Курсова робота
Тема:
Ринок капіталу, його структура та
функціонування
Зміст
Введення
3
1. Еволюція ринку капіталів
6
2. Сутність, структура ринку капіталів і його функції
11
3. Особливості функціонування ринку капіталів
в Росії
19
Висновок
23
Список використаних джерел
25
ВСТУП
У міру розвитку економічної системи в якості самостійного виділяється грошовий капітал, який починає професійно оперувати з грошима. Проте варто зауважити, що гроші з'являються у нього в Внаслідок того, що в процесі кругообігу промислового капіталу відбувається тимчасове розбіжність актів купівлі і продажу, збуту та придбання засобів виробництва. У підсумку з'являються тимчасово вільні грошові кошти, які промисловий капітал передає підприємцям, професійно і більш ефективно маніпулюють з грошима, що належать капіталістам - виробникам товарів. Самі вони, як правило, не можуть забезпечити високу ефективність використання даних коштів. Все це і призводить до утворення шару грошових (позичкових) капіталістів.
Угоди з грошовим капіталом відрізняються від товарно-грошових, пов'язаних з придбанням засобів виробництва, наймом робочої сили і реалізацією виробленої продукції. Вони неминуче приймають форму позики, коли специфічним об'єктом купівлі-продажу стають самі гроші. Пояснимо це на наступному прикладі.
Поява позичкового капіталу зажадало інституційного закріплення виникаючих змін. Це знайшло відображення в становленні та розвитку кредиту як специфічної форми, в якій існує позика, і банківської системи, коли з'являються спеціальні підприємства, які професійно оперують з грошима, причому більшою мірою використовують не власні, а чужі кошти.
Рівень розвитку національних ринків капіталів визначається рядом чинників, серед яких можна виділити:
Г? економічний розвиток країни;
Г? традиції функціонування в країні кредитного ринку і ринку цінних паперів;
Г? рівень виробничого накопичення в країні;
Г? рівень заощаджень населення.
Безумовне лідерство серед вищеназваних факторів належить першому, тобто рівнем економічного розвитку країни.
Очевидно, що даним критерієм у найбільшій мірою відповідають три світових центру економічного розвитку:
Г? США;
Г? Західна Європа;
Г? Японія.
У цих країнах існують потужні розвинені ринки капіталів, хоча справедливості заради треба відзначити, що навіть між ринками капіталів цих країн існують певні відмінності.
Найбільш потужним є ринок капіталів США. Він відрізняється розгалуженістю, наявністю двох потужних ланок - кредитної системи та ринку цінних паперів, високим рівнем нагромадження капіталу, широкою інтернаціоналізацією.
В даний час ситуація на ринку капіталів США в значній мірі визначає кон'юнктурну ситуацію на світовому ринку капіталів.
Ринок капіталів країн Західної Європи відрізняється від американського:
Г? меншим обсягом операцій;
Г? недостатньою розвиненістю окремих кредитно-фінансових інститутів;
Г? відносної обмеженістю ринку цінних паперів, зруйнованого в результаті другої світової війни.
В даний час найбільш потужні ринки капіталів в Західній Європі мають Англія, Німеччина, Франція, Італія, Швейцарія, однак до рівня США вони не дотягують через:
Г? обмеженість ринку цінних паперів;
Г? відсутність ряду найважливіших кредитно-фінансових інститутів.
Такі ж тенденції властиві ринку капіталів Японії, на формування якого негативний вплив зробила друга світова війна. Однак широке використання американського досвіду і суттєва допомога держави дозволили Японії швидко відновити ринок капіталів, який став відігравати помітну роль в 70-80-х роках серед ринків розвинених країн, поступаючись тим не менше американському за обсягом мобілізуються капіталу і розмірами реалізації цінних паперів.
Особливістю ринку капіталів Західної Європи і Японії, на відміну від США, є широка участь державних або змішаних кредитно-фінансових установ.
Ринки капіталів країн, що розвиваються поступаються ринкам промислово розвинених країн. Більшість держав, що розвиваються формально має таку ж структуру ринку капіталів, як і у промислово розвинених країн, однак ступінь розвитку кредитного ринку і ринку цінних паперів у країн, що розвиваються істотно нижче рівня західних ринків.
Необхідно відзначити дві особливості національних ринків капіталів країн, що розвиваються:
Г? по-перше, наявність в їх структурі порівняно великого числа державних або змішаних кредитно-фінансових інститутів;
Г? по-друге, тяжіння до структури ринків капіталів країн Заходу.
Пояснюється це тим фактом, що більшість країн, що розвиваються довгий час були колоніями європейських країн, а також тривалим економічним і фінансовим впливом США в Латинській Америці, що в істотній ступеня і зумовило розвиток структури національних ринків капіталів більшості країн, що розвиваються.
В даній курсовій роботі розглядається сутність і еволюція ринку капіталів, його структура та функції, а також проблеми функціонування ринку капіталів в Росії.
1. Еволюція ринку капіталів
Капітал (спочатку - головне майно, головна сума, від латинського capitals - головний) - одна з найважливіших категорій економічної науки, обов'язковий елемент ринкового господарства [1].
Історичними формами існування капіталу зі часів становлення товарного виробництва були: торговий капітал (у вигляді купецького капіталу), історично найдавніша вільна форма капіталу, лихварський, а потім - промисловий.
Паралельний розвиток форм капіталу та економічних шкіл послужило причиною того, що перші дослідники даної категорії - Меркантилісти і фізіократи - розглядали її односторонньо. Більш докладний аналіз форм капіталу представлений в роботах А. Сміта і Д. Рікардо.
Найбільш повне і логічно закінчене дослідження категорії капіталу було проведено К. Марксом в його праці В«КапіталВ» (1867 р.). Поряд з розглядом конкретних форм функціонування капіталу він розкрив і зміст даної категорії, аналізуючи її не тільки як річ, перебуває в спокої, але і як рух. У В«КапіталіВ» вперше в історії економічної науки було показано, що капітал є особлива історично певне суспільне відношення між капіталістами і найманими робітниками. Але поряд з цим Маркс зазначав, що капітал має і речовий вигляд, виступаючи у вигляді верстатів, машин, сировини і т. д.
Класики економічної теорії виділили первісне нагромадження капіталу (В«previos accumulationВ») як вихідний пункт становлення капіталізму.
Первісне нагромадження капіталу представляє собою процес знищення індивідуальної приватної власності, яка покоїться на власній праці, процес відділення робітника від власності на умови його праці, перетворення, з одного боку, безпосередніх виробників у ідеальних робітників, з іншого - сусп...
