БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАТИКИ І РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
Кафедра менеджменту
РЕФЕРАТ
на тему:
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРІВ ПІДПРИЄМСТВА
МІНСЬК, 2009
1. Економічна сутність конкуренції та її види
Невід'ємним атрибутом ринкової економіки є конкуренція, тому вона відіграє дуже важливу позитивну роль. Конкуренція в перекладі з латинської мови означає "Стикатися" і означає боротьбу між товаровиробниками за найбільш вигідні умови виробництва і збуту продукції, і можливість, за рахунок цього, максимізації прибутку. Конкуренція відіграє роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи при цьому виробника впроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці, удосконалювати технологію, організацію праці і т.д.
Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження в виробництво нововведень: нових ідей, винаходів). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктат виробників (монополістів) по відношенню до споживача.
Економічний успіх (а часто і виживання) суб'єкта ринкової економіки в першу чергу залежить від того, наскільки добре він врахував і досліджував форми її прояву і наскільки він готовий до конкурентної боротьби.
Конкуренція як економічна категорія виконує ряд функцій: регулювання, мотивації, розподілу і контролю.
Функція регулювання. Для того щоб встояти в боротьбі, підприємець має пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач (Суверенітет споживача). Звідси і фактори виробництва під впливом ціни спрямовуються в ті галузі, де в них існує найбільша потреба.
Функція мотивації. Для підприємця конкуренція означає шанс і ризик одночасно:
- підприємства, які пропонують ліпшу за якістю продукцію або виробляють її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду в вигляді прибутку (позитивні санкції). Це стимулює технічний прогрес;
- підприємства, які не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, отримують покарання в вигляді збитків або витісняються з ринку (негативні санкції).
Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до більш високої продуктивності, але і дозволяє розподіляти доход серед підприємств і домашніх господарств у відповідності з їхнім ефективним внеском. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результатами.
Функція контролю. Конкуренція обмежує й контролює економічну силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може призначати ціну. У той же час конкуренція надає покупцю можливість вибору серед декількох продавців. Чим досконаліше конкуренція, тим справедливіше ціна.
Найбільш часто розрізняють цінову і нецінову конкуренцію. Цінова конкуренція передбачає продаж товарів або пропозиція послуг за нижчими цінами, ніж у конкурентів. Чим нижче рівень ціни, тим за інших рівних умов вище конкурентоспроможність виробленої продукції на ринку і, виходить, переважніше позиції її виготовлювача в суперництві з іншими виробниками аналогічної продукції. І навпаки, більш високий рівень ціни знижує цінову конкурентоспроможність товарів, зводячи її нерідко до нуля. З урахуванням даних умов і формується цінова політика в боротьбі за підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів.
В умовах розвиненої ринкової економіки зниження цін може відбуватися або за рахунок зниження витрат виробництва, або за рахунок зменшення прибутку. Невеликі фірми можуть лише на дуже короткий час знизити ціну для конкурентних цілей. Великі компанії можуть зовсім відмовитися від прибутку на тривалий час з метою витіснення конкурентів з ринку. В Надалі вони можуть значно підвищити ціну і компенсувати понесені збитки. Зниження ціни в умовах цінової конкуренції зазвичай відбувається без зниження якості продукції і зміни асортименту товарів.
Виділяють пряму і приховану цінову конкуренцію. В умовах прямої цінової конкуренції компанія відкрито повідомляє про зниження цін на товари і послуги. При прихованої цінової конкуренції фірма покращує властивості випускається продукції, але ціну збільшує на непропорційно малу поліпшень величину.
Нецінова конкуренція припускає використання технологічних переваг, надання післяпродажних гарантій і послуг, рекламу продукції, що призводить в результаті до пропозиції на ринку товарів більш високої якості, з більшою надійністю і термінами служби, з більш високою продуктивністю. В якості інструментів нецінової конкуренції можуть використовуватися торгові марки і знаки. У сучасних умовах нецінова конкуренція має набагато більше значення, ніж цінова.
Крім цінової і нецінової конкуренції, виділяють вільну (Чисту, досконалу), монополістичну, олігопотіческую, предметну (Межфирменную) і функціональну (міжгалузеву), недобросовісну та ін
Чистий (досконала) конкуренція. Це такий стан ринку, коли велика кількість фірм виробляє аналогічну продукцію, але ні розмір самих фірм, ні інші причини не дозволяє хоча б однієї з них впливати на ринкову ціну.
Предметна (Видова, межфирменная) - це конкуренції між аналогічними товарами, що задовольняють одну і ту ж потребу, але які відрізняються за ціною, якістю й асортиментом.
При функціональної (міжгалузевої) конкуренції в конкурентну боротьбу включаються товари різних галузей, що задовольняють різні потреби споживчого та виробничого попиту, тобто йдеться про боротьбу за платоспроможний попит населення і потреби виробництва.
Монополістична конкуренція. Дана ринкова структура має схожість з досконалою конкуренцією, за винятком того, що в галузі проводиться подібна, але не ідентична продукція. Диференціація продукту дає фірмі елемент монопольної влади над ринком. Відмінності в продукті можуть і не зачіпати якості товару як такого. Покупці можуть віддавати перевагу товару через більш зручного розташування магазину, красивою упаковки і т.п.
Олігопотіческая - це конкуренція декількох великих підприємств (об'єднань, компаній) контролюючих значну частину ринку. Нечисленність конкурентів змушує їх рахуватися з реакцією один одного на свої рішення, вони усвідомлюють взаємозалежність своїх продажів, обсягів виробництва, інвестицій і рекламної діяльності.
Таким чином, в якості засобів в конкурентній боротьбі для поліпшення своїх позицій на ринку компанії використовують якість виробів, ціну, сервісне обслуговування, асортимент, умови поставок і платежів, інформацію через рекламу.
Але поряд з методами сумлінної конкуренцією існують і інші, менш законні методи ведення конкурентної боротьби. Особливим випадком конкуренції є недобросовісна конкуренція - це такі методи конкурентної боротьби, які пов'язані з порушенням прийнятих на ринку норм і правил конкуренції. До таких методів відносяться:
- продаж за цінами нижче собівартості, або демпінг, з метою підриву позицій конкурента і подальшого витіснення його з ринку;
- зловживання панівним становищем на ринку, наприклад надмірне завищення цін або відмова здійснювати поставки;
- помилкова інформація і реклама;
- несумлінне копіювання (імітація) товарів і продукції конкурентів;
- порушення якості, стандартів і умов поставок товарів та послуг.
Недобросовісна конкуренція в більшості розвинених країн і в Республіці Білорусь заборонена законом.
2. Конкурентоспроможність продукції підприємства та методика її оцінки
Вирішальний фактор комерційного успіху товару на конкурентному ринку - його конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність - це поняття, яке включає в себе рівень економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, які дозволяють витримати конкуренцію з іншими аналогічними підприємствами/товарами/...