ЗМІСТ
1. Зміст виробничого потенціалу галузі
2. Структура виробничого потенціалу галузі
3. Регулювання виробничого потенціалу галузі
4. Відтворення ресурсів виробничого потенціалу
5. Консолідаційних оцінка виробничого потенціалу
6. Завдання
Бібліографічний список
1. ЗМІСТ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГАЛУЗІ
На сучасному етапі розвитку російської економіки актуалізується інтенсифікація виробничого потенціалу підприємств, галузей і територіальних комплексів, його кількісне визначення та практичне використання при регулюванні виробничих відносин. Необхідність негайного вирішення цих завдань випливає з вимог об'єктивних економічних законів. Але до теперішнього часу немає навіть єдиної термінології, що відбиває зміст цієї проблеми, її спрямованість. Вчені та практичні працівники по-різному окреслюють межі виробничого потенціалу. Єдине, в чому сходяться їх думки, так це в трактуванні самого поняття В«потенціалВ».
Потенціал - це потужність або сукупність засобів або можливостей в тій чи іншій сфері економіки і в економіці країни (Регіону, галузі) в цілому.
Під виробничим потенціалом галузі маються на увазі наявні та потенційні можливості виробництва, що характеризується системним єдністю його ресурсів, у випуску конкурентоспроможної продукції в умовах раціональної організації виробництва і взаємодії господарюючих суб'єктів галузі.
Крім категорії В«виробничий потенціал В»доцільно виділити і таке поняття, якВ« економічний потенціал В»галузі. Ці дві категорії не замінюють один одного, а, навпаки, взаємодоповнюють. До складу економічного потенціалу поряд з іншими виробничими ресурсами входять і фінансові ресурси.
Економічний потенціал можна визначити як сукупність органічно взаємопов'язаних ресурсів, застосовуваних на всіх стадіях їх кругообігу.
Виробничий потенціал динамічний, він постійно розвивається як в кількісному, так і в якісному відношенні.
Елементи виробничого потенціалу знаходяться не тільки в тісній взаємодії, а й, певною мірою, і взаємозамінні. Взаємозамінність забезпечує заощадження виробничих ресурсів в результаті використання нового обладнання, передових технологій, нових методів організації управління виробництвом. Це рівноцінно зростанню величини виробничого потенціалу при загальному зниженні вартості споживаних ресурсів, що підвищує і ефективність його використання та створює передумови для розвитку галузей.
Цілісна система виробничого потенціалу промисловості проявляється у взаємодії основних виробничих фондів (фондовий потенціал), промислово-виробничого персоналу (трудовий потенціал), всього обсягу інноваційно-інтелектуальних ресурсів, представлених у вигляді нових технологій або нематеріальних активів (інноваційний потенціал). Природний потенціал значущий для сільського господарства, для промисловості він розглядається окремо лише у видобувних галузях.
2. СТРУКТУРА ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГАЛУЗІ
Кожен з потенціалів має свої особливості і значимість для галузі. Фондовий потенціал галузі - це максимально можлива здатність основних виробничих фондів (ОПФ) виробляти певний обсяг високоякісної продукції в певний відрізок часу. Тобто це ті можливості, які можуть бути мобілізовані при раціональному використанні основних виробничих фондів. При цьому найбільш прогресивна така структура ОПФ, коли переважає їх активна частина, основу якої складають машини та устаткування. На структуру ВПФ впливають, перш за все, технічний рівень виробництва, його географічне розміщення, розмір підприємства, форма організації виробництва, особливості галузей національної економіки.
Фондовий потенціал є основним резервом підвищення ефективності виробництва. Якісний стан ОПФ, ступінь їх розвитку та відповідності останнім досягненням науки і техніки сприяють інтенсифікації виробництва в галузі.
Нові виробничі системи складаються не тільки з сучасних машин і механізмів. Складової виробничого потенціалу галузі є і трудовий потенціал, що визначає масштаби, темпи, ефективність економічного розвитку. Поняття В«трудовий потенціалВ» ширше поняття В«трудові ресурсиВ». В«... Трудовий потенціал - це ті можливості, які можуть бути мобілізовані і приведені в дію в процесі праці, створюючі фізичні кордони потенціалу на будь-якому рівні В». Трудовий потенціал характеризує рівень найбільш ефективного використання трудових ресурсів.
Кількісно трудовий потенціал галузі визначається чисельністю працюючих. Якісна сторона потенціалу трудових ресурсів в Щонайменше піддається формалізації, оскільки включає важко враховуються в практиці управління складові. Поряд з рівнем освіти, професійною кваліфікацією, досвідом і навичками роботи сюди відносяться: морально-психологічні якості працівників, виробнича культура і інші характеристики трудових ресурсів. Без залучення трудового потенціалу неможливо ні одне виробництво, від нього багато в чому залежить ступінь і ефективність використання фондового і інноваційного потенціалів.
Інноваційний потенціал - це здатність підприємств галузі виробляти нову продукцію. Науково-технічний потенціал - сукупність ресурсів, якими володіє галузь для наукових відкриттів, винаходів і технічних нововведень; є основою інноваційного потенціалу галузі. Безумовно, при вивченні інноваційного потенціалу основна увага приділяється розгляду ресурсів, якими володіє галузь, тобто науково-технічному потенціалу.
В вітчизняній літературі до інноваційно-активним підприємствам ставляться підприємства, що здійснюють розробку та впровадження нових або вдосконалених продуктів, технологічних процесів чи інші види інноваційної діяльності. Частка інноваційно-активних підприємств в російській промисловості залишається вкрай незначною, що, в свою чергу, не відповідає ні науково-технічному потенціалу країни, ні її потребам в сучасній високоякісної і конкурентоспроможної продукції.
Інноваційна діяльність - процес, спрямований на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень в новий чи удосконалений продукт, реалізований на ринку, у новий чи удосконалений технологічний процес, використовуваний у практичній діяльності, а також пов'язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки. Результатом інноваційної діяльності є інтелектуальний продукт - це результат діяльності в області духовного виробництва, призначений для задоволення потреб (в товарній або нетоварної формах) його споживачів.
Інноваційний тип розвитку в сучасних умовах є єдиним варіантом розвитку галузі, які забезпечують її якісне зростання. Виникнення інновацій увазі зміну рутини. Під рутинними діями розуміють повторювані схеми дій, які забезпечують безкризовий функціонування організації.
Нововведення сприяють економічному зростанню, але ступінь їх впливу на зростання залежить від фази життєвого циклу нововведення. Тривалість життєвого циклу у різних нововведень неоднакова. Життєвий цикл нововведення є основою життєвого циклу галузі, тому галузь є сполучною ланкою між нововведеннями і всією економікою в цілому.
Революційні зміни в техніці, кардинальні структурні зрушення у виробництві, нові методи управління виступають основою інтенсифікації відтворення ресурсів виробничого потенціалу.
3. РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГАЛУЗІ
Аналіз та оцінка проблемної ситуації ПРОБЛЕМА: низький
рівень розвиненості
ресурсів ПП
Прийняття рішення суб'єктом управління СУБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ:
...
