Введення
Аналіз (від грец.-analisis) буквально означає розчленовування, розкладання досліджуваного об'єкта на частину, елементи, на внутрішньо властиві цьому об'єкту складові (або реальні). Аналіз виступає в діалектичній, в суперечливій єдності з поняттям В«синтезВ» (від грец. - sinthesis) - з'єднання раннє розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле.
Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, базуються на законах розвитку і функціонування систем і спрямованих на пізнання методології оцінки, діагностики і прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.
Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на мікрорівні - на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх підрозділів, оскільки ці низові ланки (при будь-якій формі власності) складають основу ринкової економіки. Але це не виключає, а скоріше припускає і необхідність можливого переходу аналізу на макрорівні не В«зверху внизВ», як вираженим централізмом, а В«знизу вгору В». Народногосподарські узагальнення зовсім не протипоказані комерційним відносинам, принципам і вимогам вільного ринку.
Аналіз на мікрорівні наповнюється абсолютно конкретним змістом, зв'язаним з повсякденною господарсько-фінансовою діяльністю підприємств. Їх колективів, менеджерів. Конкретно: аналіз обгрунтування і виконання бізнес планів, порівняльний аналіз маркетингових заходів, які включають зіставлення реального розвитку подій з очікуваним за певний відрізок часу, аналіз можливостей виробництва і збуту, виявлення внутрішніх і загальноекономічних ситуацій, що впливають на виробництво і збут і т.п.
Дана тема є актуальною, тому економічний аналіз спрямований на комплексну оцінку діяльності організації (підприємств).
Метою даної роботи є розкриття основних понять і видів економічного аналізу.
Перед написанням роботи були поставлені наступні завдання: по-перше, вивчення літератури з обраної темі, по-друге, перерахувати характеристики видів економічного аналізу.
Об'єктом дослідження є, економічний та фінансовий аналіз підприємств.
Предмет економічного аналізу - господарські процеси підприємств, їх соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати діяльності.
1. Класифікація видів економічного аналізу
Економічний аналіз як метод обгрунтування управлінських рішень, встановлення взаємозв'язків подій, процесів та їх результатів, формування програмно-орієнтованих масивів інформації охоплює всі стадії процесу відтворення, всі рівня господарських суб'єктів і напрямки їх діяльності. Для упорядкування основних методів і методик економічного аналізу необхідна його науково обгрунтована класифікація, яка дозволяє з'ясувати взаємозв'язки, наступність і відособленість різних видів аналізу, тобто типологія.
В основі типології аналізу, перш за все, лежать його цілі, які визначаються рівнем аналізованих об'єктів, особливістю досліджуваних явищ і процесів, спрямованістю аналізу.
Найбільш загальна класифікація економічного аналізу дана в таблиці 1
В її основі лежать два ознаки: мета і рівень. В залежності від мети пропонується виділяти теоретичний (політекономічний) аналіз, завданням якого є розкриття сутності досліджуваного явища або процесу і причинно-наслідкових зв'язків його зміни. При цьому досліджуваний об'єкт може вивчатися як результат або фактор, що впливає на зміни інших явищ. Наприклад, можна вивчати ефективність відтворювального процесу, орієнтуючись на побудову його моделей, визначення факторів його зміни і умов успішного розвитку. А можна вивчати ефективність відтворювального процесу як фактор підвищення рівня життя, науково-технічного процесу. Оскільки будь-яке економічне дослідження може розглядатися як результат і фактор, важливо визначити їх діалектичну взаємозв'язок і взаємозалежність. Теоретичний аналіз, як правило, завершується встановленням логічних моделей.
Конкретно-економічний аналіз, по-перше, прив'язаний до конкретних суб'єктів господарювання - галузям, регіонам, організаціям і, по-друге, пропонує кількісну оцінку виявлених взаємозв'язків, конкретні висновки стосовно до сформованим умовам і можливостям розвитку аналізованого об'єкта.
Таблиця.1. Схема економічного аналізу діяльності підприємства [1].
Конкретно-економічний аналіз, як правило, кілька різний в залежності від організаційно-правової форми та спеціалізації суб'єктів господарювання.
В залежності від рівня аналізованого об'єкта виділяють макроекономічний аналіз, який охоплює народне господарство або носить межстрановой характер, і мікроекономічний аналіз діяльності конкретного суб'єкта господарювання - підприємства або об'єднання підприємств (холдингу, фнансово-промислової групи, і т.п.)
Економічний аналіз проводиться на двох рівнях: макрорівні та мікрорівні.
Економічний аналіз на макрорівні - це дослідження та оцінка великомасштабних економічних явищ і процесів економіки країни, регіонів, окремих галузей. Об'єктами макроаналізу є національне багатство, валовий внутрішній продукт, національний дохід, державні та приватні інвестиційні потоки по галузях, грошове, валютне звернення, процентні ставки рефінансування, рівень інфляції, середні розміри доходів і т.д.
Економічний аналіз на мікрорівні - це аналіз, який проводиться на рівні окремих підприємств, їх структурних підрозділів, напрямків діяльності. Він пов'язаний з повсякденним господарсько-фінансовою діяльністю підприємства, а саме з вивченням маркетингових заходів, співвідношенням попиту і пропозиції, конкретних постачальників сировини, комплектуючих виробів, споживачів, з оцінкою можливостей виробництва, збуту, з аналізом ділових сценаріїв і т.д.
Склад і зміст аналізу на мікрорівні значно розширюється. Якщо раніше він на 80% визначався діючою системою бухгалтерського обліку та звітності, то тепер це співвідношення змінилося за рахунок збільшення питомої ваги позаоблікового джерел інформації, що характеризують стан зовнішнього середовища: ринків, товарів, послуг, їх конкурентоспроможності, процентних ставок, котирувань валюти та ін
Особливе місце займає аналіз окремих галузей народного господарства або їх блоків, спрямованих на виробництво взаємозамінних продуктів (наприклад, галузі паливно-енергетичного комплексу, галузі харчової промисловості і т.п.).
Самостійне значення для низки економічних явищ і процесів має регіональний аналіз. Наприклад, якщо необхідно проаналізувати використання трудових ресурсів або забезпеченість трудовими ресурсами створеного або розвиваючого комплексу виробництва, то аналіз доцільно вести в прив'язці до конкретної території. Та ж ситуація виникає, якщо мова йде про аналіз водних ресурсів, земельних угідь і т.п.
При проведенні програмно-цільового аналізу часто необхідно використовувати різні матеріали по групі галузей і регіонів. Так якщо аналізується рівень життя, оцінюється соціальна забезпеченість населення, доводиться інтегрувати дані про розвиток реальних галузей (охорона здоров'я, освіта, культура тощо), дані про різних доходах населення, оцінці споживчого кошика, соціальних пільгах і т.п.
Слід зазначити, що для кожного напрямку аналізу необхідно формування спеціальної інформації. У тому випадку, коли мова йде про макроекономічному аналізі, найбільш часто використовується статистична інформація; при галузевому та регіональному аналізі також переважає статистична інформація; при проведенні конкретно-економічного аналізу окремих суб'єктів господарювання джерелом інформації насамперед є дані бухгалтерського (фінансового та виробничого) обліку на конкретний період і в динаміці.
Економічний аналіз діяльності конкретних суб'єктів господарювання отримав назву аналізу господарської діяльності, а в умовах ринкової ек...
