МІНІСТЕРСТВО освіти та науки України
"Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана "
Центр післядіпломної освіти
Контрольна робота
на тему:
"Господарство первісного суспільства: типи и форми "
з дісціпліні "Історія економікі та економічної думки"
Виконала: слухачами факультету
центр післядіпломної освіти
спеціальність:
Економіка підприємства
4 курс, 2 група
Гаркуша Д. О.
Перевірів:
старий. викладач Волкова О.М.
Київ-2010
План
Вступ
1.Первісна доба - найдовша
2.Палеоліт
3.Неолітічна революція. Неоліт
4.Бронзовій та ранньозалізній вік
Перелік використаної літератури
Вступ
Всі народи світу пройшли через первіснообщінній лад. Весь спектр з матеріалів, Що служили для виготовлення знарядь праці, Історію людства прийнято діліті на кам'яний, бронзовий и залізний віки. Первісній спосіб виробництва в основному хронологічно збігається з КАМ'ЯНИЙ віком. У ньому можна віділіті три періоді:
1) древній кам'яний вік, або палеоліт, - 2,5 млн. - 12 тис.. РОКІВ того;
2) середній кам'яний вік, або мезоліт, - XII - VIII тис. до н.е.;
3) новий кам'яний вік, або неоліт, - VIII - III тис. до н.е.
ЯКЩО в основу періодізації покласти такий крітерій, Як тип господарства, то можна віділіті панування:
1) господарства, Що прівласнює,
2) віробляючі господарств
а.
З КАМ'ЯНИЙ віком збігається етап господарства, Що прівласнює, альо в неоліті відбувся Перехід до віробляючого господарства - землеробства й скотарства, хоча їхні зародкі вініклі в Деяк народів галі в палеоліті й мезоліті. Цей Перехід МАВ Воістину всесвітньо-історичне значення, и Слідом за англійськім археологом В.Г.Чайлдом Його стали назіваті "Неолітічною революцією".
1. Первісна доба - найдовша
Первіснообщінній лад - перша в Історії суспільно-економічна формація, засновалося на колектівній власності окремого громад, Засоба виробництва й зрівняльному розподілі. За данімі сучасної науки, первіснообщінній лад виник близьким 2 млн. РОКІВ того, існував до V - IV тис.. до н.е. Вся епоха Виникнення ї розвітку первісного ладу діліться на два періоді. Перший, котрий умовно назівають періодом дікості, чати до 40-го тіс. до первісної єрі и характерізувався поступовім віділенням людини Із тварин світу, прісвоєнням готових продуктів природи, створенням дерло найпростішіх кам'яних знарядь праці, добуванням вогню й виникненням виробничих відносін. Першим етапом Формування суспільно-економічних відносін Була Первісна Людський череда, Що Займан Певної теріторію и являла собою групу людей, Що не мают професійніх або соціальніх відмінностей. Другий Період - Період родового ладу, або варварства, чати від 40-го тіс. до V - IV тис.. до н.е. Це БУВ годину ПОВНЕ утвердження системи виробництв, відносін первісного суспільства. При родовому суспільстві Основним осередка БУВ РІД, Що поєднував групу людей, зв'язаних кровним спорідненням. Кілька родів становили плем'я. Період родового ладу діліться на матріархат (Материнська Родова громада) i Патріархат (Батьківська Родова громада). Основою виробництв, відносін первісного суспільства Була суспільна власність на засоби виробництва, Що існувала в нерозвіненому віді. Фактично вон Була громад, Груповий власністю. Для цього періоду характерні КОЛЕКТИВНЕ праця й найпростіша Його кооперація, засновалося не на поділі праці, а на об'єднанні зусіль колективу людей у ​​добуванні засобів існування. У ціх умів праця окремої особістості існувала Як функція члена суспільства, організму, Як безпосередню суспільна праця. Вся праця виступать Як необхідна, а продукт - Як необхідній продукт. Відсутність прибавочного продукту не створювало матеріальних умов для експлуатації людини Людин. У зв'язку Із прімітівнімі Засоба виробництва та неможлівістю добуваті матеріальні блага поодінці, без колектівної праці, головна мета первіснообщінного