ТЕМА 3. ПОТРЕБИ І ВИРОБНИЦТВО
1. ПОНЯТТЯ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ПОТРЕБ І ВИРОБНИЦТВА
2. класифікациі ПОТРЕБ
3. ЕКОНОМІЧЕНСКІЕ МОЖЛИВОСТІ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ
4. ЗАВДАННЯ № 3.
У таблиці представлені різні ситуації на ринку квасолі:
ЦІНА ОБСЯГ ПОПИТУ ОБСЯГ ПРОПОЗИЦІЇ
8 70 10
16 60 30
24 50 50
32 40 70
40 30 90
а) зобразіть криву попиту і криву пропозиції за даними таблиці.
б) якщо ринкова ціна на банку квасолі дорівнює 8 одиницям, що характерно для даного ринку - надлишки або дефіцит? Який їхній обсяг?
в) якщо рівноважна ціна на банку становить 32 одиниці, що характерно для даного ринку - надлишки або дефіцит? Який їхній обсяг?
1. ПОНЯТТЯ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ПОТРЕБ І ВИРОБНИЦТВА
Теорія споживання вивчає принципи раціонального поведінки покупця на ринку споживчих товарів і послуг і пояснює, як здійснюється вибір ринкових благ, необхідних для задоволення його потреб. Вивчення теорії споживчого вибору дозволяє зрозуміти процес формування попиту на конкретні товари та послуги.
Кінцевою метою будь-якого суспільного виробництва є задоволення потреб. Потреби можна визначити як всяке стан незадоволеності, випробовуване людиною, з якого він прагне вийти, або як певний стан задоволеності, яке людина бажає продовжити.
Теорія виробництва розкриває його економічну сутність, методи і роль в системі відтворення і суспільства в цілому. Згідно з економічною теорією, метою виробництва є створення продуктів і послуг, необхідних для задоволення потреб людей. У ринковій економіці в центрі теорії виробництва на мікрорівні знаходяться фірма та її поведінку, індивідуальне і ринкове пропозиції.
При визначенні стратегії фірми вивчаються виробничі можливості і здійснюється економічний вибір: що виробляти і які ресурси виробництва використовувати. В якості ресурсів виступають земля, праця, капітал і підприємницька діяльність. З'єднання факторів виробництва передбачає формування капіталу, комерційну діяльність підприємств (фірм).
2. Класифікациі ПОТРЕБ
Потреби вельми різноманітні (рис. 1). Виділимо із загальної класифікації потреб ті з них, які пов'язані з формуванням попиту та фактичним задоволенням потреб - споживанням. Цей взаємозв'язок особливо чітко простежується в діленні потреб на абсолютні, дійсні, підлягають задоволенню і фактично задовольняються.
Абсолютні потреби визначаються максимальним обсягом освоєних виробництвом благ, які могли б бути спожиті суспільством, якби вони були в наявності.
Дійсні потреби - це потреби, які можуть бути задоволені в умовах досягнутого рівня виробництва, оптимальному ході виробництва. Співвідношення абсолютних і дійсних потреб характеризує ступінь задоволення суспільством своїх максимальних потреб при даному рівні розвитку і ефективності виробництва. Підлягають задоволенню потреби - це потреби, які можуть бути задоволені при фактичному стані відтворення з урахуванням відхилень від оптимуму. Іншими словами, підлягають задоволенню потреби - це платоспроможний попит - сукупність грошових доходів і ресурсів, пропонованих на ринок.
Залежно від ролі в відтворенні робочої сили людини потреби підрозділяються на матеріальні (в їжі, одязі, житлі і т. п.), соціальні (в спілкуванні і т. п.) і духовні (в освіті, мистецтві, розвагах і т. п.). У сучасній економічній літературі вони найчастіше називаються первинними, найнасущнішими потребами людини, і вторинними, пов'язаними переважно з духовної, інтелектуальною діяльністю людини. Їх особливість по відношенню до попиту полягає в тому, що первинні потреби не можуть бути заміщені одні іншими, задовольняється кожна окремо. Вторинні потреби можуть бути замінені одна інший, від деяких з них можна тимчасово утриматися. Звідси ще відбувається поділ потреб на еластичні і нееластичні. Перші швидко змінялися кожного разу, як тільки з'являються кошти, необхідні для їх задоволення (наприклад. Потреба в харчуванні). Другі змінюються протягом більш тривалого часу.
