Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Экономика » Сучасний ринок, його структура і функції

Реферат Сучасний ринок, його структура і функції

Категория: Экономика

РЕФЕРАТ

Тема: Сучасний ринок, його структура і функції


Зміст

1. Ринок як полісистемних освіту

2. Ринкова інфраструктура

3. Функції ринку

4. Тіньовий сектор ринку

Список літератури


1. Ринок як полісистемних освіту

Ринок як самодостатній, автоматично діючий, саморегулюючий механізм - це абстракція, яка в певній мірі відбиває реалії XIX ст. Сучасний ринок - це один з феноменів, який зумовлює складну систему господарювання, в якій тісно взаємодіють ринкові закономірності, численні регулюючі інститути (Передусім державні) і масова свідомість.

Цивілізований характер ринку в промислово розвинених країнах визначається широким арсеналом перевірених часом і господарською практикою законодавчих і моральних норм, багатоплановою і компетентною політикою держави у галузі розвитку економіки та соціальної інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх рівнях, правовою свободою економічної самодіяльності людини.

Ринок як складне полісистемних освіта має надзвичайно багату структуру. Його складовими є ринки: товарів, капіталу, фінансово-кредитний, валютний, трудових ресурсів, інформації, так званий тіньовий, а також ринкова інфраструктура. Кожен з перерахованих елементів здатний функціонувати в так званому автономному режимі і тому має свою структурну будову. Всі вони взаємодіють як частини єдиної системи, оскільки органічно пов'язані між собою в становленні та розвитку. Порушення цього взаємозв'язку стає серйозною перешкодою існування повноцінного ринкового середовища.

Ринкове середовище розмежовується за політико-адміністративним ознаками: ринки окремих областей, територій, регіонів, країн, коаліцій, континентів, світовий ринок. Крім того, в рамках конкретної ринкового середовища можуть функціонувати агенти різних форм власності та господарювання. В Відповідно до цього ринок характеризується за критерієм конкурентоспроможності функціонуючих суб'єктів господарювання як монопольний або Олігопольна.

На монопольному ринку має місце диктат виробника, постачальника продавця. Однак перевиробництво будь-якого виду продукції може продовжувати, а іноді й загострювати конкуренцію за її збут, тобто монополію недостатньо трактувати як антипод ринково-конкурентного середовища. Крім монополії, ворогом останнього є також тотальний дефіцит.

Відправною точкою ринкової структури є ринок товарів. Макроекономічні складові його - це ринки споживчих товарів і послуг, інвестицій і капіталу та ін

Ринок споживчих товарів і послуг - один з найбільш важливих компонентів товарного ринку. Невід'ємною рисою цивілізованого ринку, свідченням його стабільності й життєздатності є стан суспільного виробництва. Конкретним проявом останнього є рівновага попиту і пропозиції, насичення ринку споживчими товарами та послугами.

Питання нормалізації споживчого ринку сьогодні для багатьох регіонів світу, в тому числі і нашої держави, є надзвичайно актуальним. В економіці України проблема збалансування попиту та пропозиції, споживчого ринку в цілому породжується диспропорціями відповідних підрозділів суспільного виробництва. Колишня командно-адміністративна система відвернула виробництво від потреб людини, підпорядкувала його інтересам військово-промислового комплексу. В структурі валового національного продукту близько 45 відсотків припадало на капітальні вкладення, приріст виробничих ресурсів та військові потреби; для фонду споживання й соціальних потреб призначалося лише 55 відсотків. В цінах світового ринку це співвідношення має вигляд 74: 26. В той же час в країнах з розвиненою ринковою економікою це співвідношення становить 30: 70.

Ринок інвестицій і капіталу. Включення галузей інвестиційної сфери в систему ринкових відносин оголило дефекти, які на Протягом десятиліть накопичувалися і проявлялися у формі довгобуду, розпилення капіталовкладень, підвищення вартості споруджуваних об'єктів, невідповідності встановлених на них машин, обладнання, приладів світовому рівню.

Ринкове господарство в його широкому розумінні неможливе поза функціонування капіталу. Виключивши його із сфери економічних виробничих відносин, країни командно-адміністративної системи гнобили виробництво, його рушійні сили.

Управління виробництвом у ринковому господарстві здійснюється через капітал. Інакше неможливо перебороти численні дисбаланси, невжиття підприємствами науково-технічних новинок, їх небажання реінвестувати отриманий прибуток.

Політизація економіки не створює стійких мотивів для ефективного господарювання, не передбачає високої соціальної та моральної культури господарюючих суб'єктів, не сприяє співробітництву з іноземним капіталом. Створення ринку капіталу потребує стимулювати передусім не позиковий, а підприємницький іноземний капітал (прямі інвестиції, портфельні інвестиції). Прямі інвестиції мають переваги перед імпортом позичкового капіталу. Вони створюють матеріальну зацікавленість в найбільшій віддачі капіталу, у впровадженні передової технології й організації виробництва, орієнтують на світовий ринок, його стандарти тощо

Ринок праці - посередник між роботодавцями та найманими працівниками. Це форма узгодження попиту на робочу силу з її пропозицією, досягнення в нормальних умовах відносно стабільної рівноваги в цій сфері на основі державної політики, чинного законодавства та саморегулювання.

Світова практика виробила дійові механізми, які дозволяють уникати екстремальних ситуацій у сфері зайнятості та використання робочої сили.

Складовими ринку праці є:

працездатне населення, тобто ті, хто за віком і станом здоров'я здатні працювати у різних сферах суспільного виробництва;

зайняте населення, тобто та його частина, яка постійно виконує роботу на підприємствах, в організаціях, установах за заробітну плату. До цієї групи населення не належать особи, які виконують роботу за допомогою власних засобів праці (рибалки, мисливці, селяни-одноосібники, дрібні ремісники та ін.)

Ринок праці включає також ту частину населення, яка тимчасово не працює, але не відкидає надію на це.

Історично склалося два "чистих" варіанти ринку робочої сили і зайнятості. Перший - ринок робочої сили з обмеженим попитом; другий - обмеженими ресурсами. Класичний зразок першого - ринок відсталих країн. Ринок робочої сили з обмеженим попитом завжди має великий резерв робочої сили. Ринок робочої сили і зайнятості з обмеженими ресурсами представлений ринками з обслуговування новітніх галузей, технологій, програм і ін

Він може існувати в умовах великого резерву робочої сили, але не для зазначених потреб виробництва. Дійсним інструментом ринку робочої сили є біржі праці.

Таким чином, в найбільш узагальненому вигляді структура сучасного ринку складається з ринку продуктів, що включає споживчі товари і послуги, і ринку ресурсів, що складається з ринку землі (де і в яких розмірах він є), праці (включаючи підприємницькі здібності), капіталу (До якого відноситься і ринок інвестицій, інновацій, новітніх технологій і т.п.).

Взаємозв'язки різних ринків можуть бути представлені схемою кругообігу виробництва в ринковій економіці (рис.1).

Рис.1. Кругообіг виробництва в ринковій економіці

На цій схемі взаємозв'язку ринків продуктів і ресурсів опосередковуються бізнесом, підприємництвом, виробляє продукти для ринку через отримання ринковим же шляхом необхідних для цього ресурсів, і домогосподарствами, що складаються з сімей, що задовольняють свої потреби як при допомоги ринку (закупівля необхідних продуктів і ресурсів), так і поза ним, якщо використовуються власні ресурси і продукти. У сучасних умовах змішаної економіки держава...


Страница 1 из 4Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок