курсова робота
по мікроекономіці на тему: В«Структура олігополістичного ринкуВ»
Пенза, 2010
Введення
Актуальність теми курсової роботи не викликає сумнівів.
Олігополія є однією з найпоширеніших структур ринку в сучасній економіці. Майже всі технічно складні галузі промисловості: металургія, хімія, автомобілебудування, електроніка, судно-і літакобудування та ін, мають саме таку структуру. Найбільш помітна риса олігополії полягає в нечисленності діючих на ринку фірм. Однак в олігополістичної галузі, як і при монополістичної конкуренції, поряд з великими часто діє чимало дрібних фірм (і тут, як і при монополістичної конкуренції може проявити себе патентної стратегія конкурентної боротьби). Але на кілька провідних компаній доводиться настільки велика частину сумарного обороту галузі, що саме їх діяльність (провідних компаній) визначає розвиток подій. Формально до олігополістичним зазвичай відносять ті галузі, де чотири найбільші фірми виробляють більше половини всієї продукції, що випускається. Якщо ж концентрація виробництва виявляється нижче, то галузь вважають діє в умовах монополістичної конкуренції. Звичайно, встановлення такої кількісної кордону в чому умовно. Тим не менш, два названих типу ринку мають і якісні відмінності один від одного.
олігополістичних ринок, який є самим Найпоширенішим ринком в сучасній економіці, характеризується наступними рисами:
В· на ринку діє невелике число великих фірм (формально вважається: чотири великі фірми, що виробляють більше половини всієї продукції, що випускається), але можуть бути присутнім і дрібні фірми;
В· продукти можуть бути стандартизованими (цемент, газ і т, п.) і диференційованими (Автомобілебудування);
В· фірми-олігополісти володіють високим ступенем контролю над ринком (над обсягами виробництва, цінами).
Якщо олігополіст зменшить обсяг виробництва, то це призведе до зростання цін на ринку. Якщо ж кілька олігополістів почнуть проводити загальну політику, то їх влада на ринку наблизиться до монопольної. Окремий олігополіст, змінюючи ціни і обсяги виробництва, повинен враховувати реакцію, як споживачів, так і конкурентів. Олігополіст, знижуючи ціни, не впевнений в довготривалому результаті. Якщо олігополіст підвищить ціни, конкуренти можуть залишити свої ціни незмінними. Як бачимо, роль маркетингових стратегій цін на олігополістичному ринку велика. Крім того, олігополісти ведуть боротьбу між собою за покупців шляхом поліпшення якості продукції, диференціації продукції, реклами [7; С. 114-115].
На вибір фірмою цінової стратегії впливає розмір фірми. Безперечними ціновими лідерами є великі фірми. Малі підприємства зважаючи обмеженість фінансових можливостей, залежно в рамках олігополії часто сковані в цінових рішеннях. Чим вище ступінь диференціації продукції по якості, тим вище роль цін, але при цьому ускладнюється ціноутворення. Ціна є більш важливим елементом маркетингу для фірм-продавців, ніж для фірм-виробників. Для фірм-продавців цінові стратегії більш великі, різноманітні і повинні бути швидкими і точними. Свобода дії фірми в області цін залежить від ступеня прямого чи кіс В¬ венного втручання держави, профспілок, споживачів. Роль маркетингових стратегій цін залежить від ступеня взаємозв'язку цін з іншими елементами комплексу маркетингу.
Роль ціни в забезпеченні ринкового успіху залежить від того, в якій ринковій ситуації реалізується та чи інша цінова стратегія. Будь-яка фірма знаходиться і діє в конкретних ринкових ситуаціях, серед яких можна назвати чотири найбільш важливі.
Існує багато моделей олігополії, і жодну з них не можна вважати універсальною.
Величезну роль при визначенні моделі олігополії грає характер взаємин між конкуруючими на ринку фірмами. У цьому полягає унікальна особливість олігополії. При всіх інших типах ринкових структур значення індивідуальної політики фірм-конкурентів невелика. В умовах досконалої та монополістичної конкуренції на ринку діє така безліч фірм, що особливості поведінки кожної з фірм-конкурентів не піддаються обліку. А при монополії конкурентів взагалі немає. І тільки на олігополістичному ринку рішення кожного з нечисленного кола фірм-олігополістів позначається на всіх інших і на галузі в цілому найбезпосереднішим чином [12; С. 30]
Метою дослідження є вивчення особливостей, моделей, структури олігополістичного ринку.
Для досягнення зазначеної мети поставлені наступні завдання :
- розглянути ознаки, особливості олігополістичного ринку, детально зупинившись на олігополістичному взаємодії;
- вивчити моделі кооперативного поведінки;
- дати характеристику моделям некооперативного поведінки;
- викласти економіку ринку олігополії в Росії.
В якості предмета дослідження виступив олігополістичний ринок.
Методологічною основою роботи служить діалектичний метод пізнання та аналіз даних явищ.
Характер розглянутих в курсовій роботі питань зумовив використання комплексу основних методів :
- матеріалістичні;
- історичні;
- метод порівняльного аналізу;
- формально-юридичний метод;
- емпіричні;
- джерелознавчі.
Вибір структури курсової роботи обумовлений послідовністю вирішення поставлених завдань і логікою вивчення теми.
- У першому розділі розглядається ознаки, особливості олігополістичного ринку, олігополістичного взаємодії.
- У другому розділі вивчаються моделі кооперативного поведінки.
- У третьому розділі дається характеристика моделям некооперативного поведінки.
- У четвертому розділі викладена економіка ринку олігополії в Росії.
При написанні курсової роботи були вивчені навчальні матеріали, монографії, публікації на сторінках періодичної преси.
1. Олігополістичних ринок: ознаки, характеристика і олігополістичний взаємодія
Ринкова структура, для якої характерно стратегічне взаємодія фірм, називається олігополією, що дослівно перекладається з грецької як В«влада декількох В». Саме поняття вказує на те, що олігополістичний ринок являє собою ринкову структуру, в рамках якої діє обмежений кількість продавців. Чіткої відповіді на запитання, скільки, дати не можна. Олігополістичних ринок може бути представлений трьома-чотирма фірмами, а може і п'ятнадцятьма. Важлива не кількість фірм саме по собі, а наявність продавців, обсяг пропозиції яких досить великий відносно сукупного галузевого пропозиції. Природно, для великорозмірних ринків будуть характерні фірми, великі за абсолютним параметрам. Малорозмірний ринок буде представлений фірмами, невеличкими за абсолютними розмірами. Але якщо деякі з них є великими щодо обсягу ринкової пропозиції, то і в цьому випадку ми будемо мати справу з олігополією.
Присутність на ринку одного або декількох крупних щодо сукупного галузевого пропозиції продавців породжує принципово новий ефект. Суть його полягає в тому, що будь ринкове завзяття такого продавця неминуче торкнеться всіх учасників ринку. Якщо фірма, контролююча 3-5% ринку, знизить ціну на свій продукт, то про навряд чи позначиться на ринковому рівновазі. Але якщо знизить ціну фірма, контролююча 20% обсягу ринкової пропозиції, то безперечно, що всі діючі на ринку фірми відчують произошедшую перегній. Відчуваючи свою взаємозалежність, фірми змушені будувати своє (ведення з урахуванням реакції на нього з боку конкурентів. Тому продляете у формі реагування на дії один одного взаємодія фірм - ключова характеристика олігополістичного ринку [9; С. 351].
Олігополістичний ринок може бути представлений як стандартизованим - чиста олігополія (рино...
