Зміст
Введення
1. Теоретичні основи організації заробітної плати на підприємстві
1.1 Сутність заробітної плати і її функції
1.2 Класифікація систем оплати праці
1.3 Міжнародний досвід договірного регулювання зарплати
2. Оцінка організації заробітної плати на підприємств на прикладі ТОО В«Фірма Павлодарлесхолдінг В»
2.1 Характеристика підприємства
2.2 Оцінка фонду заробітної плати на підприємств
3. Шляхи вдосконалення організації заробітної плати на підприємстві
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Організація, нормування та оплата праці займають важливе місце в забезпеченні ефективного планування суспільного виробництва.
Побудова організації праці на основі досягнень сучасної науки і передової практики - нагальна потреба трудящих, бо в цьому випадку досягається не тільки економія робочого часу та зростання продуктивності праці, що само по собі дуже важливо, але також має відбуватися полегшення і гуманізація праці. Підвищення його змістовності, оздоровлення умов на виробництві, а також створення обстановки для розвитку трудової активності і творчої ініціативи працівників.
Оплата праці працівників - це ціна трудових ресурсів, беруть участь у виробничому процесі. В більшій мірі вона визначається кількістю і якістю витраченої праці, але значну роль відіграють ринкові фактори - попит і пропозицію праці; склалася конкретна кон'юнктура ринку, територіальні аспекти, законодавчі норми і т.д.
1 Теоретичні основи організації заробітної плати на підприємств
1.1 Сутність заробітної плати і її функції
Праця, як вважає сучасна економічна теорія, є найважливішою частиною економіки - він одночасно товар (працівник продає свою працю, створюючи нову якість і додаткову кількість матеріальних цінностей) і причина появи доданої вартості, так як предмети і матеріали при додатку до них стають дорожчими.
Звідси і виникає необхідність оцінити і оплатити працю в різних його проявах, включивши потім витрати на оплату праці в рамках встановлених державою законів у вартість продукції.
Під системою оплати праці розуміють спосіб обчислення розмірів винагороди, що підлягає виплаті працівникам підприємства в Відповідно до зробленими ними витратами праці або за результатами праці.
Підприємства самостійно розробляють і затверджують форми і системи оплати праці - тарифні ставки та оклади. При цьому державні тарифні ставки та оклади можуть бути використані керівництвом в як орієнтирів для обліку оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності умов виконуваних робіт.
При розробці системи оплати праці закладаються три базових елемента, визначальних у своїй поєднанні всі види оплати праці:
- тарифна система;
- норми витрат праці,
- форми оплати праці.
1.2 Класифікація систем оплати праці
Тарифна система оплати праці.
Для визначення справедливого розміру оплати праці з урахуванням його складності, значущості та умов праці різних категорій працівників вводиться так звана тарифна система. Вона містить інформацію про розмір оплати праці працівників в залежності від виду та якості робіт і включає в себе:
- тарифно-кваліфікаційні довідники;
- норми виробітку (норми часу, норми обслуговування, нормоване завдання);
- тарифні сітки для робітників і тарифні ставки (годинникові, денні, місячні);
- схеми посадових окладів для іншого персоналу (тобто штатний розклад).
Тарифно-кваліфікаційні довідники містять докладні характеристики основних видів робіт із зазначенням вимог, що пред'являються до кваліфікації виконавця. Необхідна кваліфікація при виконанні тієї або іншої роботи визначається розрядом (чим складніше робота, тим вище розряд). В економічної теорії всі особливості, що впливають на визначення кваліфікації виконавця та складності роботи звуться тарифообразующих факторів.
В даний час основою побудови системи тарифних ставок і окладів для диференціації оплати за основними тарифообразующим чинникам є мінімальна заробітна плата, установлювана Урядом РК.
Зокрема, виходячи з мінімальної заробітної плати і середньомісячної тривалості робочого часу (середньомісячного фонду робочого часу), що встановлюються законодавчому порядку, визначаються мінімальні розміри годинних тарифних ставок 1 розряду.
Це пов'язано з тим, що працівник не може одержувати на місяць (При повній зайнятості) менше мінімальної заробітної плати, тому, розділивши суму мінімальної заробітної плати на кількість годин роботи у місяці при повної зайнятості, одержимо мінімальну годинну тарифну ставку.
Тарифна сітка являє собою таблиці з погодинними або денними тарифними ставками, починаючи з першого (нижчого) розряду. У кожній сітці передбачені тарифні ставки для оплати робіт відрядників і почасових працівників.
Тарифні ставки виражають у грошовій формі розмір оплати праці робітників на різних видах робіт відповідну одиницю робочого часу (годину, день, місяць - це залежить від конкретного типу виконуваної роботи, так як не завжди за годину або день можна оцінити його кінцевий результат).
Вони зростають зі збільшенням розряду працівника: поняття В«розрядВ» вводиться визначення кваліфікації, тобто якості праці, працівника, її складності.
Кожен розряд (вони нумеруються в порядку зростання) має свої кваліфікаційні характеристики, тобто працівник повинен в рамках кожного розряду володіти певними знаннями й уміннями. Певний розряд присвоюється робочому рішенням спеціальної кваліфікаційної комісії і є підставою при розрахунку заробітної плати цього працівника.
Співвідношення тарифних ставок різних розрядів якраз і визначається за допомогою тарифної сітки: коефіцієнт, котрий у тарифній сітці навпроти кожного розряду, починаючи з другого (перший розряд має коефіцієнт одиницю), показує, у скільки разів тарифна ставка даного розряду вище ставки першого розряду. Діапазон тарифної сітки - це співвідношення тарифних ставок крайніх розрядів.
Практичним прикладом може бути Єдина тарифна сітка (ЄТС) для бюджетної сфери.
Основною приймається тарифна ставка першого розряду ЄТС, яка встановлюється рішенням Уряду РК.
Слід зазначити, що вибір побудови тарифної сітки, числа його розрядів, розміру прогресивного абсолютного і відносного зростання тарифних коефіцієнтів всередині сітки, в підприємствах позабюджетної сфери визначається підприємством самостійно і в основному залежить від фінансового стану і можливостей підприємства.
Штатний розклад (чи схема посадових окладів), як правило, застосовується при оплаті праці керівників, фахівців і службовців. Посадові оклади встановлюються адміністрацією підприємства, установи чи організації з обов'язків і кваліфікації працівників.
Норма праці - це комплекс норм виробітку, часу, обсягу обслуговування, чисельності, які встановлює адміністрація підприємства для своїх працівників у відповідності з певним рівнем технології, технічного оснащення і організації виробництва саме цього підприємства.
Очевидно, що в залежності від стану верстатного парку, наприклад, на одному підприємстві даний замовлення буде виконано швидше і меншими силами, ніж на іншому, більш технічно відсталому. Отже, і норми праці будуть на цих підприємствах різними.
До складу норм праці входять такі показники:
Норма виробітку - це встановлений обсяг роботи в натуральних одиницях, який повинен бути виконаний в одиницю робочого часу працівником або групою працівників певної кваліфікації у цих організаційно-технічних умовах. Ці норми розробляються для робіт з випуску продукції, облік якої ведеться в кількісних показниках, а роботи виконуються протягом всієї зміни при незмінному кількісному складі виконавців.
Норма ...
