Контрольна робота
з дісціпліні:
"Державне регулювання економікі"
на тему:
"Стабілізаційна політика в Україні: передумови, фактори, реалізація "
Зміст
Вступ
1. Політика стабілізації: теоретичні положення та реальна дійсність окремого складових політики економічного зростання
2. Стабілізація фінансової політики Уряду - стабілізація в Україні в цілому
3. Структурна зумовленість характеру економічної рівноваги Як фактор стабілізаційної політики
4. Досвід зарубіжніх країн відносно стабілізаційної політики
5. Реалізація стабілізаційної Програми в Україні
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Становлення суверенної України знаменує собою поглиблення процесу демократичних Економічних реформ, спрямованих на ефективне інтеграцію в Світове ринковий поле, його призначення та поєднує в собі рінкові засади и механізм державного регулювання.
Сучасний ринок регулюється державою за допомог правових актів, Що закріплюють рінкові Відносини, широкого Використання договірніх відносін, через фінансування розвітку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального ЗАХИСТУ населення, через Податковій, кредитну, банківську системи, ціноутворення та Інші регулятори з метою Досягнення цілей, визначених державною соціально-економічною політікою.
У західній Економічній літературі регулюючі функції держави в рінковій економіці зводяться до трьох основних - законодавчої, стабілізуючої, розподільної. Зокрема, в рамках законодавчої функції держава розробляє систему Економічних, соціальніх та організаційно-господарських законів и постанов, які віступають правовими засідками рінкової економікі. Сутність стабілізуючої функції полягає у підтріманні високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а кож стімулюванні економічного зростання. Розподіляюча функція пов'язана, з одного боці, з Досягнення більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, а з іншого - більш ефективна розміщенням ресурсів у рінковій економіці.
В українській економіці перехідній Період до Ринку істотно змінює Зміст и характер державного регулювання економікі. Від функції прямого директивного планування економікі держава переходити до функції регулювання ринкових відносін вільніх рівноправніх Економічних суб'єктів. На Перший план віступають Такі економічні Елементи и важелі впливим, Як прогнозування та індікатівне планування, розробка системи цільовіх програм та Формування принципова Нової фінансово-бюджетної та грошово-кредитної політики, інвестіційної та зовнішньоекономічної діяльності.
1. Політика стабілізації: теоретичні положення та реальна дійсність окремого складових політики економічного зростання
Кінцевою метою будь-яких Економічних перетвореності (в тому чіслі и Стосовно стабілізації економікі), Що здійснюються в економіках перехідного типу, є забезпечення умов для економічного зростання при одночасному підвіщенні ефектівності Використання ресурсів та продуктівності праці. Такий, по суті, канонічній ПЕРЕЛІК Бажанов результатів стабілізації економікі можна зустріті СЬОГОДНІ Як у підручніках та наукових статтей, так и у відповідніх урядових документах.
При цьому стабілізація Як рінкової, так и перехідної економікі зрештою в своїх загально положеннях являє собою політіку держави, спрямованих на Досягнення стабільного рівня ЦІН, повної зайнятості, а кож забезпечення сприятливі клімату для економічного зростання. У Класична трактуванні Це означає опрацювання та реалізацію політики держави Щодо узгодження найважлівішіх макроекономічніх проблем інфляції, Безробіття та економічного зростання. Тобто оптимальною Була б така політика стабілізації, Яка б дозволяла досягті повної зайнятості, незмінніх ЦІН та економічного зростання одночасно, оскількі Кожна з названих проблем у випадка її загострення Може прізвесті до негативних явищем Із складаний соціальнімі наслідкамі.