виробництва складалася не в задоволенні потреб окремого членів громади, а в забезпеченні умов існування громади в цілому. Велічезне Значення для розвітку продуктивних сил мало Зародження землеробства й тваринництва, Що призвело до Виникнення суспільств, поділу праці. Першим великим суспільнім поділом праці Було віділення вівчарськіх племен. Це однозначно підвіщіло продуктівність праці й створі возможности для виробництва прибавочного продукту й розвітку обміну. Другий великий суспільнпій Поділ праці - віділення ремесла, спріяло подалі вдосконалюванню засобів праці й підвіщенню Його продуктівності. Нові засоби праці (мотік, плуг) булі розраховані не на колективне, а на Індивідуальне Використання. Стала розвіватіся Індивідуальна праця, на Основі якої поступово вініклі приватна власність и приватне господарство, Що породило Майново нерівність та експлуатацію. Дерло формою експлуатації чужої праці Була Експлуатація рабів, якіх брали в полон Під годину міжплемінніх сутічок и воєн. Пізніше, у зв'язку з ростом майнової нерівності, у рабів Почаїв перетворювати ї своїх родічів, Що потраплялі в боргову залежність. Так, відбувався класового Розподіл суспільства на рабовласніків и рабів, утворювалася нова система суспільно - Економічних відносін. Первіснообщінній лад змінівся рабовласницьку ладом.
2. Палеоліт
Палеоліт - древній кам'яний вік. Віділеній в XIX столітті Дж. Леббок Як Перший и найбільш ранній Період кам'яного віку. Датується пріблізно годиною від 3 млн. до 10 тис.. РОКІВ того. У Період палеоліту почався ї завершівся процес віділення людини Із тварин світу, заколеного найдавніша соціально-економічна формація - первіснообщінній лад. У тій годину булі віготовлені Перші знаряддя праці з каменю, дереза ​​ї кісткі, вініклі трудові навички. Люди Навч добуваті вогонь, віготовляті одяг, споруджуваті Перші житла, займатіся Полювання и Збирання. Формування ї Розвиток найдавнішого людського суспільства відбувалося в мінлівіх природно-кліматічніх Умова последнего, так називані четвертинах (антропогенного) періоду в Історії земли. Похолодання, Що настав з початком цього періоду, супроводжували заледенінням, періодічнім Утворення у північніх районах льодовіків. Відповідно до змін у характері знарядь праці й у фізічному тіпі людини, палеоліт ділять на ранній (Нижній) i пізній (Верхній). Для того годині характерними знаряддя праці булі чоппери (грубі знаряддя, Що рубають) i відщепи. Фізичний тип людини - Homo habilis (людина вмілій).
Стоянки ашельскої єпохи віявлені на Великій теріторії Старого Світу, у тому чіслі й на теріторії України. Характерні знаряддя - ручні рубила, колуни, скребла, Ножі, пилки, струганкі. В ашельського епоху люди Навч корістуватіся вогнем. Фізичний тип людей - архантропи, - жили на початковій стадії первіснообщінного ладу.
Пам'ятники мустерскої єпохи пошірені на теріторії Європи Гірськолижний, Азії, Африки. Досліджені смороду ї на теріторії України. Носії мустерскої культури корістуваліся гостроконечниками, скребла, ножами, пилками, проколи. У тій годину з'явилися штучні поховання. Фізичний тип людини - палеоантпропі.
У пізньому палеоліті люди заселили Майже всю вільну від льодовіка теріторії Європи Гірськолижний, значний Частину Азії й проникли на Американський континент. На теріторії України відомі чісленні давньопалеолітічні пам'ятники (Сюренські стоянки, Радомишльського стоянка, Пушкарівска стоянка, Доброночівска стоянка, Межірічська стоянка, Кормань, Гонцовська стоянка, Амвросієвськая стоянка ї Багато ін.). Суворий контінентальній Клімат, характерний для пізнього Палеоліту у Європі обумовів існування холодолюбивих тварин: мамонтів, північніх оленів, шерстистого носорогів ТОЩО. З розвитку полювання люди жили на тихий самих місцях Протяг трівалого годині. Замість сколювання о...
