Міністерство освіти і науки України
Національна металургійна академія України
Курсова робота
з дисципліни
В«Економічний обгрунтування господарських рішень В»
на тему: Економічне обгрунтування ефективності інвестиційного проекту (варіант № 35 - неефективна інвестиція)
Виконала: студентка
Перевірив
Дніпропетровськ 2005р.
Зміст
ВСТУП
1. Основні підходи до обгрунтування ефективності господарських рішень
1.1 Калькулювання витрат, собівартості і беззбитковості інвестиційних проектів
1.2 Показники ефективності інвестиційних капітальних вкладень і методи їх розрахунку
1.2.1 Метод розрахунку чистого приведеного ефекту
1.2.2 Метод розрахунку індексу прибутковості (ІД) інвестиції
1.2.3 Метод визначення строку окупності інвестицій
1.2.4 Метод розрахунку внутрішньої норми прибутковості (ВНД) інвестиції
1.2.5 Метод розрахунку коефіцієнта рентабельності (ефективності) інвестицій (КЕІ, ДКЕI)
2. Розрахунок ефективності інвестиційного проекту № 35
2.1 Вихідні дані
2.2 Інвестиційні потреби
2.3 Джерела фінансування
2.4 Складання графіка обслуговування кредитного боргу
2.5 Прогноз прибутку - операційна діяльність
2.6 Прогноз грошових потоків - фінансова діяльність
2.7 Розрахунок показників ефективності інвестиційного проекту
2.8 Розрахунок внутрішньої норми прибутковості капіталу інвестиційного проекту
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Основна мета проектного аналізу інвестиційного проекту (комер-кого пропозиції) полягає у визначенні результатів (цінності) проекту виробництва і реалізації продукції. Розрізняють такі види проектного аналізу: технічний, фінансовий, комерційний, екологічний, соціальний, економічний, культурно-організаційний.
Фінансовий аналіз досліджує витрати і результати щодо конкрет-них організацій - учасників проекту, мета яких - отримання прибутку; економічний вивчає проблему з позиції суспільства в цілому, для якого ціни закупівлі, наприклад, сировини і продажу продукції проекту не завжди можуть служити прийнятною мірою витрат і вигод у Через низку причин. Екологічні та соціаль-ні слідства проекти, цілком зрозуміло, більше цікавлять суспільство в це-лом, ніж організації, які беруть участь у ньому.
У цій роботі виконана частина проектного аналізу бізнес-плану інвестиційного проекту - фінансовий аналіз проекту на основі вихідних даних, які сформовані за результатами попередніх комерційних чеського (маркетингового) етапу аналізу проекту - Аналізу попиту та пропозиції обраної продукції на ринку, довгострокового прогнозу ціни на продукцію і попиту на прогнозовані проектні обсяги продукції, і проектно-кошторисного етапу проекту - вибору необхідного обладнання і розрахунку необхідної кількості робочої сили при реальній продуктивності роботи в умовах вибраної технології виробництва.
Завданням фінансового аналізу є визначення окупності прове-дених витрат для організації виробництва та проведення виробничих циклів протягом життєвого циклу виробленого товару, а також оцінка прибутковості і доцільності альтернативного вкладення капіталу в інші виробництва на основі порівняння фактичної і суспільно-середньої норми доходу на капітал, характерною для економіки країни.
1. Основні підходи до обгрунтуванню ефективності господарських рішень
1.1 Калькулювання витрат, собівартості і беззбитковості інвестиційних проектів
Під витратами виробництва розуміються витрати на зарплату, сировину і матеріали, сюди ж входять амортизація засобів праці і т.д. Витрати виробництва являють собою витрати на виробництво, які повинні понести організатори підприємства з метою створення товарів і подальшого отримання прибутку. У вартості одиниці товару, витрати виробництва складають одну з двох її частин. Витрати виробництва менше вартості товару на величину прибутку.
Сучасні концепції витрат у центрі класифікації містять - взаємозв'язок між обсягом виробництва і витратами, ціною на даний вид товарів. Витрати поділяються на не залежні і залежні від обсягу виробленої продукції.
Постійні витрати не залежать від величини виробництва, существют і при нульовому обсязі виробництва. Це попередні зобов'язання підприємства (Відсотки по позиках і ін), податки, амортизаційні відрахування, оплата охорони, орендна плата, витрати на обслуговування устаткування при нульовому обсязі виробництва, зарплата управлінського персоналу і т.д.
Змінні витрати залежать від кількості виробленої продукції, складаються з витрат на сировину, матеріали, зарплату робітникам і т.д.
Сума постійних і змінних витрат утворює валові витрати суму грошових витрат на виробництво певного виду продукції. Для виміру витрат виробництво одиниці продукції використовуються категорії середніх, середніх постійних і середніх змінних витрат.
Середні витрати дорівнюють частці від ділення валових витрат на кількість виробленої продукції.
Середні постійні витрати визначаються розподілом постійних витрат на кількість виробленої продукції.
Середні змінні витрати утворюються розподілом змінних витрат на кількість виробленої продукції.
Собівартість визначають на основі складання економічних елементів (однорідних за економічним призначенням витрат) або шляхом підсумовування статей калькуляції, що характеризують безпосередні напрямки тих чи інших витрат для калькулювання собівартості, застосовується класифікація прямих і непрямих витрат (витрат).
Прямі витрати - це витрати, безпосередньо пов'язані з створенням одиниці товару.
Непрямі витрати необхідні для спільного здійснення виробничого процесу даного виду продукції на підприємстві. Загальний підхід не виключає відмінностей конкретної класифікації деяких статей.
У західних країнах використовується вищеописане розподіл витрат (витрат) на постійні та змінні, причому прямі і частина непрямих витрат відносяться до змінних, а частина, що залишилася непрямих витрат (не залежних від обсягу виробництва) - до постійних. нерідко перша з вищевказаних частин непрямих витрат виділяється в окрему групу - частково змінні витрати, оскільки ці витрати змінюються за своєю величиною не в прямо пропорційній залежності від зміни обсягу виробленої продукції. Розподіл витрат на прямі і змінні дозволяє отримати показник - додану вартість, яка визначається відніманням із загального доходу (виручки) підприємства змінних витрат. Додана вартість складається, таким чином, з постійних витрат і чистого прибутку. цей показник дозволяє оцінити загальну ефективність виробництв і реалізації незалежно від прямо залежать від величини обсягу виробництва змінних витрат.
Розподіл витрат на умовно-постійні та умовно-змінні, що розраховуються за економічними елементами, застосовується при розрахунку економії від впливу техніко-економічних факторів. Такі розрахунки виконуються для визначення майбутньої планової собівартості продукції на основі наявної фактичної собівартості. Такого роду розрахунки не завжди доцільні, оскільки дозволяють лише визначити збільшення витрат у випадку, якщо б умовно-постійні витрати зростали прямо пропорційно зростанню обсягу виробленої продукції (практично неможлива ситуація).
Управління витратами на підприємстві передбачає їхню диференціацію за місцями та центрами відповідальності. Місце витрат - це місце їхнього формування (робоче місце, дільниця, цех). Під центром відповідальності - розуміють організаційна єдність місць витрат з центром відповідальності за їхній рівень [8].
За центрам відповідальності складаються кошториси (планові витрати), обчислюються фактичні витрати, а для виробничих підрозділів визначається собівартість одиниці продукції (послуг). При ц...
