План
Введення
1.Поведеніе виробника в умовах досконалої конкуренції
1.1 Ринок досконалої конкуренції та його основні характеристики
1.2 Основні характеристики фірми в умовах досконалої конкуренції
1.2.1 Попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції
1.2.2 Середній, граничний та загальний дохід фірми в умовах досконалої конкуренції
1.3 Поведінка абсолютно конкурентної фірми в короткостроковому періоді
1.3.1 Метод зіставлення валового доходу і валових витрат
1.3.2 Метод порівняння граничного доходу і граничних витрат
1.3.3 Пропозиція фірми в короткостроковому періоді
1.4 Поведінка абсолютно конкурентної фірми в довгостроковому періоді
2.Поведеніе виробника в умовах монополістичної конкуренції
2.1 Ринок монополістичної конкуренції та його характерні риси
2.2 Діяльність фірми на ринку монополістичної конкуренції в короткостроковому періоді
2.3 Діяльність фірми на ринку монополістичної конкуренції в довгостроковому періоді
3.Поведеніе виробника в умовах олігополії
3.1 Характерні риси олігополістичного ринку
3.2 Моделі олігополістичного ринку
3.2.1 Модель дуополії Антуана Огустін Курно
3.2.2 Ігрова модель дуополії
3.2.3 Модель ламаної кривої попиту
3.3 Ціноутворення на олігополістичному ринку
3.3.1 Лідерство в цінах
3.3.2 картельної угоди
3.3.3 Практика стримування цін
3.3.4 Ціноутворення за принципом В«витрати плюсВ»
4.Поведеніе виробника-монополіста на ринку
4.1 Основні характеристики монополії
4.2 Природна монополія як особливий тип монополістичної структури
4.3 Поведінка монополіста в короткостроковому і довгостроковому періодах
4.4 Цінова дискримінація
Висновок
Введення
Попит і пропозиція - два фактора, що дають життя ринку як місцем своєї зустрічі, - формують в економіці рівень цін на товари і послуги. Визначаючи криві витрат і доходів, вони створюють зовнішнє середовище існування фірми. Поведінка ж самого виробника, вибір їм обсягу виробництва залежать, насамперед, від типу ринку, на якому він діє і від поведінки конкурентів. Саме ступінь розвитку конкуренції є найбільш потужним чинником, що диктує загальні умови функціонування і розвитку того чи іншого ринку.
Етимологічно слово конкуренція сходить до латинського concurrentia, що означає зіткнення, змагання. В цілому конкуренція являє собою форму економічного суперництва товаровиробників на ринку за відносно кращі умови існування; це змагання підприємств за переваги споживачів з метою отримання найбільшого прибутку. Конкуренція виконує в ринковій економіці найважливішу функцію противаги і одночасно доповнення до індивідуалізму суб'єктів ринку. Вона примушує їх враховувати інтереси споживача, а значить, і інтереси суспільства в цілому. Конкуренція чинить постійний тиск на витрати виробництва, змушує фірми економити ресурси і найбільш раціонально використовувати наявні фактори виробництва. Вона надає дію на поліпшення якості товарів, оновлення асортименту. Без конкуренції економіки не виходить. Про це наочно свідчить радянський досвід. Немає конкуренції - немає стимулів для активізації своїх зусиль у тих, хто бере участь в економічній діяльності.
За ступенем розвитку конкуренції економічна теорія виділяє такі основні типи ринку: ринок досконалої конкуренції та ринок недосконалої конкуренції, представлений монополістичною конкуренцією, олігополією і монополією. Поводженню виробника в умовах кожної з цих ринкових структур і буде присвячена дана робота.
