МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
Курсова робота
Дисципліна: Політична економія
Тема: Сутність і генезис товарного виробництва. Товар і його властивості
Здала:
Шурлачакова С.В.
Сімферополь, 2009
Зміст
Введення
1. Характеристика товарного виробництва
2. Товар і його властивості
3. Теорії вартості, корисності, цінності
Висновок
Список літератури
Введення
З самої своєї появи людина добував продукти харчування, будував житло, тобто робив все можливе, щоб вижити. У міру свого розвитку, люди почали виробляти продукти не тільки для себе, але і для обміну, а в подальшому і для продажу. Таким чином виникає товар. З перебіг часу він змінює свої характеристики і стає об'єктом вивчення багатьох вчених. Саме про результати цих вивченнях оповідає даний реферат.
1. Характеристика товарного виробництва
Осмислення сучасних економічних проблем через призму світового досвіду становлення, розвитку товарного виробництва і ринкових відносин має суттєве значення для теорії і практики ринкової трансформації економіки України.
Суспільство знає два основних типи організації економіки: натуральне та товарне господарство. Їм відповідають дві основні форми господарювання - натуральна і товарна. Спроби введення нетоварних форм господарювання поза межами натурального господарства закінчувалися безуспішно.
Історично першим типом економічної організації суспільного виробництва, який панував на Протягом тривалого часу, було натуральне господарство, при якому продукти праці як результат виробництва використовував для задоволення особистих потреб безпосередніх виробників і членів їх сімей, тобто для використання в межах господарської одиниці - роду, племені патріархальної сім'ї, громади та ін як різновидів. В основному натуральну форму господарювання мали також великі маєтки традиційного типу.
Натуральне господарство характеризувалося суспільним поділом праці в зародковому стані, замкнутістю організаційно-економічних зв'язків, роз'єднаністю, відірваністю господарюючих суб'єктів один від одного, примітивною технікою технологією виробництва, малопродуктивною ручною працею. Тому прогрес у розвитку продуктивних сил і суспільства був дуже повільним. Все зв'язку натурального господарства обумовлені лише особливостями процесу праці та виконанням тих чи інших операцій у межах окремих господарських одиниць. При цьому робоча сила позбавлена ​​мобільності, вона виробничо та територіально закріплена; натуральному господарстві виробничі відносини виявляються в дематеріалізуватися вигляді як прямі відносини між учасниками створення благ. Продукти праці розподіляються безпосередньо. Вони без участі ринку надходять в особисте виробниче споживання.
З розвитком продуктивних сил натуральне господарство стає перешкодою для соціально-економічного прогресу. Властиві йому господарська замкнутість, примітивність, відособленість, патріархальність, слабкість внутрішніх стимулів розвитку не відповідають потребам обміну продукцією між виробниками. Товарний обмін все більше поширюється у зв'язку з зростанням продуктивності праці. Всі зростаючий вплив на суспільне виробництво товарних зв'язків в епоху пізнього Середньовіччя вже можна назвати революційним. Натуральне господарство перестало бути пануючим типом суспільного виробництва в західному суспільстві, відбувся перехід до загального товарного виробництва.
Однак це ще не означало повного зникнення натурального господарства. Воно і сьогодні поширене в країнах, що розвиваються. У середині XX в. в їх натуральному і напівнатуральному виробництві було зайнято 50 - 60 відсотків населення. Деякі його прояви мають місце також в умовах розвинутої економіки (наприклад, натуральне підсобне господарство). В несприятливих для суспільства умовах (наприклад, війна, політика, автаркії і т. п.) може виникнути тенденція до натуралізації виробництва. Сплеск натурального господарства має місце в Україні (городництво, споживче підсобне господарство та ін) в умовах гострого загальної кризи.
На зміну натуральному господарству прийшли товарне виробництво і заснована на ньому товарна форма господарювання. Разом з тим тривалий час вони функціонували разом. Товарне виробництво - це такий тип організації економіки, при якому продукти праці виробляються для продажу на ринку. Товари виробляються з метою задоволення потреб споживачів і надходять до них через використання ринкових відносин. Зрозуміло, що при цьому господарюючий суб'єкт націлений на отримання вигоди. Така орієнтація виробництва зумовлює необхідність постійних економічних зв'язків між виробниками та споживачами, їх економічну взаємозалежність, яка розпочинається з придбання засобів і предметів праці і закінчується реалізацією продукції чи послуг та ін
Загальною умовою виникнення, розвитку та функціонування товарного виробництва є суспільний поділ праці. На його основі виникають економічні виробничі відносини між людьми у формі обміну продуктами праці.
Безпосередньою причиною виникнення товарного виробництва є економічна відособленість товаровиробників. Вона нерозривно пов'язана з розвитком приватної власності на засоби виробництва, а також економічної і юридичної свободи виробника.
Економічна, відособленість товаровиробників - це таке положення, при якому вони самостійно вирішують питання господарської діяльності: що виробляти, якими засобами, які ресурси використовувати і т. п. Вона передбачає самостійне розпорядження виробленою продукцією, володіння нею, її відчуження і використання відповідно до власними інтересами. Тому економічне відособлення невіддільне від власності на засоби виробництва і вироблювану продукцію. На певному ступені суспільного поділу праці економічний зв'язок різних власників неминуче виступає у товарній формі.
З економічної відособленістю товаровиробників нерозривно пов'язані еквівалентність і возмездность їх відносин. Це є однією із загальних корінних ознак товарного виробництва та обміну. ​​
Товарне господарство виникає також внаслідок наявності суперечності між виробництвом і споживанням, невідповідність споживної вартості вироблених благ потребам суспільства та його членів. Це вимагає обов'язкового визнання споживачами виробленої продукції апостеріорі, тобто грунтуючись на певному досвіді. Відсутність саме такого визнання фактично означає відсутність товарного господарства і товарної форми господарювання. У натуральному господарстві споживачі також користуються продуктами не тільки особистої праці, але й праці своїх одноплемінників. Однак вони отримують свою частину без права відкинути її або вільно обирати іншого виробника. Як конкретно історичний тип організації суспільного виробництва, товарне господарство характеризується постійним рухом уперед. Товарне виробництво й обіг у своєму розвитку проходять дві стадії: нижчу - бартерну господарство і вищу - грошове господарство. У бартерному будь-який товар можна безпосередньо обміняти на який-небудь інший без використання грошей. У грошовому існує особливий товар - гроші, який можна обміняти на будь-який інший товар, а останній - на гроші. В господарстві, заснованому на грошовому обміні, суспільні I витрати нижче, ніж там, де обмін здійснюється за допомогою бартеру. Нині грошове I господарство все більше розвивається, особливо в передових країнах з ринковою економікою, в кредитно-грошове, що ще більше знижує суспільні витрати. Основні загальні ознаки товарного виробництва не залежать від специфіки економічної системи. До них відносяться суспільний поділ праці, економічна відокремленість виробників, еквівалентність відносин, ринкова зв'язок між виробниками і споживачам...
