Курсова робота
Доходи торговельного підприємства та шляхи їх збільшення в умовах формування ринку споживчих товарів (ТОВ В«АйстімВ»)
ЗМІСТ
Вступ 3
1. Економічний зміст доходів торговельного
підприємства 5
1.1. Поняття прибутку торговельного підприємства 5
1.2. Принципи формування та використання
прибутку 9
2. Аналіз доходів ТОВ В«АйстімВ» 19
2.1. Коротка характеристика підприємства 19
2.2. Аналіз складу і динаміки балансового
прибули 20
2.3. Аналіз фінансових результатів від
реалізації продукції, робіт і послуг 22
2.4. Фактори, що впливають на прибуток 26
3. Шляхи збільшення доходів ТОВ В«АйстімВ» 31
3.1. Планування доходів підприємства 31
3.2. Збільшення валового прибутку і показників,
забезпечують її досягнення 32
Висновок 36
Список використаної літератури 37
Введення
Протягом десятиліть багато в Радянському Союзі вважали, ніби мірилом економічного успіху служить фізичний обсяг продукції тієї чи іншої галузі промисловості: скільки прокатати стали, видане вугілля, виготовлене гуми або видобуто нафти. Подібні погляди живі й донині. Звичайно, фізичний обсяг виробництва в якійсь мірою є показником економічного розвитку, проте він не дасть відповіді на один з найважливіших питань економіки: чи служить виробництво потребам людини? Якщо збільшення обсягів виробництва не сприяє підвищенню добробуту, бо випускаються товари, не потрібні людям, то вимір економічного процвітання валовими показниками може дати вельми оманливі результати. Рівень життя може бути куди більш високим при менших обсягах військового виробництва, оскільки робоча сила і ресурси будуть перенаправлені з військової індустрії в споживчий сектор економіки.
В СРСР величезну кількість трудових ресурсів була зосереджена в промисловості при повному нехтуванні сферою послуг. У радянській промисловості в 1988 р. Було зайнято 40,4% працездатного населення, в той час як в США в 1986 р. - всього лише 22,2%. Для порівняння у Сполучених Штатах 75,1% активного населення було зайнято в сфері послуг, між тим як в Радянському Союзі в цьому секторі економіки працювало лише 40,3%. У сфері розподілу, тобто В оптовій і роздрібній торгівлі, і на підприємствах громадського харчування в радянській економіці трудилося 8% працездатного населення, в той час як в американській економіці 22,2%.
У самій радянській промисловості ресурси були сконцентровані в машинобудуванні, куди входять багато підприємств з виробництва озброєнь, і інших галузях військово-промислового комплексу. В системі централізованого планування військово-промисловому комплексу був гарантований переважний доступ до цінним ресурсів країни на шкоду іншим секторам економіки. Зокрема, підприємствам ВПК в першочерговому порядку надавались енергетичні та сировинні ресурси, валютні резерви і щедрі бюджетні асигнування під інвестиційні проекти.
Із закону про обмеженість ресурсів з неминучістю випливає, що СРСР виробляв набагато менше продукції інших категорій, зокрема споживчих товарів і послуг. Яскравим свідоцтвом тому служать розміри сектора роздрібної торгівлі в 1988 р. Радянський роздрібний сектор помітно поступався в розмірах роздрібному сектору будь країни з ринковою економікою. У 1988 р. У Радянському Союзі на кожні 10 000 жителів припадало всього лише 20 магазинів, у той час як у США - 61, а в Італії - 175 магазинів.
Після ліквідації цінового контролю в 1992 р. У Росії різко зросла кількість підприємств роздрібної торгівлі, що проявилося у виникненні величезної безлічі кіосків у великих містах. Прихильники старого порядку взялися люто критикувати таке розвиток подій, стверджуючи, ніби Росія перетворюється на базар і що Росія - занадто велика країна і їй не личить опускатися до рівня нації крамарів. Ця критика безпідставна, бо запаморочливе зростання кількості кіосків та інших торгових підприємств просто-напросто відбивав гостру нестачу магазинів в минулому.
Безсумнівно, тема курсової роботи є досить актуальною. У торгівлю, починаючи з 1992 року, перемістилися значні трудові ресурси. Поява величезного числа небачених раніше товарів викликало підвищений попит на споживчі товари. Небачені прибутку в торгівлі отримували вчорашні інженери і школярі. У багатьох склалася думка, що економічні знання не потрібні. Перше протверезіння прийшло після В«чорного вівторкаВ» 1994 року. Надалі, після зниження попиту на нові товари, насичення ринку різними підприємствами торгівлі, подальшого зниження доходів громадян, стало ясно, що без знання економіки і безлічі інших дисциплін, пов'язаних з торгівлею, розраховувати на отримання стабільних доходів не доводиться. Серпневий криза призвела до скорочення обсягу роздрібної торгівлі 1999 року по порівняно з 1998 роком. Це пред'являє до мікроекономіки підприємств торгівлі ще більше вимог. Очевидно, що в подальшому конкуренція в торговельній галузі буде посилюватися не залежно від економічної ситуації в країні. Для успіху буде недостатньо дарування, практичних знань та навичок, підтримки державних структур. У конкурентній боротьбі вже недалекого майбутнього переможуть ті, хто буде поєднувати як можна більш обширні і глибокі знання мікроекономіки підприємств торгівлі з даруванням і досвідом роботи.
Об'єктом курсового дослідження є торговельне підприємство ТОВ В«АйстімВ», предметом - аналіз доходів цього підприємства. В процесі дослідження необхідно вирішити наступні завдання:
Г? визначити поняття і економічну сутність прибутку торговельного підприємства;
Г? розкрити принципи формування та використання прибутку в торгівлі;
Г? дати аналіз доходів досліджуваного підприємства і впливають на них факторів;
Г? визначити шляхи збільшення доходів торговельного підприємства в умовах формування ринку споживчих товарів.
1. Економічний зміст доходів торговельного підприємства
1.1. Поняття прибутку торговельного підприємства
В умовах ринкової економіки зростає значення комерційної діяльності з метою отримання максимального прибутку для задоволення матеріальних і соціальних потреб працівників і виробничого розвитку підприємства. При визначенні обсягу закупівлі того чи іншого товару і можливостей його продажу партнери (постачальники і торговельне підприємство) повинні обов'язково прораховувати вигідність торгової угоди, тобто мож-ливість отримання оптимального рівня та маси прибутку.
Прибуток в торгівлі є грошовим вираженням вартості додаткового продукту, створеного продуктивною працею працівників торгівлі, які зайняті продовженням процесу виробництва у сфері товарного обігу, а також частини додаткового продукту, створеного працею працівників інших галузей народного господарства (промисловості, сільського господарства, транспорту тощо) і направляється в торгівлю через механізм цін на товари, тарифів, торговельних надбавок як плата за реалізацію товарів (продукції, послуг).
Прибуток вимірюється сумою і рівнем. Вона є одним з найважливіших оціночних показників, що характеризує результат господарської діяльності підприємства. Відношення прибутку до товарообігу, виражене у відсотках, визначає рівень рентабельності реалізації товарів. В умовах ринкової економіки рентабельність є найважливішим якісним показником роботи торгового підприємства, в якому узагальнюється стан доходів, витрат обігу, оборотності товарів, використання основних засобів, робочої сили, власного і позикового капіталів. Показник рентабельності свідчить про прибутковості господарської діяльності підприємства в минулому періоді і про можливостях його подальшого функціонування.
...
