ГОУ СПО В«Волгоградський медико-екологічний технікум В»
Курсова робота
з дисципліни: Економіка громадського харчування
Витрати виробництва та обігу
Виконала: Пушкарская Н.В.
Перевірила: Жукова Л.С.
Волгоград 2010
Зміст
Введення
1. Сутність, класифікація витрат виробництва та обігу
2. Фактори, що впливають на витрати виробництва і обігу
3. Аналіз витрат виробництва та обігу
4. Методи планування витрат виробництва і обігу
Висновок
Список використаної літератури
Введення
В умовах ринкової економіки, коли кожне підприємство прагне знизити свої витрати будь-яким можливим способом, питання про основні чинники, що впливають на рівень витрат виробництва, стає особливо актуальним. Для більш ясного розуміння процесів взаємодії витрат, причин їх зростання або зниження, впливу витрат на виробництво в короткострокових або довгострокових періодах необхідно в першу чергу розібратися в природі витрат, їх сутності та структури. Даний аналіз може допомогти визначити основні способи і напрямки зниження витрат виробництва.
Зміна господарського механізму, зниження його витратного характеру, підвищення якості і ефективності в сфері виробництва означає необхідність виявлення нераціональних витрат з метою їх усунення, пошук шляхів більш раціонального використання витрат живої і суспільної праці на здійснення цього процесу.
Актуальність дослідження затрат на процес товарного обігу, визначаться тим, що подальше підвищення ефективності суспільного виробництва може бути досягнуто не тільки зростанням результатів виробництва (обсягів сукупного суспільного продукту і національного доходу), але і зниженням рівня витрат виробництва та обігу.
Дана курсова робота спрямована на вирішення цих питань.
1. Сутність, класифікація витрат виробництва і обігу
З економічної точки зору витрати виробництва і обігу являють собою вартість витрат підприємства харчування (крім вартості сировини і товарів). Підприємства харчування виконують функції виробництва власної продукції, реалізації продукції власного виробництва та покупних товарів. Отже, витрати підприємства харчування включають поряд з витратами на виробництво продукції також витрати реалізації та споживання власної продукції та покупних товарів. Однак на практиці поділ витрат виробництва, реалізації та організації споживання не здійснюється, вони плануються і враховуються спільно як єдині витрати громадського харчування В»
Витрати виробництва та обігу підприємства харчування враховуються, аналізуються і плануються в абсолютному вираженні-у грошових одиницях, у відносних величинах - у відсотках до товарообігу (рівень витрат).
УІ = І: ВТ * 100
Витрати виробництва та обігу класифікуються за різними ознаками: явні та неявні витрати; граничні; альтернативні; залежно від функцій, виконуваних підприємством; за видами витрат; матеріальні та нематеріальні; постійні та змінні; за товарними групами; прямі і непрямі; за статтями та ін
Існують два підходи до оцінки витрат: бухгалтерський та економічний. У звітах підприємства відображаються явні (бухгалтерські) витрати. Однак економісти, крім явних, враховую і неявні витрати, а також витрати втрачених можливостей. Під витратами втрачених можливостей розуміють витрати і втрати доходу, які виникають при виборі одного з варіантів діяльності, що означає відмову від інших можливих варіантів.
Наприклад, підприємець інвестував 14 млрд. руб. на реконструкцію ресторану з китайською кухнею та отримав прибуток 544 млн. руб. Але якби ці 14 млрд. руб. були інвестовані на реконструкцію підприємств швидкого харчування, то прибуток склав би 1500 млн. руб. З точки зору бухгалтера прибуток дорівнює 544 млн. руб., А з точки зору економіста очевидний збиток - 956 млн. руб. (1500 - 544). Отже, витрати втрачених можливостей можна розглядати як суму доходів, які могли б бути отримані, якщо б був використаний більш вигідний альтернативний варіант.
За ступенем залежно від зміни обсягу товарообігу витрати обігу поділяються на постійні та змінні.
Під постійними розуміються такі витрати, сума яких безпосередньо не залежить від обсягу та структури товарообігу, але їх рівень змінюється у зворотному по відношенню до товарообігу напрямку: із збільшенням обсягу товарообігу рівень постійних витрат обігу, обчислений у відсотках до товарообігу, знижується і навпаки.
Постійні витрати можна віднести:
- на заробітну плату за тарифними ставками та посадовими окладами;
- витрати на оренду приміщень та утримання приміщень та інвентаря;
- знос основних засобів;
- витрати на капітальний і поточний ремонт;
- витрати на рекламу;
- частина відрахувань на соціальні потреби;
- частина інших витрат.
Змінні витрати - це витрати, які змінюються (пропорційно, дегресивними або прогресивно) у зв'язку з коливаннями обсягу товарообігу. До змінним витратам відносять:
пЂ відсотки за користування кредитом і позиками;
пЂ витрати на транспортування сировини і товарів;
пЂ витрати на зберігання, підробіток і упаковку товарів;
пЂ витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих потреб;
пЂ втрати товарів і продуктів при перевезенні, зберіганні та реалізації;
пЂ витрати на тару;
пЂ частина відрахувань на соціальні потреби;
пЂ частина інших витрат (збір на інкасацію торгової виручки, витрати на ведення касового господарства, вартість одноразового посуду та ін.)
Витрати звернення містять у собі витрати на доставку покупних товарів; рекламу; інші витрати, пов'язані з реалізацією продукції власного виробництва і т.д.
Витрати по організації споживання включають в себе витрати на оплату праці офіціантів і прибиральниць, витрати на прання і лагодження столової білизни, зносу столового білизни, посуду і ін
До витрат по організації виробництва відносять:
- витрати на транспортування сировини;
- заробітна плата працівників виробництва;
- витрати на зберігання сировини та напівфабрикатів;
- витрати на паливо, газ, електроенергію;
- витрати на оренду виробничих приміщень;
- ремонт і амортизація обладнання;
- частина витрат на утримання складів та ін витрати, пов'язані з виготовленням продукції власного виробництва.
Дані наукових досліджень показують, що у складі витрат основне місце займають витрати виробництва. На їх частку припадає в середньому 50-55% в загальних витратах. Частка витрат, пов'язаних з організацією споживання, становить в середньому 35-40%, а витрат, пов'язаних з реалізацією, - 10-15%. Співвідношення питомої ваги окремих груп витрат у загальних витратах коливається в залежності від типу підприємства харчування, його специфіки, категорії. Так, у ресторанах частка витрат виробництва становить близько 40%, а витрат з організації споживання - близько 50, в кафе і столових 2-ї категорії - відповідно 55 і 35%, а в столових 3-ї категорії - 65 і 25%.
2. Фактори, впливають на витрати виробництва і обігу
На суму і рівень витрат підприємства харчування впливають різні фактори, які можна підрозділити на: внутрішні і зовнішні. До зовнішніх факторів відносять:
• Економічну ситуацію в країні;
• Державну податкову політику;
• Систему ціноутворення;
• Наявність або відсутність конкуренції;
• Інфляцію;
• Валютний курс;
• Вартість послуг інших галузей.
Внутрішні чинники можна підрозділити на: економічні та організаційні. До економічних відносяться:
• Обсяг, склад і структуру товарообігу;
