Федеральне державне освітня установа
середнього професійної освіти
Мурманський морський рибопромисловий коледж
ім. І.І. Месяцева
курсова робота
по дисципліни: Економіка галузі
тема: Економічне обгрунтування доцільності поновлення рибодобувних флоту
варіант № 7
Виконав:
курсант (студент) ____ 4 _____ курсу
СВО 180406
Очна форма навчання
група З - 452
Комліченко Олег Валентинович
Перевірив:
Санько Світлана Валеріївна
_______________________________
(дата)
Мурманськ
2007
Зміст
1. Пояснювальна записка
1.1 Введення
1.2 Основні моменти інвестиційної програми оновлення флоту.
1.3 Загальне положення.
2. Розрахункова частина
2.1 Розрахунок вилову риби.
2.2 Розрахунок випуску рибопродукції.
2.3 Розрахунок економічних показників.
2.4 Розрахунок погашення кредиту банку на придбання нових судів.
2.5 Розрахунок коштів на відтворення.
2.6 Зведений розрахунок.
3. Графічна частина
3.1 Графічне представлення недоліку (надлишку) коштів для оплати кредиту та його погашення.
3.2 Графічне представлення погашення кредиту на судно типу.
Висновок.
Список використаної літератури.
1. Пояснювальна записка
1.1 Введення
Рибальство господарство в Російській Федерації є комплексним сектором економіки, що включає широкий спектр видів діяльності - від прогнозування сировинної бази галузі до організації торгівлі рибною продукцією в країні і за кордоном.
З багатьма державами укладені міжурядові угоди про організацію використання водних біологічних ресурсів у їхніх виключних економічних зонах, у районах дії міжнародних конвенцій з рибальства і у виключній економічній зоні Російської Федерації.
В рибогосподарському комплексі працюють понад 4 тис. підприємств різних форм власності.
В економіці країни рибне господарство відіграє важливу роль в якості постачальника харчової, кормової та технічної продукції (рибного борошна та жиру, кормової риби для хутрового звірівництва, агар-агару, різних біологічно активних речовин та ін.) В загальному балансі споживання тваринних білків частка рибних білків складає близько 10 відсотків, а в м'ясо-рибний балансі - близько 25 відсотків.
Підприємства рибного господарства є містоутворюючими у багатьох приморських регіонах країни, забезпечують зайнятість населення. Особливе значення це має для районів Далекого Сходу і Крайньої Півночі, де рибний промисел є основним джерелом забезпечення життєдіяльності населення, в тому числі корінних нечисленних народів.
Сировинна база рибного господарства має ряд особливостей, пов'язаних із сезонністю промислу, рухливістю водних біологічних ресурсів, труднощами прогнозування запасів водних біологічних ресурсів, визначення раціональної частки їх вилучення без збитку для відтворення. Вивчення, видобуток, збереження і відтворення водних біологічних ресурсів забезпечуються спеціалізованим науковим, рибопромисловими, рибоохорони та допоміжним флотами і об'єктами по відтворенню рибних запасів.
З 1991 року по 2002 рік загальний обсяг вилову (добування) водних біологічних ресурсів знизився з 6,93 млн. тонн до 3,29 млн. тонн (на 52,5 відсотка). Обсяг вилову (видобутку) скоротився у виняткових економічних зонах іноземних держав на 58,5 відсотка і у відкритих районах Світового океану на 67 відсотків. Істотно зменшилися запаси водних біологічних ресурсів, що користуються підвищеним попитом на світовому ринку (минтай, тріска, окремі види ракоподібних, осетрові види риб та ін.)
Це було викликано як економічними причинами всередині країни, так і посилюванням регламентації промислу у виключних економічних зонах іноземних держав і в районах дії міжнародних конвенцій з рибальства.
В результаті значна частина вітчизняного рибопромислового флоту було передислоковано у виняткову економічну зону Російської Федерації. Видобувні потужності цього флоту перевершили обсяги запасів основних промислових об'єктів. У 2002 році в рибогосподарському комплексі налічувалося близько 2500 одиниць добувного, 46 одиниць обробного, 366 одиниць транспортного рефрижераторного та більше 700 одиниць допоміжного флоту. Крім того, у внутрішніх водоймах працювало більше 5500 дрібних суден різних типів.
В той же час запаси багатьох видів водних живих ресурсів не освоюються в повному обсязі (оселедець, сайра, кальмари та ін.) У водних екосистемах відбувається заміщення найбільш цінних видів ресурсів малоцінними або видами, що не мають промислового значення.
З 1991 року по 2002 рік улови водних біологічних ресурсів у внутрішніх водоймах країни зменшилися майже в 2 рази. При цьому загальний обсяг допустимих виловів освоюється тільки наполовину, виробничий потенціал прісноводної аквакультури використовується не більше ніж на 40 відсотків, на первісній стадії розвитку знаходиться морікультура.
Скорочення уловів водних біологічних ресурсів зумовило зменшення виробництва харчової рибної продукції до 2,8 млн. тонн. Значно знизилося виробництво нехарчової рибної продукції, в тому числі рибного борошна та кормів.
Експорт рибних товарів в останні роки становить 1,1 млн. тонн. Більше 90 відсотків його доводиться на рибну продукцію низького ступеня переробки.
Імпорт рибної продукції в 2002 році збільшився в порівнянні з 1991 роком в 2,8 рази і склав 610 тис. тонн.
Знизилося вітчизняне виробництво рибної продукції, на російському ринку вона заміщується імпортними аналогами.
Споживання рибної продукції в розрахунку на душу населення скоротилося в 1,6 рази і склало 10 кілограмів на рік. Ця продукція стала менш доступною для широких верств населення через триваюче зростання цін і низький рівень платоспроможного попиту.
Відсутність сприятливих умов обслуговування рибопромислових суден у вітчизняних портах призвело до переорієнтації російських судновласників на імпорт послуг у іноземних портах, знизило завантаження вітчизняних рибопромислових підприємств.
Погіршилося положення з транспортуванням готової рибної продукції з місць її масового виробництва, в першу чергу з Далекого Сходу, в такий основний район споживання, як європейська частина Росії. Причинами цього є відміна пільг по тарифах на залізничні перевезення, триваюче подорожчання транспортних витрат і тарифів на обслуговування.
Значно уповільнилися темпи оновлення основних фондів рибогосподарського комплексу. Рівень технологічної і технічної оснащеності підприємств рибного господарства істотно знизився. Фізичний знос основних виробничих фондів становить в середньому понад 50 відсотків. Минули нормативні терміни експлуатації понад 60 відсотків рибопромислових суден, 65 відсотків видобувних судів. За останні роки придбано велику кількість одиниць старого флоту зарубіжної споруди у зв'язку з його низькою вартістю в порівнянні з новими судами. Вкрай незадовільним є стан допоміжного флоту, в тому числі аварійно-рятувальних суден.
Капітальні вкладення в 2000 році в цілому по рибогосподарського комплексу склали близько 30 відсотків у порівнянні з 1990 роком.
Погіршилася ситуація із зайнятістю населення в суб'єктах Російської Федерації, території яких прилягають до морського узбережжя, особливо в районах Європейського Півночі і Далекого Сходу.
За останні 10 років чисельність працюючих в рибному господарстві скоротилася на 33 відсотки і становить близько 370 тис. чоловік.
Система охорони водних біологічних ресурсів та середовища їх проживання вимагає вдосконалення.
