Федеральне агентство з освіти
Білгородський Державний Технологічний Університет
ім. В.Г. Шухова
Кафедра менеджменту і зовнішньоекономічної діяльності
Курсова робота
В«Економічне обгрунтування установки теплообмінника для підігріву води В»
Виконав: студент групи ЕТ-32
Осьмаков А.Ф.
Прийняв: к.е.н., доцент Гоз І.Г.
Білгород 2007
Введення
Промисловість будівельних матеріалів займає особливе місце в народному господарстві як одна з провідних галузей промисловості і висока складова частина матеріальної бази капітального будівництва. Від темпів зростання виробництва будматеріалів залежать масштаби капітального будівництва, його економічність і технічний рівень, терміни зведення будівель і споруд.
В свою чергу обсяги, структура, характер і розміщення капітального будівництва, а також технічний прогрес у будівництві, пов'язаний з перетворенням будівельного майданчика в монтажну, обумовлює необхідність докорінної зміни в структурі виробництва будівельних матеріалів, в встановленні різних темпів зростання окремих будматеріалів в країні в цілому і по окремих регіонах. Останнім часом все ширше застосовуються нові види будівельних матеріалів: полімерні, теплоізоляційні матеріали c щільністю від 30 до 200 кг/м3, легкі металеві конструкції, конструкції на основі легких заповнювачів і комірчастих бетонів, що дозволяють знижувати масу будівель і споруд. Все це створює передумови для більш високих темпів розвитку виробництва нових будівельних матеріалів порівняно з традиційними.
Разом з тим все більшої актуальності в промисловості будівельних матеріалів набуває проблема енергозбереження, так як ціна енергоресурсів постійно росте, збільшується собівартість продукції, тим більше що ця промисловість використовує енергетичні технології.
-->> В пропонованій роботі буде зроблена оцінка економічної ефективності утилізації теплоти втрачається з газами, що відходять з регенераторів ванній скловарної печі.
Короткий опис тепло-технологічного виробництва
скловарної печі займають особливе місце у виробництві будівельних матеріалів не тільки по широті їх застосування, різноманітності типів, конструктивних схем і режимів теплової роботи, але і по складності протікають в них тепло-технологічних процесів, що в підсумку призводить до їх досить низькою теплової ефективності.
Великі ванні печі використовують при варінні і механізованої виробленні листового, сортового і тарного скла.
Продуктивність скловарних печей:
В· для вироблення сортового посуду і склотари 50-100 тонн на добу;
В· для виробництва листового скла 100-400 тонн на добу.
Тепловий ККД ванних печей для вироблення листового скла складає 20-25%. Сучасні проточні полум'яні ванні печі характеризуються наступними показниками:
В· питома витрата теплоти 7500 - 10000 кДж на 1кг. скла,
В· питома з'їм скломаси з 1 м 2 поверхні варильного басейну печі понад 2800 кг. на добу.
Теоретично на 1 кг. скла необхідно 1000-1200 кДж теплоти, тобто 10-12% від загальної витрати теплоти. Решта теплота - втрати, основними з яких є втрати в навколишнє середовище та відходять газами.
В пропонованої курсової роботі, буде зроблена спроба по утилізації частини теплоти, що втрачається та відходять газами.
Техніко-економічне обгрунтування необхідності впровадження тепло-технологічного обладнання
Існуючі скловарні печі були спроектовані в більшості своїй, досить давно, без урахування необхідності максимальної економії енергоресурсів. Зокрема втрати в навколишнє середовище складають до 65% від тепла виділяється при згорянні палива. Велика частка цих втрат - втрати з димовими газами, що виходять з регенераторів скловарних печей. Їх температура становить 400-500 В° С. Усунути ці втрати можна шляхом установки утилізує пристрої для нагріву води, тобто рекуперативного теплообмінника (див. рис. 1). Він являє собою агрегат циліндричної форми, що складається з безлічі паралельних трубок, об'єднаних в єдиний пучок, і металевого кожуха навколо них. По трубах тече вода, а по міжтрубному простору пропускаються димові гази. Найкраща тепловіддача досягається при противотоке теплоносіїв, тому вода тече знизу вгору, а гази навпаки - зверху вниз.
Застосування даного теплообмінника можливо, тому що гази, що відходять з регенератора скловарної печі, досить чисті. В інших випадках потрібна ще установка спеціального фільтру, який би відчистив гази перед тим, як вони підуть в теплообмінник.
Рис. 1. Рекуперативних теплообмінників для утилізації теплоти відхідних газів.
Гаряча вода
t = 95 В° C
Гарячі гази, що відходять
t = 400-500 В° C
Основні технічні параметри даного теплообмінника:
В· продуктивність по теплоносія (вода) - 50 м 3 /год;
В· висота гріючих трубок діаметром 50 '2,5 мм - 4 м,
В· кількість гріючих трубок - 90 шт.
Робота системи заснована на наступному:
вода, проходить по трубках теплообмінника, сприймає тепло відхідних газів через стінки трубок і нагрівається від 10 до 95 В° С (її циркуляція забезпечується насосом GrundFos - rx100, який також підтримує заповнення втрат в мережі), потім отриману гарячу воду використовують для обігріву виробничо-побутових приміщень.
Необхідність впровадження даного заходу полягає в теоретичній можливості отримання прибутку від утилізації теряемой теплоти.
Нижченаведені розрахунки дозволять оцінити економічну ефективність впровадження енергозберігаючого обладнання.
Розрахунок капітальних витрат на впровадження енергозберігаючого обладнання
I. Витрати на теплообмінник
1) Вартість рекуперативного теплообмінника за даними заводу виробника: З то = 180000 руб.
2) Вартість контрольно-вимірювальних приладів 10% від вартості теплообмінника (за даними заводу виробника):
З кип = 0,1 Г— З то = 0,1 Г— 180 000 = 18000 руб.
3) Вартість монтажу 15% від вартості теплообмінника (за даними заводу виробника):
З мон = 0,15 Г— З то = 0,15 Г— 180 000 = 27000 руб.
4) Інші витрати 10% від вартості теплообмінника (за даними заводу виробника):
З пр = 0,1 Г— З то = 0,1 Г— 180 000 = 18000 руб.
5) Вартість теплоносія (води):
З тн = V тн Г— С тн = 50 Г— 13,02 = 651 руб.
де V тн = 50 м 3 /год - обсяг нагрівається за годину води;
З тн = 13,02 руб/м 3 - вартість 1 м 3 холодної води.
6) Сумарні ...
