Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Інститут менеджменту, маркетингу та фінансів
Факультет ділового адміністрування
Контрольна робота
За дисципліни: Логістика
Виконала: _____________________
Перевірила: ______________________
Дата ___________________
Оцінка _________________
Підпис _________________
Воронеж 2006
1. Сутність і завдання виробничої логістики. Форми руху матеріальних потоків
Логістика виробництва - регулювання виробничого процесу в просторі і в часі, а саме планування матеріальних потоків і управління ними, організація внутрішньовиробничої транспортування, буферизації (складування) і підтримку запасів (заділів) сировини, матеріалів та незавершеного виробництва виробничих процесів на стадіях заготівлі, обробки і складання готової продукції.
Матеріальний потік (МП) в виробничій системі - рух матеріальних ресурсів у просторі й у часу між стадіями виробничого процесу. Упорядкуванням такого руху, його раціональною організацією займається виробнича логістика.
Виробнича логістика (ПЛ), будучи однією з функціональних підсистем інтегрованої логістики, вирішує питання організації руху матеріальних ресурсів і управління ним безпосередньо між стадіями виробничого процесу, включаючи подачу сировини і матеріалів на робочі місця. Тобто у вузькому сенсі займається плануванням, організацією внутрішньовиробничої транспортування та управлінням їй, буферизацією (складуванням) і підтриманням запасів (заділів) сировини, матеріалів та незавершеного виробництва виробничих процесів стадій заготовки, обробки і складання готової продукції (ГП), тобто в цілому являє собою регулювання виробничого процесу в просторі і в часу.
Мета виробничої логістики полягає в забезпеченні своєчасного, ритмічного й економічного руху матеріальних ресурсів між стадіями і робочими місцями основного виробництва у відповідності з планами виробництва і реалізації ДП чи замовленнями споживачів.
Для забезпечення основної цілі ПЛ необхідно в комплексі вирішувати задачі планування, організації руху матеріального потоку і оперативного управління ним не тільки в основному виробництві, але і в допоміжному та обслуговуючому виробництвах. До допоміжному процесу відносять процедури закупівлі, виробництва та подачі на робочі місця технологічної оснастки, запасних частин виробничого та обслуговуючого обладнання, подачу електроенергії, газу, води, пари, змащувальних матеріалів і т. д. Обслуговуючі процеси пов'язані в основному з транспортними і складськими операціями.
взаємопов'язаних є також питання організації робочої сили (основних виробничих і допоміжних робітників) і управління її рухом, оскільки основна дилема оптимізації витрат на виробництво полягає у визначенні компромісу між забезпеченням безперервності завантаження працівників і робочих місць та забезпеченням безперервності руху предметів праці у виробництві.
Виробнича логістика займається оперативним плануванням та управлінням МП у виробництві інтегровано і в поєднанні з процесами постачання і збуту. Сучасне розуміння логістики не тільки як методології управління матеріальними і супутніми потоками, але і як концепції системної раціоналізації управління потоковими процесами в промисловій організації припускає поступовий розвиток і формування інтегрованих систем управління, побудованих на принципах синхронізації, оптимізації та інтеграції всіх процесів, що відбуваються в організації.
Сучасні інтегровані системи управління дозволяють повністю автоматизувати управління на промислових підприємствах, у тому числі інтегрувати в цей процес проектування нової продукції і управління її життєвим циклом, управління гнучкими виробничими системами та роботизованими комплексами, матеріальним потоком в постачанні, виробництві та збуті, зв'язками з постачальниками і споживачами в логістичних системах більш високого порядку і т. д. Основні питання інформаційної інтеграції логістики розглянуті I розд. 3.4 В«Інформаційна логістика В».
Робота подібних інтегрованих систем (концепцій MRP II, ERP і т. д.) можлива тільки в рамках інформаційного середовища, підтримуваної потужними і продуктивними ЕОМ.
Сутність застосування виробничої логістики в інтегрованому управлінні підприємством полягає у створенні умов для оптимального, ефективного і результативного протікання виробничо-i про процесу в просторі виробничої системи і в часі.
Сучасна тенденція ринку до індивідуалізації продукції, що випускається висуває на перший план питання організації та управління дрібносерійним і одиничним типами виробництв. Відповідно при писанні основних методів виробничого планування акцент зроблений на задоволенні сучасних потреб науки і практики організації виробництва, тобто розгляді базових методів планування основному не потокового дрібносерійного і одиничного виробництв.
Процес адаптації до ринкових відносин вимагає виконання таких умов:
• досягнення високої ступеня інтеграції всередині підприємства і між її постачальниками та споживачами;
• підвищення гнучкості та адаптивності виробництва до кон'юнктури ринку;
• скорочення тривалості виробничого циклу;
• резервування виробничих потужностей і відходу від максимізації її завантаження;
• скорочення всіх видів запасів;
• універсалізації обладнання;
• усунення браку;
• виготовлення продукції на замовлення і т. д.
Тому найбільш актуальними для виробничого управління стають розглянуті в даній темі концепції MPR - ERP і в особливості ЛТ.
Виробнича система промислової організації складається з активно існуючих комплексів матеріальних об'єктів, колективу людей, виробничих, науково-технічних і інформаційних процесів, що мають на меті випуск кінцевої продукції і забезпечення ефективного протікання виробничого процесу.
Під виробничим процесом розуміється певним чином упорядкований у просторі і в часу комплекс трудових і природних процесів, спрямованих на виготовлення продукції необхідного призначення, в певній кількості і Як, в задані терміни. Виробничий процес за своєю структурою неоднорідний, він складається з безлічі взаємозалежних підпроцесів, в ході яких створюються окремі деталі, вузли, а їх з'єднання шляхом збірки дозволяє отримати необхідну виріб.
Зазвичай всі виробничі процеси поділяються за функціональною ознакою на основні, допоміжні та обслуговуючі.
До основних відносять процеси обробки, штампування, різання, збирання, фарбування, сушіння, монтажу, тобто всі операції, в результаті яких змінюються форма і розміри предметів праці, їх внутрішні властивості, стан поверхні і т. п.
Допоміжні процеси призначені забезпечувати нормальне протікання основних. Ці процеси безпосередньо не пов'язані з предметом праці, до них відносять: виготовлення інструменту і технологічної оснастки, ремонт, виробництво електроенергії для потреб підприємства і т. п.
Обслуговуючі процеси включають контроль якості продукції, ходу виробничого процесу, транспортні та складські операції.
Розвиток і удосконалювання усіх видів процесів має відбуватися узгоджено.
Виробничий процес складається також з простих і складних підпроцесів, в залежності від характеру операцій над предметом праці. Простий виробничий процес являє собою послідовну взаємозв'язок виробничих операцій, в результаті яких виходить готовий або часткове виріб. Під складним розуміється процес виготовлення готового продукту за допомогою з'єднання декількох часткових виробів.
В залежності від обсягу робіт, необхідних для досягнення кінцевого результату процесу, виділяють повні і часткові виробничі процеси. Повний процес включає весь комплекс робіт, необхідних для отримання кінцевого результату процесу. Частковий процес являє собою незакінчену ча...
