ДОПОВІДЬ
Тема: Основні рушійні сили та економічні закони товарного
виробництва
Зміст
1. Протиріччя - джерело і рушійна сила розвитку товарного виробництва
2. Економічні закони і категорії товарного виробництва
Список літератури
1. Протиріччя - джерело і рушійна сила розвитку товарного виробництва
Сучасне ринкове господарство є практичною реалізацією рушійних сил та економічних законів товарного виробництва. Що ж це за сили? У чому їх сутність? Які закони управляють товарним виробництвом? При яких умовах воно буде розвиватися? Відповіді на ці питання будуть сприяти обгрунтованому розгляду проблем сучасного ринкового господарства, якому нині немає альтернативи при всіх його економічних і особливо соціальних суперечностях.
Товарному виробництву властиві особливі сили розвитку, які виявилися в зародковій формі вже на початкових етапах виникнення елементів товарної системи, яка протягом тисячоліть перетворилася на загальну форму виробництва. До них належать сили руху, постійного розвитку і вдосконалення виробництва, сили саморозвитку, саморегулювання. Якщо економіка тієї чи іншої країни пов'язана з товарним виробництвом, то держава (Центр) не може зупинити розвиток виробництва, продуктивних сил, а може стати лише гальмом чи, навпаки, сприяти цьому розвиткові. Вклинившись в систему, якій не властивий такий тип виробництва, товарне виробництво поступово розламує цю систему. Спроби зупинити його руйнівну систему супроводжуються соціальними катаклізмами і, врешті-решт, є безрезультатними.
Для визначення механізму функціонування рушійних сил, втіленому в товарному виробництві, необхідно враховувати закон діалектики про суперечності як джерело і рушійну силу розвитку, який є ядром діалектики. У товарному виробництві такою суперечністю є суперечність, втілене в товарі, який становить основу суспільного багатства в елементарній формі. Це протиріччя між конкретною і абстрактною працею. Двоїста, суперечлива природа праці, яка створює товар, є основою всіх інших похідних суперечностей товару і виявляється передусім, у протиріччі між споживчою вартістю і вартістю, а також між індивідуальним і суспільно необхідним часом, витраченим на виробництво товару.
Суперечності, втілені в товарі, - це єдність протилежностей, тобто їх взаємодія. Постійний дозвіл і відтворення суперечностей товару є внутрішнім змістом розвитку виробництва.
Незалежно від суспільної форми виробництво є визначальною умовою існування людства. Його метою є задоволення потреб людини - споживання. В різних суспільних системах зв'язок між виробництвом і споживанням здійснюється по-різному. Дозволи протиріч товарної форми пов'язано з пошуками найефективніших способів зв'язку між виробництвом і споживанням. Цей зв'язок опосередкований формами обміну і розподілу, які також мають товарний характер.
Суперечності, втілені в товарі, розв'язуються тоді, коли виробник його реалізує. Таким чином, споживча вартість перетворюється на свою протилежність - грошову форму. Тим самим праця, витрачена товаровиробником, одержує суспільне визнання. Корисність блага "товару" визначає споживач. Товаровиробник ставиться в певні умови: виробництвом певного виду товару зайнято багато товаровиробників, оскільки суспільні потреби щодо будь-якого товару досить великі. Тому взаємовідносини між товаровиробниками мають характер конкурентної боротьби, тобто боротьби виробника за споживача, за вигідні умови реалізації своєї продукції.
Перетворення споживної вартості в свою протилежність - вартість здійснюється в процесі реалізації товарів на ринку через посередництво ціни - грошового вираження вартості, втіленої в товарі "праця". Власне через грошову форму дозволяється протиріччя товару. Ціна, за якою реалізується товар на даний момент, виражає рівень суспільно необхідних витрат на його виробництво, зіставлених з суспільною корисністю цього товару. Разом з тим праця товаровиробника відособлена: кожний виробляє товар за власний рахунок, тобто витрати, що мають індивідуальний характер, різні за своєю величиною. Ринок через ціну визначає лише рівень суспільних витрат праці на виробництво товару, тобто витрат, які вважаються суспільно нормальними (типовими, пересічними) умовами виробництва, за яких створюється основна маса даного виду товару. Це є законом товарного виробництва, відомим як закон вартості.
Виробники товарів, у яких індивідуальні витрати збігаються із суспільно необхідними, при їх реалізації за ринковими цінами відшкодовують витрати на їх виробництво та одержують надлишок - прибуток. Особливо в сприятливих умовах працюють ті товаровиробники, індивідуальні витрати яких нижче, ніж суспільно необхідні. Їх прибуток зростає на величину різниці між суспільно необхідними та індивідуальними витратами. У гіршому становищі перебувають ті товаровиробники, які виробляють товари при індивідуальних витратах, вищих, ніж суспільне необхідні. При досягненні певної межі цього розриву виробництво товару стає економічно невигідним, товаровиробники розорюються.
Боротьба за досягнення приватного економічного інтересу, зростання прибутків - мета товаровиробників. Останні потрапляють в неоднакове економічне становище за сумами доходів. Чим більше об'єм товарів, необхідних споживачу, виробляється, чим менші витрати виробництва, тим у вигіднішому становищі знаходиться товаровиробник, тим стійкіше його місце в системі розподілу праці.
Перетворення споживної вартості товару у вартість і перетворену форму останньої - ціну зумовлює відповідні, обов'язкові вимоги до товаровиробника. Дотримання цих вимог є необхідним для нього, якщо він хоче залишитися товаровиробником. Увага до якості товарів, їх асортименту, вивчення попиту та пропозиції товарів на ринку з наступними висновками щодо обсягу виробництва, реклами, пошуку ринку, зменшення витрат на виробництво товарів - ці та інші вимоги постійно турбують товаровиробника. Від нього потрібно підприємливість, завзятість, енергійність у сфері виробництва та реалізації товарів.
Яскравим наочним проявом крайніх суперечностей товарного виробництва в умовах сучасного ринкового господарства, яке йде на компроміс і прагнення під впливом держави, громадськості і т.п. поєднувати зростання доходів підприємців з соціальними потребами людей, є широке і різноманітне розповсюдження реклами ряду продуктів і послуг типу тютюнових виробів, алкогольних напоїв, зброї і т.д. Так, з одного боку, у всіляких видах реклами тютюнових виробів (радіо, телебачення, щити на дорогах, в людних місцях, реклама на кожній пачці сигарет і т.п.) обіцяються райські насолоди і бачення, сила і могутність від вживання даної продукції, а з іншого - в тій же самій рекламі побіжно, побіжно, дрібним шрифтом, але обов'язково попереджається, що вживання даної продукції шкідливо для здоров'я людини. Усілякі протиріччя панування товарного виробництва мають враховуватися для можливо нормального існування в ньому.
Рушійні сили розвитку, внутрішньо властиві товарному виробництву, визрівали протягом тисячоліть. Продуктом розвитку суперечностей товару є грошова форма вираження суспільно необхідних витрат праці. Перехід від однієї суспільно-економічної системи до наступної обумовлюється розвитком виробничих сил, поглибленням на цій основі суспільного поділу праці. Зростала кількість продуктів для обміну. Процес вимірювання та визначення індивідуальної праці, втіленої в товарі, як громадського згодом дуже ускладнився. Суперечності товарного виробництва (Між конкретною і абстрактною працею, споживною вартістю та вартістю, індивідуальним і суспільною працею), їх розвиток визначили специфічний товар - золото, який почав виконувати функцію загального еквівалента - грошей.
Протиріччя товару як рушійної сили розвитку активно проявилися в період великого ма...
