ЗМІСТ
Введення
1. Система національних рахунків
2. Національний продукт і його основні показники
2.1 ВВП та методи його вимірювання
2.2 Чистий національний продукт і національний дохід
3. Номінальний і реальний ВВП. Індекс споживчих цін. Дефлятор ВВП
4. Національне багатство
Висновок
Список використаних джерел
ВСТУП
Для того, щоб економічне зростання було стійким, необхідно збирати всю макроекономічну інформацію воєдино з метою її подальшого аналізу та виявлення слабких місць в економіці. Саме це є основною метою макроекономічних показників і макроекономічної статистики. Але як визначити ефективність економіки в цілому, адже продукт виробляється на рівні окремих суб'єктів господарювання. Саме тому розраховується найважливіший показник ефективності економіки - ВВП. Він показує, яка кількість товарів і послуг було вироблено резидентами на території країни.
Основна мета економіки - підвищення добробуту громадян. Тому розраховують ВВП на душу населення як ще більш важливий показник, ніж ВВП. Приміром, порівнянні за обсягом ВВП Індія і Німеччина, мають зовсім різний рівень ВВП. Тому можна з великою часткою впевненості припустити, що добробут громадян Німеччині вище, ніж пересічних індійців.
Мета даної курсової роботи - вивчення макроекономічних показників. Завданнями є:
1. Вивчення сутності ВВП як основного макроекономічного показника.
2. Вивчення СНС
3. Вивчення методів розрахунку ВВП.
4. Вивчення пов'язаних з ВВП чистого національного продукту і національного доходу.
5. Відображення поняття національного багатства.
1 Система національних рахунків
Система національних рахівництва - це впорядкована сукупність інформації про макроекономічних процесах.
Головна функція системи національного рахівництва - надання економічної інформації про стан основних сфер національної економіки. По суті справи СНС виступає як макроекономічна модель ринкової економіки, так як тут в повному обсязі відображені процеси національного відтворення.
У показниках, які розраховуються в СНС, відбиваються всі основні аспекти функціонування сучасної національної економіки (ВВП, ЧВН, НД, особисті наявні доходи і т. д.), а також параметри економічного зростання, інституційна і галузева структура національної економіки, добробут населення та якість життя, інфляція, стан торгового і платіжного балансу. Тому в країнах з ринковою економікою інформація та аналітичні узагальнення, що надаються національним рахівництвом, в обов'язковому порядку використовуються при підготовці і прийнятті економічних і політичних рішень.
Перехід до замкнутої системі рахунків є значним досягненням зарубіжної економічної та статистичної думки. У 1951-1953 роках комітет експертів по рекомендації статистичного комітету ООН розробив керівництво "Система національних рахунків і система стандартних таблиць ООН ". З 1956 р. Видається довідник ООН "Щорічник за статистикою національного рахівництва". Методологія ООН переглядалася в 1958, 1964, 1968 рр.. У 1968-1993 рр.. використовувалася система ООН68, з 1993 р. - ООН93.
Система національних рахунків - це макроекономічне бухгалтерське цифрове відображення доходів за певний господарський період (зазвичай 1 рік). Поняття "макроекономічне" означає загальний аналіз економічних процесів на рівні господарства країни, "бухгалтерське" увазі подвійну запис господарських операцій за системою бухгалтерських рахунків, тобто за принципом балансу. [7, с. 44] Для економіки країни в цілому передбачається складання всіх рахунків - це зведені рахунки. Вони відображають з одного боку, відношення між національною економікою та економіками інших країн, а з іншого - відношення між різними показниками функціонування національної економіки.
У моделі національних рахунків відображають такі розділи як:
В· Виробництво (рис. 2.1)
В· Споживання
В· Капітальні вкладення
В· Зовнішньоекономічна діяльність.
Методи викладу системи національних рахунків для всіх країн єдині. У неї входять:
1) система простих бухгалтерських рахунків;
2) балансувальні таблиці;
3) системи рівнянь;
4) схеми;
5) матриці.
Побудуємо систему національних рахунків п'ятьма наведеними методами.
1) Метод простих бухгалтерських рахунків , заснованих на принцип подвійного запису дозволяє кожну операцію записати двічі:
• в якості використаних коштів;
• в якості ресурсів.
Так двічі відбувається відображення кожної операції:
• в рахунку власника;
• в рахунку одержувача.
Рис 1.1 Рахунок виробництва РБ. Примітка: Джерело - Статистичний щорічник Республіки Білорусь, 2009.
В Відповідно до методологічним принципом подвійного запису, прийнятого в національному рахівництва (аналогічно бухгалтерського обліку), кожна операція відображається в рахунках двічі: один раз в ресурсах - пасиві (за кредитом), другий в використанні - активі (за дебетом). Підсумки операцій на кожному боці рахунку балансуються або за визначенням, або за допомогою балансуючої статті, виражає різниця між величиною ресурсів та їх використанням.
Балансуюча стаття служить для переходу до наступного рахунку.
Отримання грошей, товару і т. п. реєструється в правій стороні рахунка; надання товарів та послуг іншим секторам - в лівій стороні, як використання ресурсів.
2. Балансувальні таблиці розробляються за допомогою застосування балансового методу.
Балансовий метод служить для взаємного зіставлення ресурсів і потреби в них (рівність або достатність ресурсів для вкрита потреб плюс резерв).
На рівні внутрішньої економіки суспільне виробництво спрощено можна представити у вигляді трьох фаз: виробництва, споживання і накопичення. Це дозволяє звести принципову схему СНС до трьох відповідними групами рахунків.
3 Метод системи рівнянь дозволяє простежити рух коштів по формулі:
Капіталовкладення = Валовому утворення постійного капіталу.
Накопичення = Заощадження - Споживання.
У найзагальнішому вигляді можна сказати, що економічна діяльність людей спрямована на задоволення їхніх потреб. Як окремі люди (фізичні особи), так і підприємства (Юридичні особи), вступаючи один з одним в господарські взаємовідносини, завжди виступають як покупець і продавець. У перекладі з англійської Business transaction - ділова або господарська операція - Це економічне подія, що впливає на фінансове становище організації. Це вплив виражається в русі капіталу, зміну його структури, обсягу. Щоб знати, з якою ефективністю (cost effective) здійснюється оборот в якості обов'язкового елемента підприємництва, ведеться бухгалтерський облік. [9, c. 214]
Предметом бухгалтерського обліку є господарська діяльність в умовах ринку, а метою - збір економічної інформації про діяльність підприємства.
Ділові або економічні операції не бувають швидкоплинними. Вони проходять, як правило, у декілька етапів. Наприклад, операція реалізації включає в себе:
• вивчення ринку;
• рекламу;
• пошук партнерів;
• укладення договору, що передбачає умови поставки, час переходу прав власності на товар і терміни платежів, а також відповідальність сторін за недотримання умов договору;
• доставку;
• пред'явлення рахунку;
• отримання платежу.
Перехід прав власності на товар від продавця до покупця можливий до оплати, тобто після його відвантаження і пред'явлення розрахункових документів, або після отримання платежу. Якщо за договором покупець отримує відстрочку платежу (як правило від 1 місяця до 1 року), то така операція називається комерційним кредито...
