Зміст
Введення
Глава 1 Рівень життя населення. Основні показники соціального розвитку
1.1 Поняття і сутність рівня життя, його складові
1.2 Показники рівня життя
Глава 2 Рівень життя і основні соціально-економічні категорії
2.1 Рівень життя і бідність
2.2 Рівень життя і добробут
2.3 Рівень і якість життя
Глава 3 Основні напрямки підвищення рівня життя населення Республіки Білорусь
3.1 Роль держави у підвищенні рівня життя
3.2 Фактори зростання рівня життя населення
Висновок
Введення
На сучасному етапі розвитку економіки Республіки Білорусь проблеми рівня життя населення та фактори, що визначають його динаміку стають дуже важливими. Від їх рішення багато в чому залежить спрямованість і темпи подальших перетворень в країні і в кінцевому рахунку політична, а отже і економічна стабільність у суспільстві. Вирішення цих проблем потребує певної політики, виробленої державою, центральним моментом якої була б людина, її добробут, фізичне та соціальне здоров'я. Саме тому всі перетворення, які, так чи інакше, можуть спричинити зміну рівня життя, викликають великий інтерес у найрізноманітніших верств населення.
Перехід до ринкових відносин вніс значні зміни в регулювання доходів, які в першу чергу і визначають добробут людей. Перш за все, зменшилася роль держави в цій області, розширилася самостійність регіонів і підприємств, а також підвищилася значущість ринкових регуляторів. Саме тому стає таким важливим вироблення власної політики підприємства в області доходів, яка враховувала б інтереси різних груп працівників і власників, передбачала б ефективну систему зайнятості та винагороди за працю, заходи щодо соціального захисту працівників, а отже забезпечувала б людині гідне життя.
Рівень життя багатогранне явище, яке залежить від безлічі різноманітних причин, починаючи від території, де проживає населення, тобто географічних чинників, і закінчуючи загальної соціально-економічної та екологічною ситуацією, а також станом політичних справ в країні. На рівень життя в тій чи іншій мірі може впливати і демографічна ситуація, і житлово-побутові та виробничі умови, обсяг і якість споживчих товарів, але всі найбільш значущі фактори можна об'єднати в такі групи:
В· політичні фактори;
В· економічні фактори;
В· соціальні фактори;
В· науково-технічний прогрес,
В· екологічні фактори та ін
Саме більш докладного розгляду цих факторів і буде присвячена курсова робота, метою якої є вивчення показників рівня життя; факторів, що визначають динаміку рівня життя населення; аналіз ступеня їх впливу і ролі у підвищенні рівня життя.
Необхідно відзначити, що даній темі присвячено досить широке коло підручників, навчальних посібників, статей і наукових робіт, що носять як теоретичний, так і прикладний характер. Однак проблема залишається не достатньо дослідженою, систематизованої і узагальненої, і тому дуже актуальною.
Глава 1 Рівень життя населення. Основні показники соціального розвитку
1.1 Поняття і сутність рівня життя, його складові
Перш ніж приступити до аналізу й оцінки рівня життя населення Республіки Білорусь, слід відповісти на питання, що ж розуміється під рівнем життя населення, який зміст чи які компоненти включаються в це поняття, якими показниками можна виміряти рівень життя населення тощо
Поняття "рівень життя населення" застосовується у всьому світі. У світовій практиці вперше цей термін був запропонований в 1954 році Комітетом експертів ООН, і під рівнем життя населення рекомендувалося розуміти фактичні умови життя населення, згруповані в 12 компонентів. Поряд з матеріальними і культурними умовами життя в склад рівня життя включалися здоров'я, зайнятість, умови праці, фонд накопичення, людські свободи [19].
Структура поняття "рівень життя" відображена на схемі 1.1.
Рівень життя
Схема 1.1. - Структура поняття рівня життя населення
Добробут населення, тобто рівень забезпеченості потреб людини (сім'ї) матеріальними та нематеріальними (в т. ч. духовними) благами - як абсолютний, так і відносний, в порівнянні з стандартами і нормами, прийнятими в даному суспільстві (соціальній групі)
Накопичення людського капіталу, що характеризує стан здоров'я населення, його освітній, професійний і культурний рівні з економічної точки зору, тобто з позиції здібностей населення до відтворення суспільного капіталу (включаючи відтворення самого працівника як економічного суб'єкта).
Рівень людського розвитку, що характеризує можливості реалізації людини як особистості і як члена даного суспільства [20].
Рівень життя - ступінь забезпеченості населення необхідними для життя матеріальними, духовними і соціальними благами. Його визначають і як сукупність умов життєдіяльності людей (праці, побуту, дозвілля).
Основними рівнями життя населення є: добробут, нормальний рівень, біднота, злидні, які відображені на схемі 1.2.
Схема 1.2 - Рівні життя населення
В широкому сенсі рівень життя включає рівень і структуру споживання, умови праці, структуру і ступінь задоволення соціально-культурних потреб, ступінь розвитку сфери послуг, величину і структуру внерабочего і вільного часу, рівень екологічної безпеки і т.п.
В вузькому сенсі рівень життя розуміють як обсяг реальних доходів, що визначають обсяг і структуру фактичного споживання кінцевих товарів і послуг [7].
Формально рівень життя визначається досить просто. З одного боку, є потреби людини і суспільства, а з іншого - конкретні можливості для їх задоволення. Ступінь задоволення потреб і визначає рівень життя [5].
Рівень життя залежить, по-перше, від фактичного споживання матеріальних, духовних благ, по-друге, від розвитку потреб.
Рівень споживання - це особливість споживання, яка залежить від кількості споживачів. Зазвичай розрізняють три рівні споживання:
В· індивідуальний, на якому здійснюється споживання кожної окремої людини;
В· колективний, на якому відбувається споживання колективів людей;
В· громадський, пов'язаний із споживчими інтересами всіх людей країни (держави). Це охорона порядку, безпека, оборона, управління, освіта, наука, зовнішні зв'язку. У них потребує кожен з нас, але ніхто окремо їх задовольнити не може.
Рівень життя вище, чим вище потреби. Мова йде головним чином про фізичних, духовних і соціальних потребах.
Фізичні потреби пов'язані з підтриманням фізичного життя людини. Вони підрозділяються на матеріальні (потреби в їжі, одязі, житлі) та нематеріальні (потреби в руховій активності, сні і т.д.).
Духовні потреби - це потреби в пізнанні навколишнього світу, освіті, підвищенні кваліфікації в різних видах творчої діяльності, в естетичному сприйнятті, в користуванні культурними цінностями.
Соціальні потреби виникають у зв'язку з функціонуванням людини в суспільстві. Це потреба в громадській діяльності, самовираженні, спілкуванні з людьми, забезпеченні соціальних прав.
Факторами, обумовлюють кількісні та якісні характеристики рівня життя, є стан продуктивних сил, характер виробничих відносин природно-кліматічеекіе умови, географічне положення держави та інші особливості навколишнього середовища.
Рівень життя можна розглядати не тільки при аналізі добробуту окремих груп населення, але і на національному рівні. Це дозволяє порівнювати рівні життя населення в різних країнах [6].
В категорії "рівень життя населення" можна виділити наступні складові:
В· натурально...
