Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Экономика » Економічні блага і їх класифікація

Реферат Економічні блага і їх класифікація

Категория: Экономика

Федеральне агентство з освіти

Волзький ІНСТИТУТ БУДІВНИЦТВА ТА ТЕХНОЛОГІЙ

(ФІЛІЯ) ДЕРЖАВНОГО ОСВІТНЬОГО УСТАНОВИ ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО

ОСВІТИ

В«Волгоградського державного

АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В»

Кафедра економіки

Курсова робота

з дисципліни

Економічна теорія

Економічні блага і їх класифікація

Волзький 2009


Зміст

Введення

1.Економіческое благо як категорія економічної теорії

2.Классіфікація економічних благ

2.1. Види економічних благ

2.2. Обмеженість благ

3. Основні напрями вдосконалення використання благ у перехідній економіці

Висновок

Список літератури


Введення

З перших і до останніх днів людина існує у світі економічних інтересів і відносин, конкуренції продавців і покупців, доходів і витрат. Кожен день пов'язаний з обов'язковою участю його в економічних процесах, які відбуваються в країні, місті, на фірмі, ринках. Тому економічна життя втягує людину в свої процеси, які є проблемами громадян всіх країн і народів.

Роль економічних благ в даний час велика. Адже щодня ми споживаємо товари і послуги, використовуємо дари природи, необхідні нам для життєдіяльності. У той же час одним з найбільш актуальних питань залишається обмеженість ресурсів і благ в сучасному світі. Відомо, що запаси багатьох природних ресурсів вже знаходяться в дефіциті, а те, що деякі збереглися в досить великих кількостях, не означає їх нескінченність. Задоволення потреб суспільства безпосередньо залежить від створення благ, а блага в свою чергу вимагаю все більшу кількість ресурсів для їх виробництва. Зрозуміло, що при постійному збільшенні населення землі, блага і ресурси будуть обмежуватися, їх не буде вистачати для задоволення всіх потреб. В даний час вже можна помітити, що на виробництво благ витрачатися величезна кількість ресурсів.

Необхідно обмежити використання ресурсів, тому що в майбутньому проблема їх обмеженості може виявитися нерозв'язною і привести до фатальних наслідків.

Предметом роботи є класифікація і обмеженість благ, а об'єктом - ресурси та блага. Мета курсової роботи полягає в дослідженні поняття економічного блага, а також в розгляді основних класифікацій благ. Для досягнення поставленої мети дослідження сформульовані наступні завдання, які полягають у складанні класифікації благ, у приведенні прикладів, розгляді проблеми обмеженості ресурсів та благ з різних сторін і у виявленні основних напрямків вдосконалення використання благ у перехідній економіці.


1. Економічне благо як категорія економічної теорії

В основі економічної поведінки лежить прагнення людини задовольнити свої економічні потреби (отримати певні блага) за допомогою економічної діяльності. Потреби людей різноманітні. Людина, маючи малу завжди прагне до більшого, ставить цілі, піднімаючись сходами саморозвитку. Проте різноманітні і засоби їх задоволення. В економічній теорії будь такий засіб називається благом.

Різні автори по-різному його визначають. Найбільш поширеною є думка, що визначає благо, як будь-який позитивний сенс, предмет, явище, продукт праці, який задовольняє певну людську потребу і відповідає інтересам, цілям, устремлінням людей. В економічній літературі є й інші визначення блага. А.Маршалл, наприклад, під благом розумів В«всі речі, що задовольняють людські потребиВ». У цьому визначенні блага обмежуються лише речами, предметами. Іноді блага розглядаються як втілена корисність, якій можуть бути не тільки продукти праці, але й плоди природи. Так А.Шторх підкреслює що В«вирок, вимовний нашим судженням щодо корисності предметів, робить їх благами В». Властивість якого предмета, яке дозволяє задовольняти певну потреба людини, ще не робить його благом. На цей факт особливу увагу звертає один з найвизначніших представників австрійської школи К. Менгер. Так, корінь женьшеню здатний підняти життєвий тонус людини. Але поки людьми не була поставлена ​​в причинно-наслідковий зв'язок потреба в оздоровленні організму з цілющою силою женьшеню, ця рослина не мало характеру блага. Іншими словами, здатність предмета задовольняти яку-небудь потребу повинна бути усвідомлена людиною. /5/

Економічні блага - це матеріальні та нематеріальні предмети, точніше, властивості цих предметів, здатні задовольняти економічні потреби. На зорі людства люди задовольняли економічні потреби за рахунок готових благ природи. Надалі абсолютна більшість потреб стало задовольнятися за рахунок виробництва благ. У ринковій економіці, де економічні блага продаються і купуються, їх називають товарами і послугами (часто просто товарами, продуктами, продукцією). Людство влаштовано так, що його економічні потреби зазвичай перевищують можливості виробництва благ. Говорять навіть про законі (принципі) узвишшя потреб, який означає, що потреби ростуть швидше виробництва благ. Багато в чому це відбувається тому, що в міру задоволення одних потреб у нас відразу виникають інші. /6/


2. Класифікація економічних благ

Передбачається, що блага розрізняються за такими характеристиками:

o по фізичним характеристикам, видами благ (наприклад, папір різної якості);

o часу, коли вони стають доступними (перегляд фільму сьогодні - це не те ж саме, що перегляд цього ж фільму завтра);

o місцями їх розташування (персики, продавані в Ташкенті, і такі ж персики, продавані в Новосибірську, розглядаються як різні блага);

o станам природи (парасолька завтра, в разі, якщо завтра піде дощ, відрізняється від парасольки завтра, якщо буде сонячна погода) і т.д. /15/

2.1 Види благ

В економічній літературі є складна система класифікації благ. В Залежно від критеріїв, покладених в її основу, блага поділяються на різні групи.

Матеріальні і нематеріальні. Матеріальні блага поділяються на два наявних різне функціональне призначення. Перший рід корисних речей - це предмети споживання, необхідні для життєдіяльності людей (природні дари природи - земля, вода, повітря; їжа, одяг, житло). Другий рід - засоби виробництва, використовувані для виготовлення предметів споживання. Іноді до матеріальних благ відносять і відносини з привласнення матеріальних благ (патенти, авторські права, закладні)./3/

Нематеріальні блага - це блага, що впливають на розвиток здібностей людини. Такі блага створюються в невиробничій сфері, в охороні здоров'я, освіті, мистецтві, кіно, театрі, музеї і т.д. Нематеріальні блага поділяються на дві групи: внутрішні та зовнішні блага. Внутрішні блага дані людині природою, які він розвиває по власної волі (музичний слух - музикування, голос - спів). Зовнішні блага - це те, що дає світ для задоволення потреб (репутація, ділові зв'язки, протекція і т.д.)/10/

Економічні та неекономічні. Це розмежування пов'язане з поняттям рідкості. Благо неекономічне є в необмеженій кількості. Неекономічні (дарові) блага надаються природою без зусиль людини (вода, повітря і т.д.). Ці блага існують в природі В«вільноВ», в кількості, достатній для повного і постійного задоволення потреб людини. Економічне благо (цей термін належить суб'єктивістської школі економічної науки; представник - відомий італійський економіст А. Пезенті) є рідкісним благом. Ці блага є об'єктом або результатом економічної діяльності, тобто їх можна отримати в кількості, обмеженому проти задовольняти потреби.

Таким чином, саме співвідношення між потребою (або в термінології К. Менгера, видного представника австрійської школи, - потребою), і доступним для розпорядження кількістю благ, робить їх економічними або неекономічними. Так якщо людина жи...


Страница 1 из 5Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок