Університет Російської Академії Освіти
Новомосковський філія
Факультет В«Економіка і бізнесВ»
Реферат
з предмету В«Економіка підприємстваВ»
на тему
В«СУТНІСТЬ відрядної і погодинної оплати ПРАЦІ, ОБЛАСТІ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯВ»
Виконав : Вєдєнєєва Д.В.
Група : М-07-1
Перевірив : Пагіс Я.І.
Новомосковськ
2009
ЗМІСТ
Введення
1. Системи оплати праці
2. Відрядна оплата праці
3. Погодинна система оплати праці
4. Переваги і недоліки відрядної і погодинної систем оплати праці
Висновок
Бібліографічний список
ВСТУП
Під оплатою праці прийнято розуміти виражену в грошовій формі частина вартості створеного працею продукту, що видається працівникові наймачем.
Розрізняють грошову і не грошову форми оплати праці . Основною є грошова форма, що обумовлено роллю грошей як загального еквівалента в товарно-грошових відносинах суб'єктів ринку. Разом з тим, оплата праці в тій чи іншій мірі здійснюється в натурально-речовій формі або у формі надання додаткової оплачуваної відпустки. Так, для оплати праці при відсутності готівки підприємства розраховуються з працівниками виробленої продукцією, яка безпосередньо споживається ними або продається або обмінюється на інші товари. Що стосується оплати праці оплачуваним вільним часом, то дана форма, стимулюючи інтенсивний і якісний труд, дозволяє працівникові використовувати цей час для навчання, відпочинку або для отримання додаткового заробітку.
Як соціально-економічна категорія , заробітна плата вимагає розгляду з точки зору її ролі та значення для працівника і роботодавця. Для працівника заробітна плата - головна і основна стаття його особистого доходу, засіб відтворення і підвищення рівня добробуту її самої та її сім'ї, а звідси і стимулююча роль заробітної плати в покращенні результатів праці для збільшення розміру одержуваної винагороди. Однак, заробітна плата, по результатами досліджень, у загальній структурі доходів населення становить всього лише 44%. Різке падіння частки оплати праці у сукупних доходах населення призводить до зниження мотиваційного потенціалу оплати праці. Для роботодавця заробітна плата працівників - це витрачаються їм кошти на використання залученої по найму робочої сили, що становить одну з основних статей витрати в собівартості вироблених товарів і послуг. При цьому роботодавець, природно, зацікавлений у можливому зниженні питомих витрат робочої сили на одиницю продукції, хоча в той же час може виявитися доцільним збільшити витрати на робочу силу в цілях підвищення її якісного рівня, якщо це дозволить збільшити прибуток підприємства за рахунок стимулювання трудової та творчої ініціативи працівників. Крім того, рівень оплати праці надає відчутний вплив на поведінку і працівника, і роботодавця, що складається в зв'язку з регулюванням відносин між ними в умовах нерівноважного стану попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці.
Таким чином, в умовах ринкових відносин оплата праці покликана виконувати не тільки відтворювальну і стимулюючу функцію, але і регулюючу.
Розрізняють основну та додаткову оплату праці .
Під основний заробітною платою прийнято розуміти:
- виплати за відпрацьований час, за кількість і якість виконаних робіт за погодинною, відрядною і прогресивної оплати;
- доплати в зв'язку з відхиленнями від нормальних умов роботи, за понаднормові роботи, за роботу в нічний час та у святкові дні та ін;
- премії, преміальні надбавки та ін
Додаткова заробітна плата включає виплати за невідпрацьований час, передбачені законодавством про працю та колективними договорами:
- оплата часу відпусток;
- часу виконання державних і громадських обов'язків;
- пільгових годин підлітків;
- вихідного допомоги при звільненні та ін
У практиці розрізняють дві основні форми оплати праці : відрядну і почасову. Вони утворюють відповідні системи, проте в основі всіх видів лежить погодинна оплата. Це пов'язано з тим, що робочий день на підприємстві абсолютно умовно ділиться на необхідний і додатковий час. За необхідний час створюється власне заробітна плата, за додатковий час створюється додаткова вартість. Співвідношення між необхідним і додатковим робочим часом характеризує ступеня експлуатації найманої праці. Щоб приховати саму суть експлуатації, частіше застосовують відрядну заробітну плату, підкреслюючи цим, що працівник отримує за вироблену продукцію. На сьогоднішній день в світі застосовується на 80-85% відрядна оплата праці.
1. СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ
Системи оплати праці - це способи обчислення винагороди за працю у відповідності з його витратами і результатами. Загальні положення правового регулювання систем оплати праці сформульовані в ст.83 КЗпП, згідно з якою, праця працівників оплачується почасово, відрядно або за іншим системам оплати праці. Системи оплати праці та форми матеріального заохочення встановлюються роботодавцями за погодженням з відповідними профспілковими органами (п.3 ст.11 Федерального закону від 12 січня 1996 р. В«Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльностіВ»). Вибір системи оплати праці - Прерогатива роботодавця. Адміністрація організації, виходячи із завдань по випуску якісної продукції, дотримання термінів поставки, використанню наявних резервів виробництва, розробляє конкретні системи оплати і пропонує включити їх в колективний договір. Профспілка може не погодитися з запропонованими системами в тому випадку, якщо вони вимагають надмірної інтенсивності праці і можуть завдати шкоди здоров'ю працівника.
За способом вимірювання кількості праці системи його оплати класифікуються на відрядні (кількість праці вимірюється кількістю виготовленої робітником продукції або виробленої роботи), почасові (кількість праці вимірюється кількістю відпрацьованого працівником часу) і акордні (кількість праці вимірюється певним обсягом робіт). За формами вираження і оцінками результатів праці системи оплати праці поділяються на колективні (Що базуються на оцінці колективної праці) і індивідуальні (що базуються на оцінці результатів праці кожного окремого працівника). За кількістю показників, що беруться до уваги при оцінці трудового вкладу працівників , системи оплати праці поділяються на прості (проста відрядна, проста погодинна) і преміальні (відрядно-преміальна і акордно-преміальна, почасово-преміальна, відрядно-прогресивна і т.п.). За характером впливу працівника на результат праці системи його оплати поділяються на прямі і непрямі .
Преміювання використовується як доповнення до відрядної і погодинної системами оплати праці. Премія - це додаткове винагорода за гарне виконання трудових обов'язків. Юридичною базою преміювання є положення про преміювання, що діє в організації. В положенні вказуються показники преміювання (тобто конкретні результати, за досягнення яких виплачується премія), круг премійованих працівників і розміри премій. При точно зафіксованих показниках преміювання та їх досягненні виплата премії становить обов'язок роботодавця. Якщо показники преміювання заздалегідь не визначені, то премії виплачуються на розсуд роботодавця за загальній оцінці праці працівника або за успішне виконання конкретних робіт. Діючі в організації системи оплати праці та положення про преміювання встановлюються в колективному договорі і, як правило, складають додатки ...
