Реферат Франчайзинг як особлива форма організації бізнесу

-->> В економічній літературі, виданої в Росії, франчайзинг найчастіше називають комерційної концесією. Однак в Україні немає поки нормативно-правового акту, що визначає франчайзинг, немає і методологічної літератури, присвяченої особливостям його використання, хоча на практиці він вже застосовується. Так як комерційна концесія не розглядає найважливіші елементи франчайзингу - питання виробництва, то, мабуть, доцільно зберегти поняття франчайзингу в тому вигляді, в якому воно використовується в багатьох країнах Заходу. Там під франчайзингом подразумеваєтся спільна діяльність великого підприємства з низкою невеликих підприємств і окремими підприємцями по виробництву і реалізації продукції, робіт, послуг на основі угоди (договору).

Основними типами франчайзингу є товарний, виробничий, діловий і конверсійний.

Товарний франчайзинг являє собою розподільчу систему збуту товарів, вироблених франчайзером. Для такого типу франчайзингу в найбільшою мірою підходить продукція, яка має відому товарну марку і вимагає комплексу передпродажних і післяпродажних послуг.

У цьому випадку франчайзі купує у великого підприємства право на продаж його товарів з її торговою маркою.

При виробничому франчайзинг великі процвітаючі підприємства в ряді випадків видають ліцензії іншим підприємствам на використання їх технології, їх товарного знака або торгової марки продукції, яка запатентована або виробляється за допомогою патентованого процесу.

Діловий франчайзинг має багато спільні риси з товарним франчайзингом і є найбільш популярним. Він звичайно являє собою видачу ліцензії на товарний знак і спосіб ведення роздрібної торгівлі товарами і (або) послугами і використання відповідного "Ноу-хау".

Дочірній франчайзинг є порівняно новим та динамічним типом взаємин франчайзингу та передбачає організацію незалежного підприємництва під керівництвом франчайзера.

Конверсійний франчайзинг почав розвиватися з появою на початку 70-х років франчайзингових програм по операціям з нерухомістю, а потім його в певній мірі використовували в ряді інших послуг (фінансових, оформленні інтер'єрів, торгівлі уживаними автомобілями, бухгалтерської звітності). Відбувалося перетворення (конверсія) так званої неселективною системи збуту (при якій виробник продає свою продукцію широкому колу оптових і роздрібних торговців) в селективні системи збуту. Останні характеризуються тим, що продукція продається тільки оптовим або роздрібним підприємствам, що працюють за системою франчайзингу.

Основними видами франчайзингу є індивідуальний франчайзинг та регіональний (територіальний).

При індивідуальному франчайзинг , що є найбільш поширеним видом, ліцензія (франшиза) продається на якийсь один вид діяльності.

При регіональному франчайзинг створюються 2 -, 3-рівневі франчайзингові структури, що діють в певному регіоні (території) і мають єдине головне підприємство (єдиного франчайзера).

Регіональний франчайзинг підрозділяється на різні підвиди:

франчайзинг з володінням багатьма підприємствами - розвивається з індивідуального франчайзингу. У цьому варіанті франчайзер і франчайзі укладають контракт на регіональний розвиток бізнесу, у відповідності з яким франчайзі має право відкрити свої підприємства в певному районі;

субфранчайзингу - головне підприємство - має контракт із франчайзі, який одночасно є субфранчайзером. Останній залучає інших франчайзі на основі контрактних відносин;

розвивається франчайзинг відрізняється від субфранчайзингу тим, що низові франчайзі пов'язані контрактними відносинами як з субфранчайзером, так і з франчайзером. У відповідності з умовами контракту субфранчайзер зобов'язується підібрати і відповідним чином навчити індивідуальних франчайзі, надавати їм практичну і методичну допомогу і здійснювати контроль за їх діяльністю. У той же час франчайзер видає ліцензію (франшизу) безпосередньо індивідуальним франчайзі і має з ними прямі контрактні відносини.

Система франчайзингу орієнтована на досягнення успіху всіма її учасниками. Переваги для франчайзера:

вигоди від широкого і швидкого розширення підприємництва без великих фінансових витрат;

можливість здійснення ефективного контролю над умовами реалізації своєї продукції та послуг;

отримання доходу у вигляді платежів роялті;

отримання додаткового прибутку за рахунок зниження витрат виробництва на одиницю продукції або послуги в результаті зростання масштабів виробництва.

Участь у системі франчайзингу дає переваги і франчайзі, такі, як:

можливість стати і залишатися самостійним підприємством;

право вести свою справу під торговою маркою, що має добру репутацію на ринку;

використання апробованої концепції підприємництва та маркетингу;

можливість отримання кваліфікованих управлінських консультацій від експертів у відповідній області;

зниження витрат на рекламу за рахунок організації спільної. діяльності;

отримання послуг головного підприємства, організації початкового і подальшого навчання та підвищення кваліфікації кадрів.

Однак можливості реалізації цих переваг залежать від багатьох умов і в першу чергу від іміджу франчайзера на ринку, науково-технічного рівня переданої франчайзі технології, якості вироблених товарів (робіт, послуг), характеру попиту на ці товари і стану конкурентного середовища. У всіх випадках для прийняття рішення про участь у системі франчайзингу або її поширенні на ті чи інші ринки і області підприємництва необхідна розробка бізнес-плану передбачуваної діяльності.

Значним негативним аспектом франчайзингу є той факт, що, уклавши юридична угоду (договір) з головним підприємством, ви втрачаєте повну самостійність у своїх діях і повинні дотримувати прийняті на себе зобов'язання, іноді жорсткі стандарти, що сковують ініціативу, що обмежують територіальний ринок, асортимент, перераховувати частину прибутку за послуги, яких немає.

Не всі названі аспекти франчайзингу можна віднести до недоліків, деяких взагалі може не бути. Але той, хто заздалегідь попереджений, завчасно ...