Зміст
1. Види і форми зв'язків соціально-економічних явищ
2. Основні статистичні методи виявлення кореляційного зв'язку
3. Кореляційно-регресійний аналіз. Рівняння парної регресія: економічна інтерпретація і оцінка значущості
4. Оцінка якості однофакторних лінійних моделей
5. Аналіз та прогнозування економічних показників на основі регресійних моделей
6. Вимірювання зв'язків некількісних змінних
Література
1. Види і форми зв'язків соціально- економічних явищ
Економічні дані являють собою кількісні характеристики яких економічних об'єктів або процесів. Вони формуються під дією безлічі чинників, не всі з яких доступні зовнішньому контролю. Неконтрольовані фактори можуть приймати випадкові значення з деякого множини значень і тим самим зумовлювати випадковість даних, які вони визначають. Стохастична (імовірнісна) природа економічних даних обумовлює необхідність застосування відповідних статистичних методів для їх обробки і аналізу.
Статистичні розподілу характеризуються наявністю більш або менш значною варіації у величині ознаки в окремих одиниць сукупності. Природно, виникає питання про те, які ж причини формують рівень ознаки в даній сукупності і який конкретний внесок кожної з них. Вивчення залежності варіації ознаки від оточуючих умов і складає зміст теорії кореляції.
Вивчення дійсності показує, що варіація кожного досліджуваного ознаки знаходиться в тісному зв'язку і взаємодії з варіацією інших ознак, що характеризують досліджувану сукупність одиниць. Варіація рівня продуктивності праці працівників підприємств залежить від ступеня досконалості застосовуваного устаткування, технології, організації виробництва, праці та управління і інших самих різних факторів.
-->> При вивченні конкретних залежностей одні ознаки виступають в якості факторів, що обумовлюють зміну інших ознак. Ознаки цієї першої групи в подальшому будемо називати ознаками-факторами (факторними ознаками); а ознаки, які є результатом впливу цих факторів, будемо називати результативними. Наприклад, при вивченні залежності між продуктивністю праці робітників і енергоозброєністю їх праці рівень продуктивності праці є результативною ознакою, а енергоозброєність праці робітників - факторним ознакою.
Розглядаючи залежності між ознаками, необхідно виділити, перш за все, дві категорії залежно: 1) функціональні та 2) кореляційні.
Функціональні зв'язки характеризуються повною відповідністю між зміною факторного ознаки та зміною результативної величини, і кожному значенню признака-фактора відповідають цілком певні значення результативної ознаки. Функціональна залежність може зв'язувати результативний ознака з одним або декількома факторними ознаками. Так, величина нарахованої заробітної плати при погодинній оплаті праці залежить від кількості відпрацьованих годин.
В кореляційних зв'язках між зміною факторного і результативної ознаки немає повної відповідності, вплив окремих факторів проявляється лише в середньому при масовому спостереженні фактичних даних. Одночасний вплив на досліджувану ознаку великої кількості самих різноманітних факторів призводить до того, що одному і тому ж значенню признака-фактора відповідає ціле розподіл значень результативного ознаки, оскільки в кожному конкретному випадку інші факторні ознаки можуть змінювати силу і спрямованість свого впливу.
При порівнянні функціональних і кореляційних залежностей слід мати на увазі, що за наявності функціональної залежності між ознаками можна, знаючи величину факторного ознаки, точно визначити величину результативної ознаки. При наявності ж кореляційної залежності встановлюється лише тенденція зміни результативного ознаки при зміні величини факторного ознаки. На відміну від жорсткості функціонального зв'язку кореляційні зв'язки характеризуються безліччю причин і наслідків і встановлюються лише їх тенденції. Статистичні показники можуть складатися між собою в наступних основних видах зв'язку: балансовою, компонентної, факторної та ін
Балансова зв'язок - характеризує залежність між джерелами формування ресурсів (засобів) та їх використанням.
- залишок на початок звітного періоду;
- надходження за період;
- вибуття в досліджуваному періоді;
- залишок на кінець звітного періоду.
Ліва частина формули характеризує пропозиція
,
а права частина - використання ресурсів
Компонентні зв'язку показників характеризуються тим, що зміна статистичного показника визначається зміною компонентів, входять в цей показник, як множники:
У статистиці компонентні зв'язку використовуються в індексному методі. Наприклад, індекс товарообігу у фактичних цінах представляє твір двох компонентів, на приклад, - індексу товарообігу в порівнянних цінах та індексу цін, тобто
Важливе значення компонентної зв'язку полягає в тому, що вона дозволяє визначати величину одного з невідомих компонентів:
або
Факторні зв'язку характеризуються тим, що вони проявляються в узгодженій варіації досліджуваних показників. При цьому одні показники виступають як факторні, а інші - як результативні.
Факторні зв'язку можуть розглядатися як функціональні та кореляційні.
При функціонального зв'язку зміна результативної ознаки цілком залежить від зміни факторного ознаки:
При кореляційного зв'язку зміна результативного ознаки не цілком залежить від факторного ознаки, а лише частково, так як можливо вплив інших чинників:
Прикладом кореляційного зв'язку показників є залежність сум витрат обігу від обсягу товарообігу. У цьому зв'язку, крім факторної ознаки - обсягу товарообороту, на результативну ознаку (Суму витрат обігу) впливають та інші фактори, в тому числі і не враховані. Тому кореляційні зв'язки не є повними (тісними) залежностями.
2. Основні статистичні методи виявлення кореляційного зв'язку
До методам дослідження взаємозв'язків відносяться: метод взаємопов'язаних паралельних рядів, балансовий метод, індексний метод, метод аналітичних угруповань, кореляційні таблиці та графічний метод.
Метод взаємопов'язаних паралельних рядів складається у встановленні зв'язків між економічними явищами за допомогою зіставлення показників двох або декількох рядів. Для цього ознака-фактор ранжируется, тобто розташовується в порядку зростання або зменшення ознаки і відповідно йому записуються значення результативної ознаки. Шляхом порівняння взаємозалежних рядів виявляється наявність зв'язку та її напрямок. Можна порівнювати тимчасові і територіальні ряди.
Балансовий метод застосовується для аналізу зв'язків і пропорцій в економіці. Баланс являє систему показників, яка складається з рівності ресурсів та їх розподілу. Схема балансу може бути представлена рівністю:
а + Б = в + с
(Залишок початковий + Надходження = Витрата + Залишок кінцевий).
Індексний метод - метод аналізу компонентних зв'язків. Це вид зв'язків, коли зміна якогось складного явища цілком визначається зміною компонентів, що входять в це складне явище як множники ( а = бв, або ). Індексний метод аналізу дозволяє визначити роль окремих компонентів у сукупному зміні складного явища.
Метод аналітичних угруповань - це встановлення зв'язку між двома і більше ознаками угрупуванням одиниць по факторному ознакою, а потім в групах обчислення середніх і відносних величин результативної ознаки. Для оцінки тісноти зв'язку одночасно з методом угруповань розраховуються коефіцієнти детермінації і емпіричне кореляційне відношення.
Кореляційна таблиця ...
