МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ ГОУ ВПО Уфімський ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЕКОНОМІКИ ТА СЕРВІСУ
Кафедра В«Регіональної економіки
і управління В»
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
За дисципліни: В«Економіка праці та регулювання зайнятостіВ»
На тему:
В«Контрактна форма оплати праці. Система доплат і надбавок, преміювання В»
Виконала: ст.гр. ДЗК-31
Еникеева А.А.
Перевірила: викладач
Газетдінова.М.М.
УФА - 2010
Зміст
Введення
1. Поняття контрактної системи
1.1 Сутність контракту
1.2 Контрактна форма оплати праці
2. Система доплат і надбавок
2.1 Види доплат і надбавок
3. Система преміювання
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Відповідно до змінами в економічному і соціальному розвитку країни істотно змінюється і політика в області оплати праці, соціальної підтримки і захисту працівників. Багато функцій держави по реалізації цієї політики покладено безпосередньо на підприємства, які самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, матеріального стимулювання його результатів. Поняття В«Заробітна платаВ» наповнилося новим змістом і охоплює всі види заробітків (а також різних видів премії, доплат, надбавок і соціальних пільг), нарахованих на грошових і натуральних формах (незалежно від джерел фінансування), включаючи грошові суми, нараховані працівникам відповідно до законодавства за не відпрацьований час (щорічна відпустка, святкові дні тощо).
Підприємства самостійно розробляють і затверджують форми і системи оплати праці тарифні ставки і оклади на підприємствах можуть використовуватися як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності умов виконуваних ними робіт.
Система оплати - це певний взаємозв'язок між показниками, що характеризують міру (норму) праці і міру його оплати в межах і понад норми праці, що гарантує отримання працівником заробітної плати відповідно до фактично досягнутими результатами праці (відносно норми) і погодженої між працівником і роботодавцем ціною його робочої сили.
Форми і системи заробітної плати є необхідним елементом організації оплати праці. Вибір раціональних форм і систем оплати праці працівників має найважливіші соціально-економічне значення для кожного підприємства. Взаємодіючи з нормуванням праці і тарифною системою заробітної плати, вони визначають порядок нарахування заробітків окремим працівникам або їхнім групам в залежності від кількості, якості та результатів праці. Форми і системи оплати праці створюють на всіх рівнях господарювання матеріальну основу розвитку людського капіталу, раціонального використання робочої сили та ефективного управління персоналом.
Винагорода за працю або компенсація працівникам затрачуваних розумових, фізичних чи підприємницьких зусиль відіграє істотну роль у залученні трудових ресурсів на підприємство, в мотивуванні, використанні та збереженні необхідних фахівців у організації або фірмі.
При розробці систем оплати праці на підприємстві доводитися вирішувати одночасно два завдання. По-перше, кожна система повинна спрямовувати зусилля працівника на досягнення таких показників трудової діяльності, які забезпечать отримання необхідного роботодавцю виробничого результату: випуску потрібної кількості конкурентоспроможної продукції з найменшими витратами. По-друге, кожна система оплати праці повинна надавати працівнику можливість для реалізації наявних у нього розумових і фізичних здібностей, дозволити йому домагатися в робочому процесі повної самореалізації як особистості.
Одним із принципових вимог до систем оплати на підприємстві є те, щоб вони забезпечували рівну оплату за рівну працю. Це, в свою чергу, вимагає, щоб показники, використовувані для обліку результатів праці, давали можливість оцінити як кількість, так і якість праці найманих працівників і встановлювати відповідні цими показниками норми кількості і якості праці.
1. П онятіе контрактної системи.
1.1 Сутність контракту
Контракт - трудовий договір, що укладається в письмовій формі на визначений у ньому термін, що містить особливості в порівнянні з загальними нормами законодавства про працю і передбачає конкретну мінімальну компенсацію за погіршення правового становища працівника.
Контракт може полягати:
В§ при прийомі працівника на роботу;
В§ з працівником, трудовий договір з яким було укладено на невизначений термін. При цьому зміна істотних умов праці - висновок контракту здійснюється у зв'язку з обгрунтованими виробничими, організаційними або економічними причинами, про що працівник повинен бути письмово попереджений не пізніше ніж за один місяць до укладення контракту (Частина третя статті 25 КЗпП Республіки Білорусь, з 1 січня 2000 р. - стаття 32 Трудового кодексу Республіки Білорусь).
Контракти з вагітними жінками, жінками, що мають дітей у віці до 3 років (дітей-інвалідів - до 18 років), трудові договори з якими були укладені на невизначений строк, не укладаються, якщо вони не дали згоди на укладання таких контрактів.
Головна функція трудового договору - це те, що саме він породжує трудові відносини. Предметом трудового договору є робоча сила конкретної людини. Поняття В«робоча сила В»визначається як сукупність фізичних і духовних здібностей людини. Хоча робоча сила і є товаром, вона невіддільна від особистості людини, тому вона не переходить у власність покупця, а передається йому у тимчасове користування. Таким чином, з економічної точки зору трудової договір - це договір купівлі-продажу робочої сили, а за юридичною природою - це договір про найм праці.
Ще одна функція трудового договору - це те, що він служить правовою формою організації праці на підприємствах в установах, господарствах. Через трудовий договір визначається розстановка робочої сили на виробництві, розподіляються трудові обов'язки персоналу.
Крім того, що трудовий договір породжує трудові відносини, він регулює їх подальший розвиток. Зміна умов договору тягне зміну прав і обов'язків його учасників, а його розірвання означає припинення трудових правовідносин.
Крім умов, які встановлюються законодавством, існує коло питань, які визначаються угодою сторін. Метод індивідуальних договірних відносин дозволяє краще враховувати особисті особливості працівника, конкретизувати його трудові обов'язки.
Зміст договору складає весь комплекс умов, що визначають взаємні права та обов'язки сторін. Деякі умови трудового договору встановлюються трудовим законодавством. Багато умови трудового договору жорстко регламентуються законодавством, і сторони не можуть змінити їх, якщо в результаті погіршується становище працівника, навіть за взаємною згодою. Якщо умова договору повністю збігається з встановленими законом нормами, то можна не дублювати законодавство і не вказувати цю умову. Але необхідно розглянути всі умови трудового договору, оскільки сторони можуть і не знати про існування норм, які тим не менш діють і регулюють їх відносини.
Роботодавець може змінити більшість встановлених законодавством норм убік поліпшення становища працівника. Зрозуміло, в цьому випадку в трудовому договорі необхідно чітко зафіксувати певні угодою сторін умови.
Висновок конкретного контракту зазвичай починається з пропозиції його укласти - напрями оферти. Оферта повинна містити основні умови запропонованої угоди. Прийняття пропозиції іншою стороною вважається акцептом (згодою). Обмін документами між сторонами може в...
