Зміст:
1.Вступ. 3
2. Теорія приватизації. 7
2.1.Сущность приватизації. 7
2.1.Форми і способи приватизації. 13
3. Російський досвід приватизації. 16
3.1. Необхідність приватизації власності в Росії. 16
3.2. Етапи приватизації. 18
Два етапи проведення приватизації-18
3.2.1. Чековий етап. 18
3.2.2. Грошовий етап. 23
4.Ітогі приватизації. 28
4.1.Последствія першого етапу: - 28
4.2.Последствія другого етапу: - 28
Висновок. 36
Список літератури: 40
1.Вступ.
Актуальність теми дослідження. Найважливішими напрямами формування ринкової економіки Росії є підтримка підприємництва, роздержавлення, приватизація та розвиток конкуренції.
В цьому зв'язку, в умовах переходу України до багатоукладної економіці, знадобилося перетворення державної власності на основі її приватизації та роздержавлення, що стало важливим умовою формування ринку. У цих умовах складається необхідність зрозуміти і проаналізувати процеси приватизації, які проходили в Росії, виявити завдання та особливості російської приватизації, її проблеми, перспективи і допущені помилки.
Економічна реформа в Росії (структурна, цінова, фінансова), проводиться в кожній сфері як би в різних часових потоках, з різною швидкістю і інтенсивністю. При-ватизації державного та муніципального майна є серцевиною економічної реформи, проходила швидко, послідовно і стала (поряд з лібералізацією цін) найвідчутнішим проявом змін в економіці.
Аналіз теорії і практики приватизаційного процесу займає все більш важливе місце в вітчизняній економічній науці. Це обумовлено трьома причинами. По-перше, необхідністю осмислення відбуваються в економіках різних країн змін при переході від адміністративно-командної до ринкової економіки, по-друге, постійною увагою російських дослідників до проблем розвитку відносин власності, по-третє, використанням В«картиВ» приватизації в гострій політичній полеміці і залученням всього населення в процес обговорення її ходу і результатів.
В теорії приватизації та узагальненні її практики зберігається безліч дискусійних і невирішених проблем як методологічного, так і прикладного характеру. Більше того, в умовах переходу України до ринкової економіки з'являються нові моменти, мають важливе значення для подальшого розгортання приватизаційного процесу.
Слід мати на увазі, що до цих пір по-різному трактується навіть саме поняття В«ПриватизаціяВ», його співвідношення з категоріями В«приватна власністьВ», В«Роздержавлено-няВ». Особливо гострі дискусії про місце приватизації в економічній реформі; про черговість або одночасності приватизації, лібералізації цін і структурної перебудови; про цілі приватизації; нарешті, про поєднанні економічної ефективності та соціальної справедливості, платності та безкоштовності у використовуваних моделях приватизації. Самостійними проблемами залишаються критерії вибору способу приватизації, визначення її темпів, пріоритетів.
Аналіз організації приватизаційного процесу в російській економіці показує ряд притаманних їй рис, що носять як позитивний, так і негативний характер. Основними негативними рисами є наступні:
1. Однаковість способів приватизації для підприємств різних галузей, які об'єднуються за величиною вартості основних фондів і чисельності трудових колективів. Від галузевого особливості приватизації були зведені до порядку узгодження планів приватизації підприємств з міністерствами (відомствами) і обмеженню акціонування першим варіантом з випуском В«золотої акціїВ».
2. Ігнорування регіональних особливостей приватизації. Відмінності в темпах і способах приватизації в регіонах були обумовлені скоріше діями місцевих властей, що виходять за рамки своєї компетентності.
3. Переважно безкоштовний (або за символічну плату) спосіб передачі власності. Його організаційна форма - запровадження системи приватизаційних чеків на пред-явітеля.
4. Адміністративне встановлення високих В«завданьВ» за термінами та обсягами приватизації.
Позаекономічний примус у процесі приватизації породило поява проблем, не вирішених в рамках її початкового етапу. Серед них - порядок використання та фінансування об'єктів соціально-культурного значення, умови закріплення та продажу користувачам земельних ділянок та нерухомості.
Багато елементи приватизаційного механізму початкового етапу зберігаються і в моделі послечековой приватизації. Це - перелік і критерії застосування способів приватизації, списки пріоритетних сфер приватизації, функції державних органів. Основна ж відмінність полягає в переході до грошової приватизації та інвестиційним конкурсам.
Вироблення загальної стратегії приватизаційних заходів стала вихідним пунктом для конкретних рішень про способи, темпі, черговості приватизації та методах оцінки імущі-ства.
Процес приватизації потребує підтримки на двох рівнях: всього суспільства і трудового колективу конкретного підприємства. Недостатня пропаганда ідей приватизації призвела до того, що у значної частини як фахівців, так і населення в цілому сформувався негативний образ приватизаційного процесу. Хоча в діючої моделі приватизації превалювали способи, формально орієнтовані на зрівняльну справедливість (В«чекова приватизаціяВ»).
Розгляд проблем, пов'язаних з механізмом і підсумками чекових аукціонів, зберігає свою актуальність тому, що для грошових аукціонів з продажу акцій реорганізованих підприємств пропонується аналогічний порядок проведення. Крім того, курс акцій, встановлений на чекових аукціонах, є базою для курсу грошових аукціонів і вторинного ринку акцій. Цінні папери приватизованих підприємств в цілому досить надійні, проте в даний час все ж низькодохідні і малоліквідні.
Завершення початкового етапу приватизації в Росії (так званої В«чекової приватизаціїВ») вимагає оцінки його підсумків і виявлення особливостей. Перехід до нового В«Інвестиційно-грошовогоВ» етапу приватизації потребує прогнозі постприватизаційного розвитку підприємств.
2. Теорія приватизації.
2.1.Сущность приватизації.
Приватизація є одним з найважливіших перетворень при переході до ринку і являє з себе особливу систему економічних відносин, що виникають у зв'язку з зміною форми власності на засоби виробництва: з В«державноїВ» на В«ПриватнуВ». Розгляд методологічних основ роздержавлення і приватизації дозволяє розкрити економічний зміст приватизації як системи відносин зі зміни форми власності на засоби виробництва з державної на приватну (в тому числі індивідуальну, пайову, акціонерну) під безпосереднім впливом державних органів. Найбільш короткий визначення приватизації формулюється як перехід державного майна в частий сектор економіки. Зв'язок поняття приватизації і роздержавлення полягатимуть в тому, що приватизація є роздержавленням власності. Іноді ці процеси сприймаються як повернення державної власності її справжнім власникам. Але до цих пір немає єдиного визначення приватизації. В західних країнах можна зустріти безліч визначень, такі як:
перехід прав власності держави на користь приватних осіб (приватного сектору) або зміна державної власності на приватну;
повна продаж державних підприємств приватним особам;
продаж частини активів;
передача функцій державної власності приватному сектору народного господарства з тим, щоб розподіл і взаємодія ресурсів здійснювалося через ринок.
Незважаючи на різноманітність визначень можна виділити дві основні моделі приватизації: платна і безкоштовна. Кожна з яких спирається на певні доводи і аргументи.
Безкоштовна приватизація. Основні аргументи на її користь зводяться до наступного: оскільки при державної монополії кожен громадянин був співвласником власності, то його треба перетворити з формального в реального в...
