Зміст
1. Сутність та класифікація інвестицій підприємства
2. Принципи формування інвестиційної політики підприємства
3. Управління реальними інвестиціями підприємства
3.1 Форми реальних інвестицій і особливості управління ними
4. Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів
Висновок
Список використаних джерел
Додатка
1. Сутність та класифікація інвестицій підприємства
Поняття "інвестиції" є занадто широким, щоб можна було дати йому єдине і вичерпне визначення. У різних розділах економічної науки і різних галузях практичної діяльності, його зміст має свої особливості.
"Інвестиції" - слово іноземного походження (від лат. Investire, нім. Investition), в перекладі - "довгострокове вкладення капіталу в якісь підприємства з метою отримання прибутку ".
Найбільш поширеним, часто зустрічається, є таке поняття інвестицій: це довгострокові вкладення грошових коштів та іншого капіталу у власній країні і зарубіжному в підприємства різних галузей, підприємницькі проекти, соціально-економічні програми, інноваційні проекти з метою одержання доходу або досягнення іншого корисного ефекту.
У Федеральному законі від 25 лютого 1999 р. № 39-ФЗ "Про інвестиційної діяльності в Російській Федерації, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень "інвестиції визначаються як грошові кошти, цінні папери, інше майно, в тому числі майнові права, інші права, мають грошову оцінку, що вкладаються в об'єкти підприємницької та (або) іншої діяльності з метою одержання прибутку і (або) досягнення корисного ефекту.
Найбільш важливими і суттєвими ознаками інвестицій визнаються: здійснення вкладень особами, званими інвесторами, які мають власні цілі, не завжди збігаються із загальноекономічною вигодою; потенційна здатність інвестицій приносити дохід; наявність терміну вкладення коштів (завжди в індивідуального); цілеспрямований характер вкладення капіталу в об'єкти і інструменти інвестування; використання різних інвестиційних ресурсів, характеризуються попитом, пропозицією і ціною, в процесі здійснення інвестицій; наявність ризику вкладення капіталу.
Таким чином, під інвестиціями розуміється вкладення капіталу у всіх його формах у різні об'єкти (інструменти) з метою отримання доходу та досягнення іншого корисного ефекту.
Інвестиції здійснюються з метою отримання результату - кількісного (Доходу) або якісного (наприклад, у сфері освіти - будівництво школи і зростання числа освічених людей). Інвестиції марні, якщо не приносять результату.
Для прийняття рішення про довгострокове вкладення капіталу необхідно мати інформацію, яка підтверджує два основні припущення:
вкладені кошти будуть повністю відшкодовані;
прибуток, отриманий від даної операції, буде достатньо велика, щоб компенсувати тимчасову відмову від використання коштів, а також ризик, що виникає внаслідок невизначеності кінцевого результату.
Форми і зміст інвестиційних проектів можуть бути самими різноманітними - від плану будівництва нового підприємства до оцінки доцільності придбання нерухомого майна. Але у всіх випадках існує часовий лаг (затримка) між моментом початку інвестування і моментом, коли проект починає приносити дохід. Отже, перш чос вкладати в проект гроші, необхідно провести його комплексну експертизу, щоб довести доцільність і можливість втілення, а також оцінити ефективність у технічному, комерційному, соціальному, екологічному, фінансовому аспектах.
Для обліку, аналізу і підвищення ефективності інвестицій необхідна їх науково обгрунтована класифікація як на макрорівні, так і на мікрорівні. Продумана і в науковому плані обгрунтована класифікація інвестицій дозволяє не тільки їх грамотно враховувати, але й аналізувати рівень їх використання з усіх боків і на цій основі одержувати об'єктивну інформацію для розробки і реалізації ефективної інвестиційної політики.
Всі інвестиції можна класифікувати за різними ознаками:
в залежності від об'єктів вкладення капіталу;
за характером участі інвестора в інвестиційному процесі;
по періоду інвестування;
за регіональною ознакою;
за формами власності.
Залежно від об'єктів вкладення капіталу виділяють реальні та фінансові інвестиції.
Під реальними інвестиціями розуміють вкладення капіталу в створення реальних активів, пов'язаних з веденням операційної діяльності і вирішенням соціально-економічних проблем господарюючого суб'єкта. Підприємство інвестор, здійснюючи реальні інвестиції, збільшує свій виробничий потенціал - основні виробничі фонди і необхідні для їх функціонування оборотні кошти.
До реальних інвестицій належать вкладення:
в основний капітал;
матеріально-виробничі запаси;
нематеріальні активи.
Під фінансовими інвестиціями розуміється вкладення капіталу в різні фінансові інструменти, насамперед у цінні папери, а також активи інших підприємств. При їх здійсненні інвестор збільшує свій фінансовий капітал, отримуючи дивіденди та інші доходи.
Фінансові інвестиції або мають спекулятивний характер, або орієнтовані на довгострокові вкладення. Спекулятивні фінансові інвестиції мають на меті отримання інвестором доходу в конкретному періоді часу. Фінансові інвестиції, орієнтовані на довгострокові вкладення, в основному переслідують стратегічні цілі інвестора і пов'язані з участю в управлінні підприємством, в яке вкладається капітал.
До фінансових інвестицій відносять вкладення:
в акції, облігації, інші цінні папери, випущені як приватними підприємствами, так і державою, місцевими органами влади;
іноземні валюти;
банківські депозити;
об'єкти тезаврації.
Фінансові інвестиції можна назвати сполучною ланкою на шляху перетворення капіталів в реальні інвестиції. Оскільки основною організаційно-правовою формою підприємств стають акціонерні товариства, розвиток і розширення виробництва яких ведеться з використанням позикових і залучених коштів (випуску боргових і пайових цінних паперів), фінансові інвестиції формують один з каналів, по якому капітали надходять в реальне виробництво. При установі акціонерного товариства, у разі збільшення його статутного капіталу спочатку відбувається випуск нових акцій, після чого слідують реальні інвестиції. Таким чином, фінансові інвестиції відіграють важливу роль у інвестиційному процесі. Реальні інвестиції виявляються неможливими без фінансових, а фінансові інвестиції отримують своє логічне завершення в здійсненні реальних інвестицій.
За характером участі інвестора в інвестиційному процесі інвестиції поділяються на прямі і непрямі (не прямі).
Прямі інвестиції передбачають безпосередню участь інвестора у виборі об'єктів та інструментів інвестування та вкладення капіталу.
Непрямі інвестиції передбачають інвестування за допомогою інших осіб - через інвестиційних або фінансових посередників.
По періоду інвестування розрізняють довгострокові, середньострокові та короткострокові інвестиції.
Довгострокові інвестиції являють собою вкладення капіталу на період від трьох і більше років, середньострокові - вкладення капіталу від одного до трьох років, короткострокові - вкладення на період до одного року.
За регіональною ознакою виділяють внутрішні (вітчизняні) і зовнішні (зарубіжні) інвестиції.
Внутрішні інвестиції здійснюються в об'єкти інвестування, що знаходяться всередині країни; зовнішні - в об'єкти інвестування, знаходяться за межами країни. Сюди ж відноситься придбання різних фінансових інструментів: акцій закордонних компаній або облігацій інших держав.
За формами власності використовуваного інвестором капіталу інвестиції підрозділяються на приватні, державні, іноземні та спільні.
Приватні інвестиції являють собою вкладе...
