета даної курсової роботи - вивчення сучасних проблем комерціалізації сфери дозвілля.
Відповідно до поставленою метою належить вирішити наступні завдання:
1.рассмотреть поняття В«дозвілляВ» з точки зору реалізації потреб, змісту, цілей, мотивів;
2.Вивчити сучасні проблеми розвитку соціально-культурної сфери;
3. розглянути підприємницьку діяльність у сфері дозвілля;
4.ізучіть комерційну діяльність клубу В«ІскоркаВ» м. Прокоп'євська;
5. описати сутність діяльності фірми В«ValenTime PolyStudiyВ».
Структура курсової роботи складається з вступу, двох розділів, висновку і списку літератури.
Глава 1. Сфера дозвілля
1.1 Дозвілля: реалізація потреб, зміст, цілі, мотиви
Сучасна наука пов'язує сутність дозвілля з одним з полюсів людської діяльності, що носить в цілому двофазний характер: В«зусилля - розслабленняВ», В«робота - відпочинокВ», В«Стомлюючий вид активності - відновлюючий вид активностіВ» і т.п. Уявлення про відпочинок формується як про діяльність, що має багатофункціональне призначення, що набуває складний зміст, різноманітні форми організації.
Важливо усвідомити характер дозвільної діяльності у зв'язку з тими потребами, які людина реалізує в її процесі. Відомо, що потреби людини умовно можна розділити на три типи:
- первинні, або вроджені , - фізіологічні потреби у відпочинку, їжі, продовження роду та ін; фізичні - в чистому повітрі, геоландшафтних і кліматичних умовах життя; матеріальні - у товарах повсякденного попиту, харчових продуктах та ін;
- соціальні - потреби в спілкуванні, соціальному обслуговуванні, транспортному пересуванні та ін;
- культурні - потреби в освіті, духовному розвитку, освоєнні художніх цінностей та ін
Якщо з первинними потребами людина народжується, і вони можуть давати про себе знати спонтанним станом організму, то соціальні і культурні потреби багато в чому формуються культурним середовищем, тісно співвідносяться з його розумом, соціальним статусом, рівнем освіти, загальним розвитком особистості. На відміну від первинних запитів, які більш стійкі в своїх проявах, соціокультурні потреби формуються тільки в соціокультурному середовищі і в міру виховання і дорослішання людини. Соціокультурні потреби виключно різноманітні, супроводжують людину протягом усього його свідомого життя. Багато з них набувають вельми пластичний характер, будучи залежними, від громадських трансформацій - нових умов життя, рівня освіти, соціального оточення, моди та ін
В дозвіллі людина реалізує всі три зазначених типи потреб або в тісному переплетенні, або в деякій послідовності. Наприклад, у туристичній подорожі чоловік одночасно відчуває потребу у фізіологічному відпочинку (первинна потреба), спілкуванні (соціальна), художньому розвитку (культурна) і ін (11, С. 34 - 35).
Під змістом дозвільної діяльності маються на увазі:
безпосередні переживання, враження та стани, що відчуває людина, включена в конкретний вид дозвіллєвого заняття і тим самим задовольняє свої потреби. Осмислення людиною сприйманої інформації, художніх образів, загального культурного контексту, який в цій час виявляється у фокусі його уваги. Його оцінки, які виникають у нього з приводу якості відпочинку, а також послуг, якщо вони йому виявляються в цьому процесі (10, С. 23).
Природно, що в період дозвілля людина прагне випробувати позитивні емоції, зосередитися на конструктивних думках, отримати якісний сервіс - словом, домогтися тих станів, які пов'язані з рекреаційним ефектом.
Інший фактор, дозволяє домогтися бажаного змісту, пов'язаний з реалізацією людиною на дозвіллі своїх устремлінь, втілення власної життєвої позиції. Це напрямок дозвілля можна позначити як звернення людини до улюбленій справі (Хобі ). Той, хто не в змозі реалізувати себе на роботі, кого пригноблює одноманітність повсякденного існування, у вільний час прагне відновити баланс між напругою і рекреацією в улюбленому занятті, в якому можна проявити себе з найбільшою свободою і широтою. Заняття-хобі дозволяють різним людям зберігати почуття самоідентичності, відчувати стан творчого підйому, самореалізації.
У силу глибокого занурення людини в предмет захоплення хобі наділене виключно високим рекреаційним ефектом, хоча з боку деколи може здатися, що людина зайнятий дрібницями. Однак організатори дозвілля давно зрозуміли, що такі захоплення відкривають для бізнесу воістину безмежні можливості. Вивчивши найбільш масові види самодіяльних дозвільних занять, вони пропонують на ринку послуги і товари, які працюють на споживчий попит.
Вкажемо ще одну особливість змістовного дозвілля - сприйняття творів мистецтва . Люди звертаються до мистецтва по різному з неоднаковими цілями, витрачаючи різний обсяг часу і т.п. Зазвичай людина проявляє інтерес не до мистецтва в цілому, а до деяких його видах і жанрах, які залучають його в найбільшій ступеня (6, С. 45).
У проведенні дозвілля і освоєнні мистецтва особливо важлива роль засобів масової інформації (ЗМІ). Технічні канали зв'язку, а також різноманітна техніка надають багатомільйонної аудиторії майже необмежені можливості знайомитися з мистецтвом, отримувати художні враження не т...