Потреби бувають також економічні та неекономічні. Економічні - це ті потреби, для задоволення яких необхідне виробництво. Неекономічні - потреби, які можуть бути задоволені без докладання праці (наприклад, потреба в повітрі, щоб дихати). Майже всі потреби сучасної людини виступають як економічні.
Рис. 1.
3.ЕКОНОМІЧЕНСКІЕ Можливість задоволення потреб
Як ясно, головне завдання економіки (господарства) полягає у використанні економічних ресурсів (земля, праця, капітал, знання) з метою отримання економічного продукту (продукція, товари, роботи, послуги). Економічний продукт необхідний людині, родині, соціальним групам, народу, суспільству, державі для задоволення їх численних потреб, потреб, інтересів.
Потреби володіють сумної особливістю: в цілому вони не обмежені, не насичуваність і до того ж безперервно зростають в кількісному і в якісному відношенні. Звичайно, деякі потреби окремого споживача цілком можна задовольнити повністю, наситити. Потреба людини в операції апендициту цілком задовольняються однією операцією. Навіть найбільшому любителю пива достатньо десятка пляшок для насичення. Навряд чи родині знадобиться більше трьох холодильників в квартирі. Але індивідуальні бажання щодо багатства, грошей не мають явно вираженого межі. Те ж саме стосується прагнення людей придбати ті цінності, яких у них просто немає. Якщо ж говорити від колективних, громадських, державних потребах, то вони воістину під чому, якщо не у всьому, практично безмежні в тому сенсі, що важко назвати чіткі, конкретні межі, рівні їх повного задоволення.
Отже, люди, населення, країни потребують, бажали б споживати дуже значний, практично необмежену кількість кінцевого економічного продукту у вигляді споживчих товарів і послуг. Для їх виробництва необхідно ще більше кількість і різноманітність проміжних продуктів (факторів виробництва), отримання яких вимагає початкового використання економічних ресурсів: природних, трудових, основних і оборотних коштів, інформації. І ось тут - то виникає неминуче протиріччя між бажаним і можливим, між потребами і ресурсами.
Справа в тому, що всі види економічних ресурсів, що знаходяться в розпорядженні людства в цілому, окремих країн, підприємств, сімей, обмежені і в кількісному і в якісному відношенні. Їх свідомо недостатньо для задоволення всієї гами людських потреб. У цьому і полягає принцип обмеженості, рідкісності ресурсів.
ТЕМА 33. СУКУПНИЙ ПОПИТ
1. ПОНЯТТЯ СУКУПНОГО ПОПИТУ. ФАКТОРИ, ВИЗНАЧАЮТЬ Характер кривої сукупного попиту
2. Нецінові фактори сукупного попиту
3. ЗАВДАННЯ № 33
Припустимо, номінальний ВНП збільшився з 480 мільярдів рублів до 600 мільярдів рублів, а дефлятор ВНП - з 120% до 150%. За таких умов величена реального ВНП: 1) не зміниться; 2) збільшиться; 3) зменшиться; 4) не може бути розрахована на основі цих даних.
Аргументуйте обраний вами відповідь.
1. ПОНЯТТЯ СУКУПНОГО ПОПИТУ. ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ХАРАКТЕР КРИВИЙ Сукупний попит
Попит - магічне для економіста слово, бо в ньому можуть ховатися небезпека і радість, ефективність і катастрофа. Дійсно, незадоволений попит може стимулювати зростання виробництва, а може спровокувати і зростання цін; зменшення попиту може викликати структурні зміни в економіці, а може - криза надвиробництва. Словом, попит - воістину В«душаВ» економіки. Він вічно загадковий і непередбачуваний, бо відбиває не тільки об'єктивні потреби, але і суб'єктивні устремління, не тільки раціональні рішення, але і емоційні вчинки. Тим дивніше досягнення економістів в аналізі попиту.
В принципі попи...
