Зміст
Введення
1. Глава I
1.1 Фінансовий механізм інноваційного підприємництва
Глава II
2.1 Коротка характеристика підприємства
2.2 Розробка заходу
Глава III Розрахунок ефективності вибраного заходу
3.1 Інтегральний економічний ефект
3.2 Індекс прибутковості (PI, ВД)
3.3 Внутрішня норма прибутковості
3.4 Період повернення інвестицій
3.5 Період окупності проекту
3.6 Фінансовий профіль проекту
Висновок
Бібліографічний список літератури
Введення
Сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується прискореними темпами науково-технічного прогресу і зростаючої інтелектуалізацією основних факторів виробництва. Інтенсивне проведення досліджень та розробка на їх основі новітніх технологій, вихід з ними на світові ринки та розгортання міжнародної інтеграції в науково-виробничій сфері в рамках формується глобальної економіки фактично вже стали стратегічною моделлю економічного зростання для індустріально розвинених країн.
В даний час на частку нових або вдосконалених технологій, обладнання та інших продуктів, що містять нові знання або рішення в розвинених країнах Заходу припадає від 70 до 85% приросту валового внутрішнього продукту.
Розробка і реалізація інноваційних проектів пов'язані з довготривалим відволіканням значних фінансових, матеріальних та інших ресурсів, економічна і функціональна віддача від яких настає аж ніяк не скоро. Тому прийняттю інвестиційних рішень передує глибокий комплексний аналіз. Його принципи та механізми постійно вдосконалюються, що дозволяє підвищити рівень обгрунтувань.
Будь-який інноваційний проект, будучи проектом інвестиційним, вимагає врахування різного роду факторів, які можуть вплинути на фінансово-економічні показники. Тому при відборі інноваційних проектів важливо враховувати саме фінансові критерії, такі як вартість проекту, форми і методи його фінансування.
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що процес правильного та адекватного вибору форм і методів фінансування інноваційної діяльності в організації в даний час в умовах нестабільного зовнішнього середовища і нестійкого фінансового ринку набуває особливої вЂ‹вЂ‹значущості, оскільки саме зараз необхідно робити більше і з найменшими витратами. Визначення пріоритетів необхідно, і вони повинні встановлюватися виходячи із загальних цілей підприємства.
Основною метою курсової роботи є розгляд принципів організації фінансування інноваційного підприємництва, основних форм і методів фінансування інноваційних проектів, а також розробка інноваційного проекту на прикладі ВАТ "Бетон".
У відповідності з цією метою в курсовій роботі були поставлені наступні завдання:
Розглянути механізм фінансування інноваційного підприємництва;
Дати коротку характеристику підприємству;
Розробити заходи щодо вирішення проблем;
Розрахувати ефективність вибраного заходу;
Об'єктом дослідження є ВАТ "Бетон".
Дана курсова робота виконана на базі інформації, отриманої з навчальної та наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, а також з інших джерел: мережі Internet, періодичних видань, засобів масової інформації, даних звітності підприємства.
1. Глава I
1.1 Фінансовий механізм інноваційного підприємництва
Фінансування інноваційної діяльності являє собою напрямок і використання грошових коштів на проектування, розробку і організацію виробництва нових видів продукції, послуг, на створення і впровадження нової техніки, нової технології, розробку і впровадження нових організаційних форм і методів управління.
Важливо забезпечити послідовне фінансування всіх етапів інноваційної діяльності (НДДКР, розробки дослідного зразка, створення головного зразка, серійного виробництва нових видів товарів). Вирішенню цього завдання сприяють розробка і фінансування інноваційних програм, проектне фінансування, створення спеціальних організацій, що фінансують інноваційну діяльність, інноваційних фондів, інноваційних банків та венчурних фондів.
Система фінансування виконує дві функції: розподільну і контрольну.
Для організації процесу фінансування необхідно виконання ряду умов:
1) чітка цільова орієнтація системи фінансування - її пов'язання з задачею швидкого та ефективного впровадження сучасних науково-технічних досягнень;
2) логічність, обгрунтованість і юридична захищеність використовуваних прийомів і механізмів;
3) множинність джерел фінансування;
4) широта і комплексність системи, тобто можливість охоплення максимально широкого кола технічних і технологічних новинок і напрямів їхнього практичного використання;
5) адаптивність і гнучкість, передбачають постійну настройку як усієї системи фінансування, так і її окремих елементів на динамічно мінливі умови зовнішнього середовища з метою підтримки максимальної ефективності.
При цьому основними завданнями фінансування в області інноваційної діяльності служать:
• створення необхідних передумов для швидкого й ефективного впровадження технічних новинок в усіх ланках народно-господарського комплексу країни, забезпечення її структурно-технологічної перебудови;
• збереження і розвиток стратегічного науково-технічного потенціалу в пріоритетних напрямках розвитку;
• створення необхідних матеріальних умов для збереження кадрового потенціалу науки і техніки, запобігання його витоку за кордон.
Джерела фінансування інноваційної діяльності організацій, підприємств можна підрозділити на зовнішні та внутрішні:
Зовнішнє фінансування інноваційної діяльності передбачає залучення і використання коштів держави, фінансово-кредитних організацій, окремих громадян і нефінансових організацій. Форми зовнішнього фінансування можуть бути різними: бюджетне фінансування, використання банківських кредитів, фінансування у формі лізингу та ін
Серед зовнішніх форм фінансування інноваційної діяльності виділяються в першу чергу бюджетні кредити і асигнування з бюджету.
Внутрішнє фінансування інноваційної діяльності передбачає використання власних коштів організацій і підприємств. Сюди, насамперед, входять частину прибутку і амортизаційних відрахуванні, акціонерний капітал підприємства.
В даний час в якості основних джерел засобів, що використовуються для фінансування інноваційної діяльності, виступають:
1) фінансові ресурси, утворені за рахунок власних і прирівняних коштів:
- доходи (прибуток від реалізації товарної продукції, науково-технічної продукції, від фінансових операцій та ін);
- надходження (амортизаційні відрахування, виручка від реалізації вибулого майна, стійкі пасиви, цільові надходження та ін надходження);
2) фінансові ресурси, мобілізуються на фінансовому ринку:
- продаж власних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів;
- кредитні інвестиції;
- фінансовий лізинг;
- засоби наукових фондів;
- спонсорські кошти;
3) фінансові ресурси, надходять у порядку перерозподілу:
страхове відшкодування за наступившим ризикам;
фінансові ресурси, що надходять від концернів, асоціацій, галузевих і регіональних структур;
- фінансові ресурси, формуються на пайових (дольових) засадах;
- дивіденди і відсотки по цінних паперів та інших емітентів;
- бюджетні асигнування і інші види ресурсів.
Таким чином, у загальному випадку фінансування нових продуктових ліній або розширення раніше освоєних виробництв на базі більш продуктивних (забезпечують також більш високе якість продукту, кращу екологію та ін) технологій може, в основному, здійснюватися з таких...