У сучасній економіці проблеми ціноутворення, прийняття виробником рішення про оптимальний обсязі випуску, а значить і про розмір попиту на ресурси і величиною пропозиції власних товарів, є досить актуальними, оскільки еволюціонування світової економічної системи призводить до змін такого явища як конкуренція і, безсумнівно, впливає на основні характеристики ринку. Виробнику завжди важливо правильно визначити обсяг очікуваного прибутку при обраному обсязі виробництва, твердо знати, який рівень збитків необхідно вважати сигналом для припинення роботи фірми або для її ліквідації, адже в разі провалу він не тільки втратить вкладені у виробництво кошти, але і понесе додаткові збитки. Сьогодні виробник при прийнятті цих рішень повинен спиратися не тільки на постулати економічної теорії, але і достатньо чітко уявляти собі сучасні ринкові умови, приділяти увагу розвивається конкуренції.
У цілому сучасна картина світової економічної системи на сьогоднішній день радикально відрізняється від картини XIX і тим більше XVIII в., коли закладалися основи теорії ринкової економіки. Економіка XXI століття є багатоярусної. На верхньому рівні розташовуються гігантські транснаціональні корпорації та фінансові групи, визначають глобальну економічну структуру світу і забезпечують економічну стабільність в розвинених країнах. На нижніх щаблях ієрархії розташовуються середні і дрібні виробники аж до індивідуальних фірм, товари яких необхідні населенню або економіці країни. Причому бар'єри між різними рівнями ієрархії є досить високими.
Очевидно, що в даний час і завжди висновки економічної теорії і, зокрема, концепції конкурентного ринку будуть справедливі, якщо виконуються її вихідні припущення і аксіоми, коло дії яких поступово звужується. Тому сучасному виробникові для прийняття правильного рішення і отримання найбільшого прибутку необхідно вміло аналізувати дійсність, спиратися на отримані відомості, зіставляти їх з основними принципами економічної теорії.
1.Поведеніе виробника в умовах досконалої конкуренції
1.1 Ринок досконалої конкуренції та його основні характеристики
Найбільш ефективно ринковий механізм діє в умовах досконалої конкуренції. Для цієї ринкової структури характерно максимальне розщеплення ринкової влади, тут діє безліч виробників, позбавлених будь-яких важелів нав'язування своєї волі споживачам. Варто звернути увагу, що модель ринку досконалої конкуренції заснована на п'яти основних умовах. Розглянемо кожне з них послідовно.
перше, для ринку досконалої конкуренції характерна численність усіх суб'єктів ринку. Це означає, що на ринку діє велике число дрібних продавців і покупців подібно того, як будь-яка крапля води складається з гігантського числа крихітних атомів. При цьому кожний з виробників випускає лише незначну частку всього ринкового обсягу, і тому поведінка окремого продавця не впливає на ринкову ситуацію в цілому, а чинені споживачем покупки настільки малі в порівнянні з сукупним обсягом попиту, що його рішення знизити або підвищити рівень споживання не створить на ринку ні дефіцитів, ані надлишків. Сукупний обсяг попиту і пропозиції попросту В«не помічаєВ» настільки дрібних змін.
друге, необхідним умовою досконалої конкуренції є однорідність випускається фірмами продукції. Це означає, що пропонована виробниками продукція гомогенна і нерозрізнена, тобто випускаються фірмами товари абсолютно взаємозамінні. У цій ситуації покупцям байдуже, у якої фірми купувати товари, адже вони однакові, і тому єдиною значущою для споживача причиною, по якій він може віддати перевагу одного продавця іншому, стає різниця в цінах.
З цих двох обмежень планомірно випливає третя умова існування ринку досконалої конкуренції, яке полягає в тому, що при такій структурі ринку його суб'єкти не в змозі впливати на ціни. Таким чином, можна сказати, що кожна окрема фірма в умовах досконалої конкуренції просто погоджується з встановилася на даний період ринковою ціною, тобто є ценополучателем. Однак не варто думати, що ринкова ціна в умовах досконалої конкуренції є постійною. Ринкові суб'єкти можуть впливати на загальну ситуацію, якщо діють у згоді. Тобто тоді, коли якісь зовнішні умови...
