ДОПОВІДЬ
Основні методи пізнання соціально-економічних процесів
Зміст
1. Загальнонаукові методи
2. Спеціальні методи
3. Список літератури
1. Загальнонаукові методи
Багатомірність економічних явищ і процесів вимагає адекватних методів їх пізнання. Поняття метод походить від грец. metodos - шлях дослідження. В сучасній загальній економічній теорії визначились два основні напрями: вивчення вартості та додаткової вартості, а також ефективності виробництва. Поєднання цих двох не альтернативних, а взаємодоповнюючих "русел" єдиної економічної науки особливо актуальним є сьогодні, коли необхідно, по-перше, встановити основні джерела кризового стану української економіки і, по-друге, відпрацювати і практично реалізувати стратегію трансформації економічних виробничих відносин.
Для пізнання соціально-економічних процесів використовують загальнонаукові і спеціальні для економічної теорії методи.
Фундаментальним принципом пізнання соціально-економічних явищ і процесів є їх пояснення через внутрішні протиріччя. Політекономічний аспект відкриває в пізнаваному протиріччі такі його властивості, як тотожність, відміну, власне суперечність і конфлікт.
Серед загальнонаукових методів пізнання соціально-економічних процесів чільне місце належить структурно-функціонального методу, який передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Так, за допомогою цього методу можна визначити склад сучасних продуктивних сил України або інших країн, простежити відбуваються в них зміни, встановити місце і роль кожного елемента продуктивних сил. Останні є системним об'єктом зі зв'язками відповідних рівнів: а) координаційними, визначальними узгодженість взаємодіючих структурних елементів системи і місце елемента в рамках системи; б) субординаційними, вказують на підпорядковану зв'язок елементів у системному об'єкті; в) генетичними, показувальними зв'язок елемента з історією розвитку системи.
Таким чином, структурно-функціональний метод визначає системні ознаки, які зберігаються за об'єктами дослідження незалежно від характеру їхньої трансформації.
Одним з ознак системи є її цілісність. При цьому різні елементи системи взаємопов'язані. Система у цілому може мати ознаки, які відрізняються від ознак її частин. Одне і те ж дія може обумовлювати різне вплив на систему в цілому і на окремі її частини, проте дія на небудь частини системи впливає і на систему в цілому. Нарешті, зміна системи не є адекватною сумі змін її частин.
Іншими ознаками системи є спрямованість її руху, організація і управління. Щодо останнього можна виявити наявність чи відсутність центрального регулюючого органу, ступінь і способи його впливу на систему (Пряме управління, непрямі важелі впливу), рівень централізації і децентралізації господарської діяльності у динаміці. Після структурного аналізу досліджуваних систем слід розробити концепції розвитку системи на основі вивчення її структури, тобто виявити "чутливі" точки, використовуючи які можна керувати системою.
Одним з способів пізнання соціально-економічних процесів є поєднання кількісного і якісного аналізу і визначення на цій основі математичних методів в економічних дослідженнях. Ними користуються різні економічні школи (неокейнсіанська, монетаристської, неолібетальная та ін.)
Кількісні характеристики є невід'ємною частиною будь-якого дослідження. Так, один з класиків політичної економії та теорії вартості У. Петті назвав одну із своїх перших політико-економічних праць "Політичною арифметикою", де зазначив, що викладати думки можна не тільки словесно, але і "язиком чисел, терезів і мір ", Засновники математичного напряму в політекономії XIX в. У. С. Джевонс і Л. Вальрас, застосувавши абстрактні математичні моделі, відійшли від трудової вартості.
Вчені-економісти завжди обгрунтовували свої висновки за допомогою точного кількісного аналізу. Наприклад, можна вміти аналізувати кількісні величини (Розрізняти тенденцію, закономірність і закон виходячи з періодичності повторення тих чи інших емпіричних випадків у тому чи іншому соціально-економічному явищі) і таким чином проникати в сутність відносин між людьми. Якщо певне явище відбувається певну кількість разів, воно є закономірним і може бути виражене математичною формулою.
Необхідність володіння прийомами математичного аналізу зумовлена ​​розвитком об'єкта дослідження - багатовимірного світу економіки. Процес виявлений тенденцій економічного розвитку обумовлює широке впровадження математичних прийомів (З відповідними формулами рівнянь, функцій, інтегралів і т. п.).
У давні часи дрібний товаровиробник, можливо, здійснював усі економічні розрахунки за допомогою елементарної арифметики, виступав одночасно і як постачальник, і як технолог, і як фінансист. Сьогодні подібний підхід приречений на провал.
Ще в 1937 майбутній нобелівський лауреат Р. Коуз в одній із своїх статей про теорію фірми окреслив межу, що відділяє внутрішнє середовище підприємства від зовнішнього ринкового середовища. Суб'єкт господарювання, за його гіпотезою, має вибір: оплатити витрати господарських операцій, вступаючи у відносини з контрагентами, чи здійснити аналогічні операції всередині самої фірми під контролем власника або менеджера, прагнучи знайти більш ефективний і дешевий варіант. Цей вибір (Між управлінням усередині фірми і економією на управлінні, але з ринковими витратами), на думку Р. Коуза, визначає розміри підприємства.
Сучасний рівень розвитку виробничих сил, зростання масштабів виробництва, розширення міжгалузевих і територіальних зв'язків зумовлюють технолого-економічні розрахунки, часто виходять за рамки елементарної математики. Глибокі математичні знання стають необхідними не тільки для практиків, а й для теоретиків економіки, оскільки без них уже неможливо простежити взаємозв'язки суспільного виробництва.
Широке впровадження математики в економічну та інші науки розпочалося ще в XIX в. За цей час проявилися також негативні моменти, пов'язані зі спробами "математизувати" практично всі. Дискусія про місце і роль математики в економічних дослідженнях то затихає, то розгортається з новою силою. Сьогодні швидко розвиваються і удосконалюються технічні засоби здійснення найскладніших математичних розрахунків, збирання та обробки величезних потоків інформації на ЕОМ. Комп'ютерна грамотність ставати елементарної потребою. Це створює сприятливі умови для широкого впровадження математичних методів як у практичне управління економічними процесами, так і в теоретичне осмислення їх.
Застосування математичних методів, на нашу думку, не повинно зводити складне економічне життя до кількісних залежностей, аналізу та розробки моделей їх оптимізації. Оскільки економічні відносини і закони мають кількісну визначеність, то математичні методи сприятимуть пізнанню та викладу економічної теорії. Разом з тим вони обов'язково мають доповнюватись якісним аналізом. Знеособлені формули, графіки, матриці навряд чи допоможуть виявити сутність тих чи інших соціально-економічних процесів. І навпаки, органічне поєднання структурно-функціонального підходу та математичних методів створює умови для ефективного наукового спілкування представників різних шкіл і напрямів економічної теорії.
Одним з найважливіших загальних прийомів досліджень в економічній теорії є метод наукової абстракції. Суть його полягає у виділенні найбільш суттєвих характеристик досліджуваного процесу, абстрагуванні від у...