Ця суто теоретично сформульована ціль політики стабілізації при більш ґрунтовному аналізі окремого її складових наштовхується на серйозні протіріччя. Так, залежність Між інфляцією и безробіттям, Що свого часу знайшла відбіття у Всім відомій крівій Філіпса, по суті Може знаходітіся у взаємному протіріччі; тобто можна досягті нізької інфляції, альо за рахунок ЗРОСТАЮЧИЙ Безробіття (або навпаки). Такої класичної залежності Між інфляцією та безробіттям Може І не Існуваті: можна Отримати Такі Зміни в економіці, при якіх Будуть спостерігатісь одночасне зростання Як ЦІН, так и Безробіття. Крім того, відбуватіметься економічний спад. Такі Зміни в економіці можліві НЕ Тільки теоретично, альо ї и відбуваліся на практіці - бо самє ті, Що спостерігалося в 70-80 роках на Заході в реальному жітті, дозволяло стверджуваті, Що крівої Філіпса НЕ існує.
В умів перехідної економікі внаслідок відсутності багатьох складових, Що регулюються економічні Стосунки Як Такі, Що властіві суто рінковій економіці, відповідні процеси НЕ мают явно вираженими характером, тому в даній роботі ми не будемо Далі вести аналіз вказаної залежності в фактичність плані.
Особливості феномену перехідної економікі полягають кож у тому, Що в умів Такої економікі проблема Безробіття, особливо на першій стадії Економічних перетвореності, галі не переросла в одну з основних. Вона є Тільки очікуваною. У зв'язку з тім, Що Централізована планова економіка функціонувала при так званій "Повній зайнятості", або скоріше в умів її природного рівня, самє в цею годину реалізуються заходь по стабілізації економікі. Останнє дозволяє стверджуваті, Що механізмі ефективного Використання и міжсекторного перерозподілу трудових ресурсів та адаптивна очікувань, які Працюють в рінковій економіці, не Тільки НЕ існують, а й не можут буті задіяні, оскількі Безробіття и відповідна мотівація населення Як суб'єкта економікі Предложения до Зміни поведінкі йому НЕ Ліше невідома, а й незрозуміла. Відбувається все Сказання того, Що працюючі галі не можут усвідомлюваті Зміст змін у економіці. У Такого випадка гіпотеза неоліберальніх економістів про ті, Що спрацює теорія раціональних очікувань, Яка дозволити Вже навіть в короткостроковому плані адаптуватісь до нових умов, не працює. І не тільки тому, Що, Як твердять економісті кейнсіанського напрямки, їм невідома ІНФОРМАЦІЯ про Зміни в економіці або смороду НЕ можут її ефективності вікорістаті з метою прістосування до нових умов, а тому, Що більшість працюючих и підпріємців НЕ Може навіть уяснити природи нових Явища. За таких умов смороду НЕ можут Ані захістіті собі, Ані, тім Більше - покращіті Своє становище за рахунок адаптації, особливо в короткостроковому плані, Останнє є основною умов того, Що ефектівні структурні зрушення за рахунок так званого "конструктивного руйнування "в цею Період НЕ відбуваються, тобто Ідеологія стабілізації Дуже часто не Дає І не може, за Такої Моделі, дати Позитивні зрушення в аспекті переходу від кризи до зростання.
Створення передумов для цього почнет Тільки тоді, копи Безробіття таборі дійсністю. В тієї ж годину Серед основних складових реформ в перехідній економіці, у тому чіслі и при розв'язанні проблем макроекономічної стабілізації, проблема Безробіття на Першому етапі залішається поза УВАГА.
Внаслідок того, Що держава не віконує однієї з найважлівішіх своїх функцій (мова Йде про забезпечення умов для опанування запланованіх змін), населення не отрімує необхідної підготовкі. Згідно з прийнятя моделлю стабілізації економікі пропонується, Всього-на-Всього, Ліше Створення Нової системи соціального ЗАХИСТУ, Що в значній мірі відрізняється від Попередня існуючої в плановій економіці Моделі, при якій Цю функцію на себе повністю брала держава. Тепер вон в значній мірі перекладається на самє населення. Саме тому після Майже 5 РОКІВ Економічних перетвореності в Україні значний частина працездат...
