Курсова робота
Планування витрат виробництва
ВСТУП
Головний мотив діяльності будь-якої фірми в ринкових умовах - максимізація прибутку. Реальні можливості реалізації цієї стратегічної мети у всіх випадках обмежені витратами виробництва та попитом на продукцію, що випускається фірмою продукцію. У конкретних випадках (завоювання місця на ринку, конкурентна боротьба і т.п.) фірма може йти на тимчасове зниження прибутку і навіть на збитки.
Оскільки витрати - це основний обмежувач прибутку і одночасно головний фактор, що впливає на обсяг виробленої продукції, то прийняття рішень керівництвом фірми неможливо без аналізу вже наявних витрат виробництва і їхньої величини на перспективу.
Витрати виробництва - витрати на вводяться ресурси у виробництво на фірмі.
Розглянута в даній роботі тема витрат - одна з найбільш актуальних на сьогоднішніх день і саме тому це питання заслуговує детального розгляду. У роботі тема витрат виробництва і їхній ефект на масштаби виробництва розглядається як з теоретичної, так і з практичної точки зору, роблячи акцент на сьогоднішній ситуації в економіці Російської Федерації. З економічної точки зору витрати являють собою вартість всіх затрачуваних матеріалів і послуг. Тому кожна фірма зацікавлена ​​в аналізі витрат у динаміку їхнього співвідношення з рівнем ціни на продукт.
Будь-яка фірма, перш ніж почати виробництво, повинна чітко уявити, на який прибуток вона може розраховувати. Для цього вона вивчає попит і визначає, за якою (Приблизно) ціні буде продаватися її продукція. Рішення приймається після порівняння передбачуваних доходів з витратами, які належить понести.
1. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ </b>
Підприємство в процесі виробничо-господарської діяльності затрачає різні ресурси. Ці витрати в плануванні прийнято ділити на одноразові і поточні.
Одноразові витрати здійснюються в формі інвестицій на різні інноваційні заходи, пов'язані з розширенням виробництва, заміною вибувають основних фондів, модернізацією та капітальним ремонтом основних фондів, технічним переозброєнням, реконструкцією та новим будівництвом, поповненням обігових коштів та освоєнням нових видів діяльності. Одноразові витрати в свою чергу діляться на передвиробнича і капітальні вкладення.
Поточні витрати пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, робіт, послуг і приймають форму витрат. Основна частина витрат - витрати на виробництво і реалізацію продукції. Крім них підприємство платить податки, збори, відрахування, штрафи, пеню, неустойки, обумовлені чинним законодавством, витрачає кошти на соціальні потреби членів трудового колективу та благодійну діяльність, а також фінансування поточних заходів щодо формування та реалізації стратегії і тактики свого розвитку. Сума зазначених витрат, виражена в грошовій формі за певний період часу, утворює витрати підприємства. Рівень і структура витрат підприємства використовується при оцінці ефективності його діяльності, конкурентоспроможності та стійкості на товарних ринках.
Складовою частиною витрат підприємства є собівартість продукції. Якісно витрати і собівартість не розрізняються, оскільки являють собою поточні витрати. Їх відмінність виявляється у наступному.
перше, кількісно собівартість являє собою тільки частина витрат підприємства. Статті витрат, які входять в собівартість продукції, встановлює держава. Таким чином, собівартість продукції - це нормовані витрати підприємства.
друге, витрати, які не ввійшли в собівартість продукції, підприємство змушене компенсувати з прибутку. Даний підхід обмежує необгрунтоване зростання цін і захищає споживача від спроб виробника перекласти на нього частину своїх витрат.
третє, частина витрат безпосередньо не пов'язана з випуском продукції. Вони існують навіть тоді, коли продукція не випускається взагалі. В Водночас собівартість завжди залежить від кількості виробленої та реалізованої продукції.
Метою планування витрат (собівартості) є оптимізація поточних витрат підприємства, що забезпечує необхідні темпи зростання прибутку і рентабельності на основі раціонального використання грошових, трудових і матеріальних ресурсів.
При розробці плану по собівартості повинні бути вирішені наступні завдання:
- виконано аналіз вартісних показників виробничої діяльності підприємства в цілому та окремих його підрозділів;
- виявлено можливості та уточнено розміри зниження собівартості продукції в планованому році в порівнянні з попереднім періодом;
- складені калькуляції собівартості основних видів продукції, що випускається продукції;
- виявлені недоцільні витрати і розроблені заходи щодо їх ліквідації;
- визначена рентабельність видів продукції, що випускається і виробництва;
- оцінено вплив на собівартість, прибуток і рентабельність збільшення витрат на освоєння виробництва нової продукції;
- створена база для розробки оптових або роздрібних цін;
- розроблені заходи щодо вдосконалення госпрозрахункових взаємовідносин між виробничими підрозділами підприємства.
При складанні плану по витратах особливу увагу необхідно звернути на виявлення резервів зниження собівартості, а також величини і причин виникнення витрат, не обумовлених нормальною організацією виробничого процесу: наднормативної витрати сировини і матеріалів, палива та енергії, втрат робочого часу і доплат за відступ від нормальних умов праці і понаднормові роботи, втрат від простоїв машин і устаткування, аварій, шлюбу, зайвих витрат, викликаних нераціональними господарськими зв'язками щодо постачання сировини і матеріалів, порушенням технологічної і трудової дисципліни, зміною обсягу робіт з підготовки виробництва, освоєння і впровадженню нової техніки і технології і т.д.
План по витратах підприємства складається з наступних розділів:
1) розрахунок зниження собівартості продукції за рахунок впливу на неї техніко-економічних чинників;
2) калькулювання собівартості видів продукції (робіт і послуг);
3) кошторис витрат на виробництво. Вихідними даними для розробки плану по витратах є:
- встановлені тактичним планом розміри прибутку, а також рівень рентабельності виробництва або завдання по зниженню собівартості продукції;
- показники виробництва і реалізації продукції;
- ефективність заходів по розділу тактичного плану інновацій;
- прогресивні норми і нормативи відповідного розділу тактичного плану;
- показники плану матеріально-технічного забезпечення виробництва;
- прейскуранти цін;
- дані про використання основних фондів і розмірах амортизаційних відрахувань;
- показники плану по праці і кадрам;
- обсяг робіт з підготовки виробництва, освоєнню і впровадженню нової техніки, обсяг виробництва нової техніки.
При плануванні собівартості продукції застосовуються наступні методи.
1. Пофакторний метод. Його суть полягає у визначенні впливу техніко-економічних факторів на витрати виробництва в планованому році по порівняно з попереднім роком. При плануванні собівартості цей метод застосовується з метою:
- забезпечення порівнянності показників плану з аналогічними показниками інших періодів;
- здійснення укрупненого розрахунку основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності на стадії підготовки і порівняння варіантів речень за обсягами виробництва;
- найбільш повного врахування ефективності впровадження заходів з планом підвищення ефективності виробництва;
- визначення участі окремих служб, відділів та виробничих підрозділів в зниженні витрат і підвищенні ефективності виробництва, матеріального заохочення за це участь, сводимости показни...