Ринок: його функції і структура
Ринок: умови виникнення і розвитку. Сутність і функції ринку
Виникнення ринку обумовлене тими ж причинами, які призвели до заміни натурального господарства товарним виробництвом: розвитком суспільного поділу праці і економічної відособленістю виробників.
Суспільний поділ праці було викликано обмеженістю ресурсів і виробничих можливостей людини. Воно проявляється в спеціалізації виробників на особливих видах трудової діяльності. Існування різних форм власності зумовило економічну відокремленість виробників як власників, при якій кожен з них здійснює господарську діяльність відповідно до власних інтересами.
В умовах розвиненого суспільного поділу праці кожен виробник спеціалізується на виробництві певних благ. Але для задоволення своїх потреб кожній людині необхідні різноманітні товари. Дане протиріччя вирішується шляхом обміну. Виробляючи обмежений асортимент благ, але в більшій кількості, ніж необхідно для задоволення своїх потреб, виробник прагне обміняти створений ним надлишок на продукти інших виробників. Таким чином, суспільний поділ праці, з одного боку, роз'єднує виробників, а з інший - об'єднує їх, так як викликає необхідність регулярного обміну результатами виробничої діяльності.
З'явився приблизно 6-7 тис. років назад обмін, як правило, здійснювався в певних місцях, які отримали назва ринку (базару). У зв'язку з цим в економічній літературі іноді зустрічається визначення ринку як місця, де здійснюються акти купівлі-продажу між продавцями і покупцями. Дане визначення не розкриває суті такого складного економічного явища, як ринок. Воно може бути використане тільки при вузькому розгляді цього терміна, коли мова йде про конкретну форму організації торгівлі. Не дають чіткого уявлення про ринок і інші його визначення, які наведені в сучасних західних підручниках з економіки (Наприклад: ринок - це механізм, що зводить разом продавців і покупців окремих товарів і послуг або ринок - це будь-який набір угод, за допомогою яких покупці або продавці, товару вступають в контакт з приводу купівлі-продажу даного товару).
Щоб з'ясувати сутність поняття В«РинокВ» з позиції сьогоднішнього дня, розглянемо, як розвивався обмін між суб'єктами ринкових угод.
Спочатку здійснювався безпосередній обмін одного блага на інше (бартер). З появою грошей обмін став відбуватися за формулою Т-Г-Т. Суб'єкти ринку розділилися на продавців і покупців. Стали типовими угоди, коли за продажем не слідувала купівля товару. З'явилася можливість використовувати гроші, отримані від продажу товару, в інший час і в іншому місці. В результаті обмін розтягнувся у часі і просторі, вийшов спочатку за межі конкретної місцевості, а потім переступив і межі окремої країни. Сукупність усіх товарних обмінів сформувала сферу товарного обігу, представлену господарської діяльністю по просуванню товарів від виробників до споживачів.
У міру розвитку обміну розширився коло об'єктів купівлі-продажу на ринку. На певному етапі історичного розвитку гроші, які обслуговують товарний обмін, самі стають об'єктом купівлі-продажу. Формується сфера товарно-грошового обігу. Коли ж об'єктом купівлі-продажу стає і робоча сила, ринок набуває загального характеру. Він перетворюється на той механізм, який не лише об'єднує виробництво і споживання, але і надає регулюючу дію на всі фази суспільного відтворення.
У вітчизняній та російській економічній літературі широке поширення набуло визначення ринку як форми товарного і товарно-грошового обміну (обігу). Наприклад, В«ринок - це обмін, організований за законами товарного виробництва і грошового обігу В», Дане визначення відображає гносеологічний аспект такого явища, як ринок, але воно неповно, оскільки не характеризує ту сукупність економічних відносин, які мають місце на сучасному ринку.
В інших визначеннях підкреслюється відтворювальна сторона ринку. Наприклад, ринок розглядається як В«елемент відтворення сукупного суспільного продукту В»або якВ« саморегулююча система відтворення, всі ланки якої перебувають під постійним впливом попиту та пропозиції В».
На нашу думку, найбільш повне уявлення про сутність ринку дає розгляд його соціально-економічної та організаційно-економічної сторін. У соціально-економічному плані ринок - це сукупність економічних відносин між покупцями і продавцями, в результаті взаємодії яких формуються попит, пропозиція і ціна товару. В організаційно-економічному плані ринок - це господарська діяльність, певним чином організована і спрямована на реалізацію товарів.
Іноді під ринком помилково розуміють економічну систему ринкової економіки. Таке ототожнення невірно, так як регульована ринкова економіка поряд з численними і взаємопов'язаними ринками (тобто ринком у широкому сенсі слова) включає в себе і такі підсистеми, як натуральне господарство і державне регулювання.
Суб'єктами ринкових відносин виступають виробники, споживачі та їх посередники. Основні виробники (Підприємства та організації) продають вироблені ними речові блага і послуги і купують необхідні для виробництва ресурси. Домашні господарства виступають на ринку як покупці благ споживчого призначення і продавці робочої сили. Держава купує на ринку товари, необхідні для виконання його функцій. Посередники - оптові та роздрібні торговці, комісіонери, брокери та агенти виробників - надають торговельні послуги виробникам і споживачам.
Об'єктами купівлі-продажу на ринках є економічні ресурси, речові блага і послуги, гроші, цінні паперу.
Сутність ринку найбільш повно проявляється в його функціях. Найважливішою функцією ринку є з'єднання виробництва і споживання і забезпечення безперервності суспільного виробництва.
Ринок об'єднує відокремлених виробників і споживачів. Через ринки від виробників до споживачів спрямовуються величезні потоки різних товарів, а від споживачів до виробникам рухаються грошові кошти, необхідні для продовження процесу виробництва.
Ринок також виконує функцію регулювання виробництва і споживання. Через ринковий механізм (взаємодія попиту, пропозиції і ціни), кількість виробленої продукції наводиться в відповідність з обсягом платоспроможного попиту покупців. Постійні зміни у співвідношенні між попитом і пропозицією впливають на ціну товару. При перевищенні попиту над пропозицією ціна товару зростає, що робить його більш прибутковим і сприяє розширенню масштабів його виробництва. Одночасно зростання цін зменшує споживання даного товару, що неминуче призводить до нових змін у співвідношенні попиту і пропозиції. У якийсь момент даний механізм збалансує попит і пропозицію. Але ця рівновага, як правило, не буває довготривалим. Подальше збільшення виробництва призведе до того, що виникнуть труднощі в реалізації, ціни почнуть падати, доходи виробників зменшаться, і вони почнуть скорочувати обсяг виробництва даного товару.
Ринку властива і стимулююча функція. Суть її полягає в тому, що конкуренція змушує виробників оновлювати асортимент товарів, підвищувати їх якість і знижувати ціну. Досягнення даних цілей стимулює впровадження нової техніки і технології, вдосконалення організації виробництва.
Однією з функцій ринку є інформаційна. Ринок інформує виробників про потреби покупців, виконуючи суспільну оцінку товару. Сам факт продажу товару говорить про те, що він задовольняє певну потребу. Якщо товар реалізується за ціною, яка відшкодовує витрати на його виробництво, то це свідчить про суспільному визнанні даних витрат. Не менш цінну інформацію дають і удавані акти купівлі-продажу. Вони посилають сигнали виробникам про те, що їм слід зменшити або взагалі відмовитися від виробництва певних благ. Ціни на ринку служать тією інформацією, яка необхідна і споживачам для прийняття рішень про способи задоволення своїх численних потреб. Наприклад, при ...
