Зміст
Введення
1. Максимізація прибутку на різних ринках кінцевої продукції
1.1 Ринок досконалої конкуренції
1.2 Максимізація прибутку на ринку чистої монополії
1.3 Максимізація прибутку на ринку монополістичної конкуренції
1.4 Максимізація прибутку на ринку олігополії
2. Фактори виробництва та їх вплив на прибуток
2.1 Максимізація прибутку в короткостроковому періоді
2.2 Максимізація прибутку в довгостроковому періоді
2.3 Зворотні криві попиту на фактори
2.4 Максимізація прибутку і віддача від масштабу
3. Мотивування керуючих
4. Соціальна політика фірм і максимізація прибутку
5. Роль прибутку в ринковій економіці
6. Максимізація прибутку на практиці
Висновок
Література
Введення
В умовах ринкової економіки і перехідного до неї періоду цільовою функцією підприємства стає прибуток. Вона - двигун всіх його дій, відображає їх ефективність. Прибуток є важливим джерелом фінансування розвитку та вдосконалення виробництва, задоволення господарських потреб, соціальних потреб працівників і власників використовуваного капіталу. За своїм змістом прибуток вельми складна категорія, загальний результат всіх дій господарюючого суб'єкта, що зачіпає економічні інтереси учасників виробничого процесу [6, стр.169].
Прибуток - це перевищення доходів від продажу товарів і послуг над витратами на виробництво і продаж цих товарів. Це один з найбільш важливих показників фінансових результатів господарської діяльності підприємства і підприємців. Прибуток обчислюється як різниця між виручкою від реалізації продукту господарської діяльності і сумою витрат факторів виробництва на цю діяльність в грошовому вираженні. Розрізняють загальний прибуток, звану валовий або балансової, чисту, бухгалтерську і економічну прибутку. Для ясності дамо визначення кожної окремо:
Валовий прибуток - це різниця між виручкою підприємства від продажу товарів і витратами на їх виробництво, обчислена до вирахування податку на прибуток.
Чистий прибуток - це прибуток, що залишається в розпорядженні фірми після виплати податків, відрахувань, обов'язкових платежів.
Бухгалтерській називають прибуток від підприємницької діяльності, вона розраховується за бухгалтерським документам без урахування документально не зафіксованих витрат самого підприємця, у тому числі упущеної вигоди.
Економічна прибуток - це різниця між доходами і економічними витратами, що включають поряд із загальними витратами альтернативні (змінні) - витрати використання тих факторів виробництва, якими вже володіє сам підприємець. Вони становлять частину прибутку, яку міг би отримати підприємець у рахунок відшкодування власних витрат.
Економічна прибуток обчислюється як різниця між бухгалтерським і нормальним прибутком підприємця. Зазвичай вона менше бухгалтерської на величину некомпенсованих власних витрат підприємця, не врахованих у собівартості, в які іноді включають упущені можливості [9]. Економічне визначення прибутку вимагає, щоб ми оцінювали всі фактори виробництва і продукцію, що випускається по їх альтернативним витратам. На основі бухгалтерського визначення не завжди можна точно виміряти економічний прибуток, так як бухгалтери зазвичай використовують минулі витрати, тобто суму, в яку обійшлася покупка даного фактора раніше, а не економічні витрати, тобто суму, в яку обійшлася б покупка даного чинника зараз. Існує багато варіантів використання терміна "прибуток", але ми будемо дотримуватися економічного визначення [1, стор.353].
У даній роботі я б хотіла розглянути всі можливі шляхи, способи, до яких вдаються ті чи інші фірми і підприємства з метою максимізації прибутку.
1. Максимізація прибутку на різних ринках кінцевої продукції
1.1 Ринок досконалої конкуренції
В економічної теорії досконалою конкуренцією називають таку форму організації ринку, при якій виключені всі види суперництва, як між продавцями, так і між покупцями. Таким чином, теоретичне поняття досконалої конкуренції є фактично запереченням звичайного для ділової практики і повсякденного життя розуміння конкуренції як гострого суперництва економічних агентів. Досконала конкуренція досконала в тому сенсі, що при такої організації ринку кожне підприємство зможе продати по даній ринковій ціною стільки продукції, скільки вона забажає, а на рівень ринкової ціни не зможе вплинути ні окремий продавець, ні окремий покупець [3]. Як же в таких умовах фірми отримують прибуток? Давайте розберемося.
Згідно традиційним теорії фірми та теорії ринків, максимізація прибутку є основною метою фірми. Оскільки на ціну не впливає конкурентна фірма, то на свій дохід вона може вплинути лише за допомогою зміни обсягу продажів. Якщо валовий дохід (TR) фірми більше сукупних витрат (TC), то вона отримує прибуток. Якщо сукупні витрати перевищують валовий дохід, то фірма несе збитки [2].
Існують два підходи (принципу) до визначення рівня виробництва, при якому конкурентна фірма буде отримувати максимальні прибутки або мінімальні збитки. Перший включає порівняння валового доходу (TR) і валових витрат (TC); другий - порівняння граничного доходу (MR) і граничних витрат (MC). Обидва підходи застосовні не тільки до чисто конкурентної фірмі, але також і до фірмам, функціонуючим в умовах будь-якої з трьох основних ринкових структур.
Принцип зіставлення валового доходу з валовими витратами.
Відкладемо на осі абсцис кількість продукції, а на осі ординат - сукупні доходи та витрати. Сукупний дохід являє собою пряму, що виходить з початку координат, а сукупні витрати виходять підсумовуванням кривих постійних та змінних витрат. Поєднавши обидва графіка, легко зрозуміти, в яких межах варіюється діяльність підприємства, що приносить дохід.
Максимальна прибуток має місце тоді, коли розрив між TR і ТС найбільш великий (відрізок АВ). Точки С і D є точками критичного обсягу виробництва або точками беззбитковості. Випуск рівний K і N забезпечить фірмі тільки нормальну прибуток. До точки С і після точки D сукупні витрати перевищують сукупний дохід (ТС> TR) рис.1, таке виробництво економічно збитково і тому недоцільно. Саме в інтервалі виробництва від точки К до точки N підприємець отримує прибуток, максимізуючи її при випуску, рівному ОМ. Його завдання - закріпитися в найближчій околиці точки В. У цій точці кутові коефіцієнти граничного доходу (MR) і граничних витрат (МС) дорівнюють: MR = МС.
Рис. 1 - Виробництво фірми і досягнення максимального прибутку
Таким чином, умовою максимізації прибутку є рівність граничного доходу граничним витратам.
Принцип зіставлення граничного доходу з граничними витратами.
Зіставлення граничного доходу з граничними витратами можна здійснити і безпосередньо. Виробництво слід продовжувати до точки перетину кривої граничних витрат з рівнем цін (МС = Р).
Рис. 2 - Витрати і прибуток конкурентної фірми в короткостроковому періоді
Оскільки в умовах досконалої конкуренції ціна складається незалежно від фірми і сприймається як задана, фірма може збільшувати виробництво до тих пір, поки граничні витрати зрівняються з їх ціною. Якщо МС <Р, то виробництво можна збільшувати, якщо МС> Р, то таке виробництво здійснюється в збиток і його слід припинити. На рис.2 загальний дохід (TR = PQ) дорівнює площі прямокутника 0MKN. Загальні витрати ТС дорівнюють площі 0RSN, максимум загального прибутку (ПЂ max = TR - ТС) являє площа прямокутника MRSK [5, стр.203].
В довгостроковому періоді фірми можуть пристосуватися до зміни ринкового попиту, збільшує або скорочує виробництво. При вин...
