Контрольна робота
По предмету:
В« Гсударственное регулювання економікиВ»
На тему:
В« Політика преодаления кризи неплатежів в економіціВ»
План
1. Вступ
1.1.Платежний криза - роль в економічному і політичному житті України
1.1.1. Визначення поняття платіжного кризи
1.1.2. Історія виникнення ПК
1.1.3. Фактори, які визначають стан платежів
2. Основна частина
2.1.Аналіз основних причин платіжного кризи в Україні
2.2. Причини неплатежів в економіці
2.3. Шляхи подолання платіжної кризи
2.4. Роль держави по контролю за ситуацією в економіці України
2.5.Практіческіе дії по подоланню платіжної кризи
3. Заключна частина
Використана література
1. Вступ
1.1. Платіжний криза - роль в економічному і політичному житті України
1.1.1. Визначення поняття платіжної кризи
У загальному розумінні криза (Від грецького krisis - рішення, поворотний пункт, результат) - ці важке перехідний стан, різкий, крутий перелом або занепад в якомусь усталеному процесі, гострий недолік, брак чого-небудь.
В Відповідно до наведеного загальним розумінням кризи і стосовно до фінансово-кредитній сфері платіжна криза в нинішніх умовах - це різке розбалансування платіжних відносин між господарюючими суб'єктами: товаровиробниками, споживачами та державою.
В основному платіжний криза виражається в хронічному зростанні обсягів дебіторської та кредиторської заборгованостей, збільшенні негативного сальдо між ними, вимушеному перехід у розрахунках між підприємствами на грошові замінники і бартер, що в істотній мірі означає повернення до натурального товарообміну. В цілому платіжний криза призвела до безпрецедентної натуралізації господарських зв'язків в реальній економіці, що суттєво відрізняє функціонуючу в нашій країні економічну систему від ринкової економіки, платіжна криза як негативне явище є узагальнюючою характеристикою фінансової дестабілізації і найголовнішою загрозою економічній безпеці держави. У свою чергу, фінансова нестабільність стала основним чинником продовження спаду виробництва і відсутності мотивації колективів підприємств у зростанні виробництва. Тому досягнення реальної, а не уявної, фінансової стабілізації на сучасному етапі є необхідною передумовою економічної стабілізації країни.
Основний підсумок розростання і поглиблення платіжної кризи: він перетворився на "природне" стан вітчизняної фінансово-кредитної сфери. Неплатежі - системне явище, яке, як показує практика, існує, або може бути усунуто тільки як система. Це неізольоване явище, а форма існування української економіки, результат її пристосування до гострої нестачі грошових засобів.
Висловлюється точка зору, що "неплатежі - це, перш за все, наслідок нерівності попиту і пропозиції. Якщо вам не платять за відвантажену продукцію або платять, але не всю контрактну суму, то можна сказати, що попит на вашу продукцію не дорівнює пропозицією ". З цим можна погодитися, але при одній умові: якщо у підприємства є гроші, то так, якщо грошей немає, то воно змушене не платити за потрібну продукцію. Автори Гриценко Г., Ступін В. у своїй роботі В«Платіжний криза в економіці з нерівноважними цінами. В»- Питання економіки, 1998, № 11, хоча і в ставленні російської економіки, зробили оригінальний висновок: "Ми спостерігаємо дивовижне явище - економіку, в якій постійно відтворюється нерівноважна ситуація: обсяг пропозиції протягом ряду років не дорівнює величиною попиту, але сама економіка функціонує безперебійно. "І роблять з цього обгрунтований висновок, що існує все ж якийсь механізм встановлення - Рівноваги, а саме: у наявності неявне згода всіх учасників господарського обороту (підприємств і держави). Більш того, "існування системи неплатежів є необхідною умовою досягнення рівності попиту і пропозиції в економічній системі, де економічні агенти не згодні з масовими банкрутствами "(те ​​ж джерело). Цей висновок цілком правомірний і у відношенні української економіки.
Саме тому українську економіку ще не можна кваліфікувати як ринкову оскільки більше половини господарського обороту опосередковується негрошовими інструментами звернення. Крім того, в Україні залишилися невирішеними питання відокремлення влади від власності, а власності - від управління, не сформована в достатньою мірою фінансово-кредитна сфера, включаючи інфраструктуру. Це - по суті, квазіринкові економіка. Звідси і рекомендації західних фахівців, вихідні природно з ринкових умов, часто замість бажаного ефекту дають негативний результат. (6).
1.1.2 Історія виникнення платіжної кризи
Платіжний криза виникла не сьогодні. Його витоки йдуть, як свідчать дослідження, принаймні, в 1988 рік, коли республіки Прибалтики вперше поставили питання про господарську, а потім і політичної самостійності. Відповідно підприємства відразу стали вважати необов'язковим для себе дотримуватися платіжної дисципліни стосовно партнерів, розташованим за тоді ще умовною межею. Отже, розрив господарських зв'язків з'явився першим чинником порушення системи розрахунків.
Наступним етапом була лібералізація цін, наслідком якої стала постійна галопуюча інфляція, втрата контролю над грошовими потоками і кредитними ресурсами. Приборкання гіперінфляції супроводжувалося значними втратами для реального сектора. Жорстке обмеження грошової маси дозволило взяти під контроль інфляційні процеси, тим не менш, фінанси підприємств при цьому піддалися нищівному удару. Відзначу, що інакше й не могло бути в умовах відсутність інституту банкрутства; слабкості банківської системи; приватизації по сертифікатної моделі (тобто без формування ефективного власника); скорочення внутрішнього попиту; зростання заборгованості по зарплаті та соціальним трансфертам.
У розгортанні механізмів платіжної кризи не останню роль зіграло і сама держава. Мова йде про великі обсяги невідшкодованого податку на додану вартість, що, по суті, є примусовим кредитуванням бюджету власними коштами підприємців; заборгованість з виплати зарплати бюджетникам; заборгованість бюджетних підприємств і організацій за спожиті енергоресурси, а також заборгованість житлово-комунальним господарствам за субсидії, що надаються населенню. Додамо до цього надмірний податковий тиск і жорсткий фіскальний механізм (у Зокрема сумно відому картотеку № 2), які роблять неможливою нормальну роботу підприємців, і будемо мати майже повну картину факторів поглиблення платіжної кризи в Україні.
Отже, платіжна криза, перш за все, є наслідком помилок в управлінні економічними процесами з боку виконавчої влади. Незважаючи на конкретні стратегічні установки Президента України, більшість урядових програм лише декларували наміри щодо подолання платіжної кризи і не були підкріплені реальними економічними механізмами. (15).
1.1.3 Фактори, що визначають стан платежів
В економічній теорії основними факторами, які визначають стан платежів, є наступні:
- загальний стан економічного розвитку країни. Спад в економіці, як правило, призводить до уповільнення розрахунків і швидкості погашення дебіторської та кредиторської заборгованості. Коли має місце загальне зниження економічної активності, підприємства у своїй більшості отримують менший дохід і їх платоспроможність зменшується. Виникає ланцюгова реакція неплатежів: підприємства, які не отримали своєчасно оплату за свою продукцію, відповідно затримують власні розрахунки зі своїми кредиторами;
- система грошових розрахунків і укладання комерційних угод, що визначаються чинним законодавством. Сукупність нормативно-правових актів, які діють у фінансово-кредитній сфері...
