Етапи створення продукції. Види і склад конструкторської документації
Продукція, що підлягає розробці і постановці на виробництво, повинна задовольняти вимогам замовника та забезпечувати можливість її ефективного застосування споживачем.
Розробка продукції здійснюється за договором із замовником або за ініціативою розробника. Розробка продукції може виконуватися за конкурсом (якщо є декілька потенційних розробників).
Результати розробки як вид науково-технічної продукції передаються замовнику або, за його вказівкою, виготовлювачу для виробництва промислової продукції. Функції замовника може виконувати державна, приватна чи громадська організація (підприємство):
споживач, якому буде поставлятися замовляти продукцію;
організація, якій доручено представляти інтереси споживачів (міністерство, відомство або зазначена ними організація, торгова організація);
виготовлювач, який намічає випускати продукцію за замовляється ним документації;
розробник кінцевої продукції по відношенню до розробника матеріалів і комплектуючих виробів.
Розробник на основі вихідних вимог замовника, вивчення попиту, умов застосування, тенденцій розвитку та наявного науково-технічного доробку проводить необхідні науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи, включаючи патентні дослідження, функціонально-вартісний аналіз, моделювання, художнє конструювання і інші методи створення продукції. При цьому слід керуватися нормативно-технічними та іншими документами, в яких встановлені значення показників, що визначають технічний рівень продукції, вимоги опірності зовнішнім впливів, заменяемости і сумісності складових частин і продукції в Загалом, безпеки, охорони здоров'я і природи.
Розробка і постановка продукції на виробництво в загальному випадку передбачає:
розробку ТЗ;
розробку технічної і нормативно-технічної документації;
виготовлення та випробування зразків продукції;
приймання результатів розробки;
підготовку та освоєння виробництва.
Окремі із зазначених етапів робіт можна поєднувати, а також змінювати їх послідовність та доповнювати іншими роботами в залежності від специфіки продукції, організації її виробництва та наявності науково-технічного доробку у розробника.
ТЗ є основним вихідним документом для розробки продукції. Воно повинне містити техніко-економічні вимоги до продукції, що визначають її споживчі властивості та ефективність застосування, перелік документів, що вимагають спільного розгляду, порядок здачі та приймання результатів розробки, а при необхідності - вимоги до підготовки і освоєння виробництва.
Конкретний зміст ТЗ визначають замовник і розробник, а при ініціативної розробки - тільки розробник.
До розробки ТЗ можуть залучатися інші зацікавлені організації (підприємства): виготовлювач, торгова організація, організація-проектувальник, монтажно-налагоджувальна організація та ін
Для підтвердження окремих вимог до продукції, наприклад, з безпеки, екології, а також оцінки технічного рівня продукції ТЗ може бути направлено розробником або замовником на укладення (експертизу) в сторонні організації.
В якості ТЗ допускається також використовувати будь-який документ (контракт, протокол, ескіз та ін), що містить необхідні і достатні вимоги для розробки і визнаний замовником і розробником, а також зразок продукції, призначений для відтворення.
При ініціативної розробки продукції промислового призначення типове ТЗ зазвичай складається всього лише з наступних розділів:
найменування і область застосування.
мету і призначення розробки.
технічні вимоги до виробу.
При згоді замовника і розробника в ТЗ на наступних етапах розробки можуть бути внесені зміни і доповнення.
Розробку конструкторської, технологічній та програмній документації на вироби проводять за правилами, встановленими відповідними стандартами.
До конструкторським документам відносять графічні і текстові документи, які визначають склад і пристрій вироби і містять необхідні дані для його розробки, виготовлення, контролю, приймання, експлуатації і ремонту. Документи в Залежно від стадії розробки поділяються на проектні і робочі. До перших відносяться технічна пропозиція, ескізний і технічний проекти.
Технічна пропозиція виконується для виявлення додаткових або уточнених вимог до виробу (технічних характеристик, показників якості та ін.) На основі попередньої конструкторської опрацювання та аналізу різних варіантів вироби ТЗ може бути уточнено і доповнено. Технічне пропозиція включає перевірку вироби на патентну чистоту, оформлення патентів, оцінку якості розглянутих варіантів і вибір оптимального варіанту для забезпечення найкращого технічного і економічного ефекту (іноді по виготовленому макету).
Ескізний проект розробляють для встановлення принципових (конструктивних, схемних і ін) рішень, що дають загальне уявлення про роботу та пристрої вироби. За ескізної документації виготовляють і випробовують макет.
На етапі технічного проекту приймаються остаточні технічні рішення з докладною розробкою загальних видів, креслень деталей і схем вироби, дозволяють оцінити його відповідність вимогам ТЗ, технологічність, зручність експлуатації і т.п. Технічний проект є підставою для розробки робочої конструкторської документації.
В процесі розробки документації вибір і перевірка нових технічних рішень, що забезпечують досягнення основних споживчих властивостей продукції, повинні здійснюватися при лабораторних, стендових і інших дослідницьких випробуваннях моделей, макетів, натурних складових частин виробів і експериментальних зразків продукції в Загалом в умовах, як правило, імітують реальні умови експлуатації.
На розсуд розробника допускається суміщати або не проводити окремі види робіт різних стадій.
На стадії створення робочої документації виконуються наступні роботи:
розробка конструкторських документів, призначених для виготовлення та випробувань дослідного зразка;
виготовлення та випробування дослідного зразка;
коректування конструкторських документів за результатами випробувань дослідного зразка;
приймальні випробування досвідченого зразка;
коригування конструкторської документації за результатами приймальних випробувань;
виготовлення та випробування настановної серії;
коригування конструкторської документації за результатами виготовлення та випробувань установчої серії.
Приймальні випробування проводить розробник спільно із замовником або приймальна комісія. На вимогу замовника або за рішенням розробника приймальні випробування можуть бути доручені спеціалізованої випробувальної організації або передбаченого виготовлювачу.
У приймальних випробуваннях, незалежно від місця їх проведення, має право взяти участь виготівник і органи, що здійснюють нагляд за безпекою, охороною здоров'я і природи, які повинні бути завчасно поінформовані про майбутні випробування.
Деякі види продукції, наприклад, засоби вимірювання, піддаються державним приймальним випробуванням, проведеним з обов'язковою участю представників Держстандарту. В цьому випадку позитивні результати випробувань служать підставою для занесення вироби до Держреєстру України.
Розробник на основі вимог ТЗ і стандартів, що стосуються даного виду продукції, з урахуванням результатів випробувань у встановлених випадках розробляє проект нормативно-технічного документа на конкретну продукцію (технічні умови або стандарт) або відображає всі вимоги до якості продукції в технічній документації.
Оцінку виконаної розробки і ухвалення рішення про виробництво і (або) застосуванні продукції проводить приймальна комісія, до складу якої входять представники замовника (основного споживача), розробника, виготівник...
