Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищої професійної освіти
РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Філія в м. Магадані
Контрольна робота
По курсу: РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА.
Тема: В«Економічна характеристика діючих вільних економічних зон на території РФ В».
Виконала студентка 4 курсу, ДМУ,
група 34
Нікітіна Ганна Володимирівна
Перевірив (а) _______________
Магадан-2006
ПЛАН.
I. РОЗДІЛ
1. Ведення .............................................................................. 2
2. Типи вільних економічних зон ......................................... 2
3. Характеристики вільних економічних зон ........................... 4
4. Господарський режим і мети ВЕЗ ............................................. 5
5. Особливості інвестиційного клімату вільних економічних зон ....... 7
РОЗДІЛ Історія створення вільних економічних зон Росії ............ 9 Економічні характеристики ВЕЗ на території РФ ............ 10 Причини невдач в створенні ВЕЗ на території РФ ................ 12 Чи потрібні Росії вільні економічні зони? ....................... 14 Що перешкоджає успіху вже діючих вільних економічних зон в Росії? ........................................ ....................................... 15 Висновок ..................................................................... 17
РОЗДІЛ
1. Введення.
У розвитку національної економіки та підвищення її ефективності, інтеграції у світове господарство, інтернаціоналізації господарського життя, потреби більш ефективного використання географічних і інших переваг певних територій призвели до створення у багатьох країнах особливих економічних зон. У різних варіантах вони існують в КНР, США, Франції, В'єтнамі, Болгарії, Угорщині, Мексиці, Ірландії, Південній Кореї і в ряді інших держав.
Створення СЕЗ спрямоване на лібералізацію і активізацію зовнішньоекономічної діяльності. Їх економіка має високий ступінь відкритості зовнішньому світу, а митний, податковий і інвестиційний режими сприятливі для внутрішніх і зовнішніх інвестицій.
У світі було створено близько 600 зон, в основному у другій половині XX століття, хоча перша зона класичного типу - митна існувала в Гібралтарі вже в XIX столітті. У Західній Європі в початку 90-х років діяло близько 100 вільних економічних зон. Більше всього їх було створено в Швейцарії, Іспанії, Італії, Франції, Фінляндії, ФРН.
Відомо, що до революції в Одесі, Батумі існували "порти франкоВ» - вільні митні зони.
Що ж таке особлива економічна зона?
Більш звичним і відповідним міжнародній практиці представляється термін В«вільна економічна зонаВ», яким ми й користуємося в подальшому викладі.
Отже, вільна економічна зона - це територія, на якій встановлюються особливий режим і особливі пільгові умови господарської діяльності іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями, а також вітчизняних підприємств і громадян.
До вільним економічним зонам слід відносити і зони експортного виробництва, і вільні митні зони.
2. Типи вільних економічних зон.
При всій різноманітності в основному створені зони можна звести до декількох основних типів: митної, зоні експортного виробництва (зовнішньоторговельні) і комплексної (найбільш успішний приклад останньої дає зона навколо ірландського аеропорту Шеннона, аналогічна зона була створена в Японії на острові Окінава):
В· зовнішньоторговельні (вільні митні зони, в тому числі зони експортного виробництва та транзитні);
В· функціональні, або галузеві;
В· комплексні зони виробничого характеру.
Ці типи зон можуть бути охарактеризовані наступними основними ознаками:
Комплексні зони багатопрофільні. Вони формуються і на обмеженій території, і в межах областей та інших територіальних утворень. У них створюються умови для залучення великого капіталу з обов'язковим розвитком необхідної інфраструктури.
Зовнішньоторговельні зони забезпечують валютні надходження, у тому числі і за рахунок консигнаційних складів, здачі в оренду приміщень, виставок, перевалки вантажів і їх транзиту.
Галузеві зони (технологічні парки, технополіси та ін) виконують як народногосподарські, так і зовнішньоекономічні функції. Вони, зокрема, сприяють прискоренню науково-технічного прогресу в окремих галузях на основі активізації зовнішньоекономічного співробітництва, впровадження результатів вітчизняної науки, а також розроблення наукоємних технологій, нових видів готової продукції і розширенню експорту.
У КНР і в деяких інших країнах були створені такі технологічні зони. Світовий досвід свідчив про те, що для створення зони потрібна наявність ряду факторів. До їх числа наші економісти віднесли наступні:
Г? зв'язок з міжнародними ринками (транспортні та телекомунікаційні можливості);
Г? ступінь розвитку інфраструктури, в тому числі ділової інфраструктури (банківське і страхове обслуговування, експедиторські, інформаційні і інші служби, біржі тощо);
Г? певний рівень розвитку промисловості в регіоні, що дозволяє встановлювати субпідрядні відносини, використовувати кваліфікований персонал;
Г? забезпеченість робочою силою і наявність розвиненої соціально-виробничої структури, житлового фонду;
Г? забезпеченість кадрами фахівців в області практичного здійснення зовнішньоторговельних зв'язків, інвестиційного та інших форм співробітництва з зарубіжними країнами.
Головним все ж залишається вигідне економіко-географічне положення і привабливість для іноземного інвестора. У будь-якому випадку зони, як правило, створювалися на обмежених просторах. У нас же пішли по іншому шляху. У Росії було декларовано створення великого числа зон, частина з яких охоплювала цілі краї і області, значні по своїх територіях (Алтайський край, Читинська область, Кемеровська область та ін.) Вихідним при створенні цих зон було бажання поліпшити становище і вирішити інші завдання, головним чином, за рахунок надання пільг по збереженню в місцевому бюджеті податкових відрахувань.
Характеристики вільних економічних зон.
Будь СЕЗ незалежно від місця її розташування, мети створення залишається невід'ємною частиною державної території з усіма витікаючими звідси наслідками. Суверенітет держави, на території якого створюється зона, і здійснення його суверенних прав при цьому не зачіпаються. Мається на увазі, що СЕЗ - господарські, а не політичні утворення, державна влада в них буде здійснюватися органами влади і управління. Поширена помилкова думка, ніби при створенні зон якась частина державної території буде здаватися в оренду, навіть продаватися іноземним державам або фірмам.
Таким чином, створення СЕЗ не передбачає яких-небудь територіальних змін, пересування кордонів як у межах будь-якої держави, так і поза ним.
У найбільш частих випадках, коли територія зони повністю співпадає з територією області, міста, району і т.д., питання адміністративного і господарського керівництва зони повинні покладатися на відповідні місцеві органи влади і управління. У цих випадках адміністративне управління СЕЗ повинно покладатися на відповідні територіальні органи регіону, в рамках якого пропонувалося на правах самостійного структурного підрозділу створювати адміністрацію зони. Функції генерального адміністратора ВЕЗ може виконувати запрошуваний за контрактом фахівець.
Питання ж загальногосподарського розвитку зони пропонувалося покласти на спеціальну корпорацію, створювану за рахунок вкладів зональних і незональних підприємств, місцевих, а також цен...
