РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ВІДКРИТИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ШЛЯХІВ ПОВІДОМЛЕННЯ
РГОТУПС
Курсова робота
по дисципліни: В«МакроекономікаВ»
на тему: В«Сучасні теорії міжнародної торгівліВ»
ВИКОНАВ:
Студент 4 курсу
Шупрута Є.Г.
Шифр: 0416 - п/НЕ - 1083
Тула - 2007
Зміст
Введення
Глава 1. Міжнародна торгівля
1. Історія міжнародної торгівлі
2. Теорії міжнародної торгівлі
2.1. Теорія порівняльних переваг Д. Рікардо
2.2. Теорія Хекшера - Оліна
2.3. В«Парадокс ЛеонтьеваВ»
2.4. Неотехнологіческіе теорії
2.5. Теорія технологічного розриву
2.6. Теорія В«циклу життя продуктуВ»
2.7. Теорія М. Портера: теорія конкурентних переваг
2.8. Теорія спеціалізації виробництва
2.9. Теорія зовнішньоторговельної діяльності фірм
3. Елементи міжнародної торгівлі
3.1. Торговці, агенти та конфірмаціонние будинку
3.2. Відділення, філії та асоційовані компанії за кордоном
3.3.Внешняя торгівля і розподіл доходів
Глава 2. Проблеми міжнародної торгівлі
1. Наслідки коливань валютних курсів
2. Кредитний ризик і час виконання контракту
3. Урядові постанови
4. Основи юридичного забезпечення світової торгівлі
5. Перспективи розвитку
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Чому держави торгують? Що складає основу торгівлі між країнами? В загальному вигляді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, які вони можуть виробляти з найбільшою відносною ефективністю, і подальшого обміну на товари, які вони не в змозі самі ефективно виробляти.
Теорії міжнародної торгівлі, що беруть початок від англійської класичної політекономії, пройшли в своєму розвитку ряд етапів разом із розвитком світової економічної думки. Проте їх центральними питаннями були й залишаються такі:
В· що лежить в основі міжнародного поділу праці?
В· яка міжнародна спеціалізація є найбільш ефективною для окремих країн і регіонів та приносить їм найбільші вигоди?
В· якими чинниками визначається конкурентоспроможність у світовій торгівлі?
У сучасних умовах активне участь країни в світовій торгівлі зв'язано зі значними перевагами: воно дозволяє більш ефективно використовувати наявні в країні ресурси, прилучитися до світових досягнень науки і техніки, у більш стислі термін здійснити структурну перебудову своєї економіки, а також більш повно і різноманітно задовольняти потреби населення.
Ця курсова робота складається з двох глав:
Глава 1. В«Міжнародна торгівляВ»
Глава 2. В«Проблеми міжнародної торгівліВ»
Мета даної роботи - найбільш повно розглянути міжнародну торгівлю і торгову політику, виявити проблему і перспективи розвитку міжнародної торгівлі.
Глава 1 . Міжнародна торгівля
Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. У літературі часто дається наступне визначення: В«Міжнародна торгівля являє собою процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах В».
Міжнародної торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між усіма країнами світу. Однак поняття В«Міжнародна торгівляВ» вживається і у вужчому значенні: наприклад, сукупний товарообіг промислово розвинутих країн, сукупний товарообіг країн, що розвиваються, сукупний товарообіг країн якого-небудь континенту, регіону, наприклад, країн Східної Європи і т. п.
1. Історія міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля все сильніше впливає на економіку кожної країни. З того, що виробляється в країні, дедалі більша частина йде на експорт, а в обсязі споживання все більшу роль відіграє імпорт. Таким чином, сукупний обсяг експорту та імпорту зростає, хоча їх фізичні і вартісні характеристики можуть відчувати значні коливання в часі.
Міжнародна торгівля взаємовигідна, оскільки веде до спеціалізації та обміну. Вигода витягується з різниці у витратах в різних країнах, з кращого розміщення ресурсів. По-друге, вона дозволяє отримати економію від масштабу. Нинішній високий рівень життя в промислово розвинених країнах та можливості підвищення цього рівня в інших країнах в значній мірі засновані на міжнародному поділі праці, що припускає зростання як вільної міжнародної торгівлі, так та ефективне функціонування обслуговуючого її платіжного механізму.
дивно тому, що існує тісна кореляція між економічним зростанням і міжнародним обміном. З 1948 року по 1986 рік середньорічні темпи зростання світового експорту у 1,5 рази перевищували темпи зростання світового обсягу виробництва. Цей ефект був ще сильніше в XIX в. (Коли слабкіше був вплив НТП на виробництво). Він був відсутній лише в період двох світових воєн і Великої депресії.
У XX в. світова торгівля пережила ряд глибоких криз. Перший з них був пов'язаний із світовою війною 1914-1918 рр.., Він призвів до тривалого і глибокого порушення світового товарообігу, тривало до закінчення Другої світової війни, що до підстави потрясла всю структуру міжнародних економічних відносин. У післявоєнний період світова торгівля зіткнулася з новими труднощами, пов'язаними з розпадом колоніальної системи. Слід зазначити, що всі ці кризи були подолані.
В цілому характерною рисою повоєнного періоду явилося помітне прискорення темпів розвитку світової торгівлі, досягли найвищого рівня за всю попередню історію людського суспільства. Причому темпи зростання світової торгівлі перевищили темпи зростання світового ВВП.
З другої половини XX століття, коли міжнародний обмін набуває В«вибуховий характерВ», світова торгівля розвивається високими темпами. У період 1950-1994 рр.. світовий торговий оборот виріс в 14 разів. За оцінкою західних спеціалістів, період між 1950 і 1970 роками можна охарактеризувати як В«золоте століттяВ» у розвитку міжнародної торгівлі. Так, середньорічний темп зростання світового експорту склав у 50-х рр.. 6%, в 60-х рр.. - 8,2. У період з 1970 по 1991 р. фізичний обсяг світового експорту (тобто розрахований у незмінних цінах) зріс в 2,5 рази, середньорічний темп зростання - 9,0%, в 1991-1995 рр.. цей показник дорівнював 6.2%.
Відповідно зростав і обсяг світової торгівлі. Так у 1965 р. він становив 172,0 млрд, у 1970 р. - 193,4 млрд, в 1975 р. - 816,5 млрд дол, в 1980 р. - 1,9 трлн, у 1990 р. - 3,3 трлн, у 1995 р. - понад 5 трлн доларів, у 2000 р. - понад 8,5 трлн доларів. Національні економіки стають все більш відкритими.
Провідними в даний час є чотири економічних пари: США - Канада, США - Японія, Франція - Німеччина, Японія - Китай. Остання з цих пар може стати першою.
Саме в цей період було досягнуто щорічний 7%-ве зростання світового експорту. Проте вже в 70-і роки він знизився до 5%, ще більше скоротившись у 80-ті роки. В кінці 80-х світовий експорт продемонстрував помітне пожвавлення (до 8,5% в 1988 р.). Після явного спаду на початку 90-х, у середині 90-х років і по теперішній час він знову демонструє високі стійкі темпи.
На стабільний, стійке зростання міжнародної торгівлі вплинули ряд факторів:
1) розвиток міжнародного поділу праці та інтернаціоналізація виробництва;
2) НТР, сприяє відновленню ос...
