Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи продуктивності праці і виявлення шляхів її підвищення
1.1 Економічна сутність та значення продуктивності праці в промисловості
1.2 Класифікація показників і вимірники продуктивності праці
Глава 2. Аналіз виробничо-господарської діяльності на Улан-Уденський локомотівовагоноремонтном заводі - філії ВАТ "РЖД" за 2005 - 2007 рр..
2.1 Аналіз виробництва і реалізації продукції
2.3 Аналіз витрат на виробництво і собівартість продукції
2.4 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
Глава 3. Дослідження шляхів підвищення продуктивності праці
3.1 Резерви і фактори росту продуктивності праці на підприємстві
3.2 Ефективність заходів по зростанню продуктивності праці
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Продуктивність праці - основний показник економічної ефективності промислового виробництва і кожного підприємства. Аналіз продуктивності праці дозволяє визначити ефективність використання підприємством трудових ресурсів і робочого часу.
Зростання продуктивності праці означає: економію уречевленої і живої праці і є одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва.
При аналізі і плануванні продуктивності праці найважливішим завданням є виявлення та використання резервів її зростання, тобто конкретних можливостей підвищення продуктивності праці. Резерви зростання продуктивності праці - це такі можливості економії суспільної праці, які хоча і виявлені, але з різних причин ще не використані.
Взаємодія факторів і резервів полягає в тому, що якщо чинники являють собою рушійні сили, або причини зміни її рівня, то використання резервів - це безпосередньо процес реалізації дії тих чи інших факторів. Ступінь використання резервів визначає рівень продуктивності праці на даному підприємстві
У нових умовах господарювання особливо гостро стоїть проблема дослідження продуктивності праці і виявлення резервів її зростання, у зв'язку з цим тема даної дипломної роботи в даний час набуває особливої вЂ‹вЂ‹актуальності.
Предметом дослідження даної дипломної роботи є продуктивність праці в промисловості, об'єктом дослідження - Улан-Уденський локомотівовагоноремонтний завод.
Метою даної роботи є виявлення резервів і факторів росту продуктивності праці на Улан-Уденський локомотівовагоноремонтном заводі.
Основними завданнями даної дипломної роботи є:
розкриття економічної сутності і значення продуктивності праці;
розгляд класифікації показників і вимірювачів продуктивності праці і методики планування зростання продуктивності праці з урахуванням впливу окремих факторів;
проведення аналізу продуктивності праці на Улан-Уденський локомотівовагоноремонтном заводі;
виявлення резервів і факторів росту продуктивності праці на підприємстві.
Методи, застосовувані при аналізі: метод порівняння, зіставлення, балансовий і метод, спосіб ланцюгової підстановки.
У першій розділі дипломної роботи показана економічна сутність і значення продуктивності праці, представлені показники та методи вимірювання продуктивності праці, а також наведено методику планування росту продуктивності праці з обліків впливу окремих факторів.
У другій розділі дається техніко-економічна характеристика діяльності, проводиться аналіз продуктивності праці та виявляються резерви росту продуктивності праці.
У третій главі наводиться конкретний захід з підвищення продуктивності праці на Улан-Уденський локомотівовагоноремонтном заводі.
При написанні дипломної роботи були використані економічна та навчальна література, економічні газети і журнали, підручники з аудиту та аналізу господарської діяльності, а також нормативні документи.
Глава 1. Теоретичні основи продуктивності праці і виявлення шляхів її підвищення
1.1 Економічна сутність та значення продуктивності праці в промисловості
Продуктивність праці є одним з найважливіших показників ефективності суспільного виробництва. Застосування цього показника дозволяє оцінити ефективність праці, як окремого працівника, так і колективу.
Продуктивність в широкому розумінні - це розумова схильність людини до постійного пошуку можливості удосконалення того, що існує. Воно засноване на впевненості в тому, що людина може працювати сьогодні краще, ніж вчора, а завтра ще краще. Воно вимагає постійного вдосконалення економічної діяльності.
При вивченні питання про економічний зміст продуктивності праці треба виходити з того, що праця, що витрачаються на виробництво продукції, складається з живої праці, витрачається в даний момент в процесі виробництва продукції, і минулого праці, уречевленої у раніше створеній продукції, що використовується для виробництва нової.
Функцією живої праці є не лише створення нової вартості, але і перенесення робочого часу, матеріалізованого в речових елементах виробництва, на знову створюваний продукт. Тому продуктивна сила живої праці характеризується його здатністю створювати нові споживні вартості. Загальна тенденція росту
продуктивності праці проявляється в тому, що частка живої праці в продукті зменшується, а частка уречевленої праці (сировини, матеріалів) зростає, але так, що загальна сума праці, що полягає в одиниці продукції, скорочується. У цьому і полягає сутність підвищення продуктивності праці.
Зміна співвідношення між витратами живої і матеріалізованої праці може відбуватися по-різному в залежності від рівня розвитку продуктивних сил. На вищому етапі науково-технічного прогресу із зростанням механізації та автоматизації виробництва знижуються одночасно витрати і живої і матеріалізованої праці на одиницю продукції, але витрати живої праці знижуються більшою мірою, ніж витрати минулої праці, тому частка живої праці в продукті зменшується, а частка минулого - збільшується. Звідси, чим вище рівень механізації і автоматизації праці, тим більшу роль в його економії буде відігравати скорочення витрат уречевленої праці.
Продуктивність праці є показником економічного зростання, тобто показником, забезпечує зростання реального продукту і доходу. Збільшення суспільного продукту на душу населення означає підвищення рівня життя.
Збільшення реального ВНП може здійснюватися двома способами:
1. Шляхом залучення у виробництво більшого обсягу ресурсів;
1. Шляхом більш продуктивного їх використання.
Звідси продуктивність праці - загальний обсяг продукції, поділений на кількість витраченого, на його виробництво праці, або реальна годинна виробка на одного зайнятого.
У нашій країні в останні роки показник продуктивності зник з офіційної статистики, припинилася робота з планування підвищення продуктивності на всіх рівнях управління, починаючи з організацій, перестав пропагуватися передовий досвід у цій галузі.
Підприємства різної форми власності ігнорують основний принцип ринку: можливість їх успіху визначається більш низькими витратами на випуск продукції по порівняно з ціною на неї. Отже, для збільшення реалізації та прибутку необхідне зниження собівартості та ціни, а значить - жорстке внутрішньовиробниче планування на основі техніко-економічних норм і нормативів (за видами робіт, витрат праці, сировини, матеріалів і паливно-енергетичних ресурсів, використання виробничих потужностей і питомою капітальними вкладеннями). Причому потрібні планування і координація масштабів та інтенсивності діяльності по всім основним організаційним елементам - зайнятість, структура кадрів, технологію й устаткування, продукція і ринок збуту, які є найважливішими складовими управління продуктивності праці.
Однією з основних проблем нинішнього кризового стану російської економіки є обвальне пад...