Зміст
Вступ 3
1 Типи економічних систем 4
1.1 Традиційна система 4
1.2 Адміністративно-командна система 5
1.3 Ринкова система 6
1.3.1 Свобода економічної ініціативи як гарантія правової держави 6
1.3.2 Свобода вибору видів і форм діяльності 6
1.3.3 Рівноправність форм власності в ринковій економіці 7
1.3.4 Незалежність господарювання 7
1.3.5 Принципи функціонування ринку 8
1.3.6 Як ринок відповідає на фундаментальні питання економіки 8
1.3.7 Аргументи на користь ринкової економіки 9
1.3.8 Аргументи проти ринкової економіки 9
1.4 Змішана економічна система 10
2 Основні моделі розвинених країн 11
2.1 Шведська модель 11
2.2 Американська модель 12
2.3 Німецька модель 13
2.4 Японська модель 13
2.5 Китайська модель 15
Висновок 16
Список використаної літератури 17
Введення
Типи економічних систем дуже актуальна тема. Від типу системи залежить поведінка держави, як на світової, так і на внутрішній арені. Поза системного характеру економіки не могли б постійно поновлюватися економічні відносини та інститути, не могли б існувати економічні закономірності, не могло б скластися теоретичного осмислення економічних явищ і процесів, не могло б бути скоординованою та ефективної економічної політики.
Реальна практика постійно підтверджує системний характер економіки. Об'єктивно існуючі економічні системи знаходять своє наукове відображення в теоретичних (наукових) економічних системах.
Перший розгорнутий аналіз економіки як системи був даний основоположником класичної школи політекономії А. Смітом в його головному науковому праці "Дослідження про природу і причини багатства народів "(у прийнятому скороченні -" Багатство народів "), що вийшов у світ в 1776г. З подальших наукових економічних систем слід, перш за все, виділити системи, створені Д. Рікардо (1817г.), Ф. Лістом (1841г.), Дж. С. Міллем (1848г.), К-Марксом (1867г.), К. Менгером (1871г.), А. Маршаллом (1890г.), Дж-Кейнсом (1936г.), П. Самуельсоном (1951г.). [2; 67]
З вітчизняних економістів минулого, які робили упор на системне уявлення про економіку, слід відзначити І.Т. Посошкова, А.І. Бутовського, Н.Г. Чернишевського, М.І. Туган-Барановського, А.І. Чупрова, П.Б. Струве, В.І. Леніна, Н.Д. Кондратьєва.
У радянський період вітчизняної економічної науки найбільш помітними були теоретичні системи, що знайшли відображення в підручниках політичної економії під редакцією К.В. Островітянова, А.М. Румянцева, Н.А. Цаголова, Н.П. Федоренко, В.А. Медведєва, Л.І. Абалкін.
Як показує історія економічної науки, класифікація економічних систем може вироблятися на основі різних критеріїв. В основі цієї множинності лежить об'єктивне різноманіття властивостей економічних систем. В сучасних курсах по економічній теорії зазвичай виділяють ринкову, традиційну, адміністративно-командну і змішану економіку. Найкраще вивчена ринкова економіка, яка характеризується як система, заснована на приватній власності, свободі вибору і конкуренції, спирається на особисті інтереси, обмежує роль уряду. Саме тому я докладніше зупинюся на ринковій системі.
Історична класифікація повинна включати крім сучасних систем системи минулого і майбутнього. У цьому зв'язку заслуговує на увагу класифікація, запропонована представниками теорії постіндустріального суспільства, які виділяють доіндустріальні, індустріальні та постіндустріальні економічні системи.
Межами, отделяющими економічні системи один від одного, є промислова та науково-технічна революції. Усередині кожної з цих систем можлива більш докладна типологія, що дозволяє намітити шляхи для синтезу формаційного і цивілізаційного підходів.
Таким чином, зрозумівши суть системи, можна зрозуміти численні закономірності господарського життя суспільства.
Метою цієї роботи є класифікація та аналіз економічних систем і моделей. Робота складається з вступу, двох питань, що підрозділяється в свою чергу на низку підпитань, висновку і списку використаної літератури.
1 Типи економічних систем
1.1 Традиційна система
Історія розвитку світової цивілізації свідчить про те, що в будь-яку епоху економіка за своєю структурі багатоукладності. В ході цього розвитку багатоукладність перетерплювала суттєві зміни, пов'язані із взаємодією різних укладів, відповідних їм типів і форм. Результатом такої взаємодії була закономірна зміна якісно відмінних один від одного економічних систем.
В економічно слаборозвинутих країнах існує традиційна економічна система. Цей тип економічної системи базується на відсталій технології, широкому поширенні ручної праці, багатоукладності економіки.
Багатоукладність економіки означає існування при даній економічній системі різних форм господарювання.
Основу багатоукладної економіки складає відокремлення господарюючих суб'єктів в якості власників. Це означає, що кожен власник вільний і вільна вирішувати, як і для чого використовувати належні йому ресурси - виробляти чи потрібні суспільству товари і послуги самостійно, об'єднуватися чи з іншими власниками для цих цілей або, за відсутністю інших можливостей, продавати єдине своє надбання - Здатність до праці. Найбільш значущими ознаками, що відрізняють одну організаційно-правову форму господарювання від іншої, є наступні:
В· кількість учасників даного господарського об'єднання;
В· власник застосовуваного капіталу;
В· спосіб розподілу прибутку і збитків;
В· форма управління підприємством;
В· джерела майна, що становить матеріальну основу господарської діяльності даного суб'єкта;
В· межі майнової відповідальності.
Зберігаються в ряді країн натурально-громадські форми, засновані на громадському господарюванні і натуральних формах розподілу створеного продукту. Величезне значення має дрібнотоварне виробництво. Воно засноване на приватній власності на виробничі ресурсах і особистій праці їх власника.
У країнах з традиційною системою дрібнотоварне виробництво представлене численними селянськими і ремісничими господарствами, які домінують в економіці.
В умовах відносно слабо розвиненого національного підприємництва величезну роль в економіці таких країн часто грає іноземний капітал. У житті суспільства переважають освітлені віками традиції і звичаї, релігійні культурні цінності, кастові і станові розподілу, стримуючи соціально-економічний прогрес.
Рішення ключових економічних задач має специфічні особливості в рамках різних укладів. Для традиційної системи характерна така особливість, як активна роль держави. Перерозподіляючи через бюджет значну частину національного прибутку, держава направляє засоби на розвиток інфраструктури і надання соціальної підтримки найбіднішим верствам населення.
1.2 Адміністративно-командна система
Ця система панувала раніше в СРСР і країнах східної Європи, і ряді азіатських держав.
Характерними рисами адміністративно-командної системи є суспільна (а в реальності - державна) власність практично на всі економічні ресурси, монополізація і бюрократизація економіки в специфічних формах, централізоване економічне планування як основа господарського механізму.
Господарський механізм адміністративно-командної системи має ряд особливостей. Він припускає:
В· по-перше, безпосереднє управління всіма підприємствами з єдиного центру - вищих ешелонів державної влади, що зводить до мінімуму самостійність господарських суб'єктів;
В· по-друге, держава повністю контролює виробництво і розподіл продукції, в результаті чого виключаються вільні ринкові взаємозв'язки між окремими господарствами;
В· по-третє, державний апарат керує господар...
