ЗМІСТ
ВСТУП. 3
1Фінансовие ресурси комерційних
підприємств і принципи їх організації
1.1Фінансовие ресурси і фонди як об'єкт фінансових. 5
відносин. 5
1.2.Формірованіе і використання фінансових ресурсів. 8
корпорації. 8
2 АНАЛІЗ фінансово-господарської діяльності
НА ПРИКЛАДІ ТОВ В«БОГАТИР Аксесс КомірВ»
2 1.Краткая характеристика підприємства. 14
2.2 Експрес-аналіз фінансово-господарської діяльності ТОО В«БАКВ». 16
2.3 Аналіз фінансової стійкості підприємства ТОО В«БАКВ». 18
ВИСНОВОК. 22
список використаних джерел .. 24
ВСТУП
Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їх специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різних видів доходів і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери. Фінанси підприємств, будучи частиною загальної, системи фінансових відносин, відображають процес утворення, розподілу і використання прибутків на підприємствах різних галузей народного господарства і тісно пов'язані з підприємництвом, оскільки підприємство є формою підприємницької діяльності.
Фінансове планування тісно пов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності. При адміністративно-командної економіці складання фінансового плану полягало в механічному перерахунку показників виробничого плану у фінансові показники. Ніякої самостійності у підприємств не було: всі норми спускалися "Зверху".
Але зараз, з розвитком ринкових відносин фінанси стають основним видом ресурсів, саме їх обмеженість починає лімітувати виробництво.
У цих умовах однією з найбільш значущих функцій управління підприємством виступає завдання фінансового планування, так як фінансове планування з'єднує в єдину систему функціонування - виробництво, реалізацію товарів і розвиток бізнесу; заповнює відсутність досвіду в бізнесі та оберігає від грубих помилок.
Метою курсової роботи є розкрити сутність і основні принципи управління фінансовими ресурсами, визначити значимість регулювання фінансами в управлінні держави Республіки Казахстан.
Поняття В«фінансиВ» охоплює велику область економічних відносин, пов'язаних із розподілом суспільного продукту в грошовій формі.
Зовнішній прояв фінансів в економічному житті відбувається у вигляді руху коштів у різних учасників суспільного виробництва. На поверхні явищ цей рух являє передачу грошових сум від одного власника до іншого у вигляді безготівкових або готівкових розрахунків. Ця особливість проявилася в походження терміна В«фінансиВ», від латинського В«finisВ» - кінець, фініш, закінчення платежу, розрахунок між суб'єктами економічних відносин (спочатку в Стародавньому Римі - між населенням і державою). Пізніше термін трансформувався в В«financiaВ», що застосовувався в широкому сенсі як грошовий платіж, а потім - як сукупність доходів і витрат держави і будь-яких господарських одиниць, їх комплексів.
Ступінь участі окремих економічних категорій на різних стадіях відтворювального процесу неоднакова. Для фінансів вважається загальновизнаним, що їх дія найбільшою мірою виявляється на стадії розподілу сукупного суспільного продукту.
Простежити виникнення фінансових відносин можна в залежності від сфери їх функціонування - в первинних ланках економіки, тобто у сфері матеріального виробництва - реальному секторі або в діяльності держави як організації, що регулює суспільну, в тому числі і економічне життя, чи у сфері державних фінансів.
Для розуміння сутності фінансів у першому випадку можна прийняти за точку відліку у відтворювальному процесі (у цілому або в індивідуальному кругообігу виробничих фондів окремого господарюючого суб'єкта - виробника) момент поділу вартості і початку відносно самостійного руху грошової її форми при реалізації виготовленої продукції. При заздалегідь обумовленому характері виробництва формуються пропорції розподілу реалізованого продукту на елементи, відповідні В«зВ», В«vВ», В«mВ» і утворюються відповідні їм фонди грошових коштів або накопичень цих коштів.
При цьому виділяються фонди обігових коштів , амортизаційні та інші відрахування (наприклад, на соціальні потреби), фонд оплати праці, прибуток. Надалі відбувається процес перерозподілу згаданих елементів вартості відповідно до встановлених пропорціями, обумовленими нормативами розподілу. Частина отриманого доходу або прибутку відраховується в розпорядження держави для формування його централізованих фондів, інша частина залишається у виробника і використовується на його розсуд.
Якщо частину вартості, відповідна елементу В«зВ» після реалізації продукту, авансується на придбання предметів праці - оборотних фондів (оборотного капіталу), для забезпечення безперервності виробничого процесу, то з елемента В«тВ», крім того, може виділятися частина, що спрямовується на накопичення, тобто на придбання засобів праці - основних фондів (основного капіталу) - найважливішого чинника виробництва , також забезпечує цю безперервність.
1 Фінансові ресурси комерційних підприємств і принципи їх організації
1.1 Фінансові ресурси і фонди як об'єкт фінансових відносин
Фінансова наука розглядає фінанси не тільки як економічну категорію, тобто сукупність специфічних виробничих відносин, але і підкреслює їх матеріальне втілення у вигляді цільових фондів грошових коштів. Ці фонди виступають як речові носії фінансових відносин. Джерела їх формування і самі фонди (інтегруючі ці джерела) являють собою фінансові ресурси відповідних ланок національного господарства. Таким чином, фінансовими ресурсами є утворені державою, іншими економічними агентами грошові нагромадження і грошові фонди при розподілі та перерозподілі валового суспільного продукту і національного доходу.
Основне місце в фінансових ресурсах займають чистий дохід (у формі прибутку, податку на додану вартість, акцизів, митних платежів, відрахувань на соціальні потреби) і амортизаційні відрахування.
Фінансові ресурси відрізняються від фінансових фондів. Фінансовий фонд (накопичення, запас) - цільові грошові кошти, сформовані фінансовими методами, що використовуються на задоволення певних потреб. По-перше, фінансові ресурси подразумевают джерела грошових коштів, можливості хозоргана або суб'єкта господарювання в утворенні таких засобів, тобто В«потужністьВ» в цьому відношенні (Потенціал). По-друге, фінансові ресурси - це кошти, які В«пов'язаніВ» в фондах, тобто цільових В«запасахВ» грошових коштів, а також ті, які ще не мають цільовий, спрямованої позначення, не сформовані по фондам. Наприклад, частина грошових коштів не має спочатку фондового характеру - це штрафи, пені, неустойки, одержувані госпорганами за порушення з боку їх господарських партнерів договорів, контрактів та інших умов господарювання. Отримання таких коштів не може бути враховано заздалегідь.
Фінансові ресурси є важливим показником фінансової могутності держави, складаючи близько 56% від валового суспільного продукту. Формуючись у процесі виробництва, розподілу та перерозподілу суспільного продукту і національного доходу, вони представляють собою грошове вираження тієї частини матеріальних ресурсів, яку суспільство спрямовує на кінцеве використання, тобто на відшкодування вибуття основних фондів, забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб. Чим більше фінансових ресурсів створюється в процесі суспільного виробництва, тим воно ефективніше. Разом з тим від ефективного використання фінансових ресурсів в національному господарстві залежить вирішення проблеми підвищення ефективності всь...
