Зміст
Введення
1. Теоретичні аспекти організації енергетичного господарства на підприємстві
1.1 Енергетичне господарство підприємств
1.2 Організація виробничо-господарської діяльності в енергогосподарстві
1.3 Оперативне управління енергетикою підприємства
1.4 Прибуток і рентабельність в енергетиці
1.5 Організація праці в енергетиці
2. Оцінка організації енергетичного господарства на прикладі ВАТ В«ТАИФ-НКВ»
2.1 Характеристика підприємства та основні результати його діяльності
2.2 Організаційна структура управління енергогосподарством
2.3 Організація і планування ремонту енергоустаткування
2.4 Розрахунок трудомісткості, чисельності і фонду заробітної плати ремонтного і чергового персоналу
3. Розрахунок економічної ефективності від впровадження інноваційного енергозберігаючого обладнання
3.1 Визначення витрат по закупівлі та встановлення перетворювача частоти
3.2 Розрахунок доходів від впровадження перетворювача частоти
3.3 Розрахунок економічної ефективності проекту
Висновок
Список використовуваних джерел
Введення
Електроенергетика є найважливішою складовою частиною паливно-енергетичного комплексу країни, володіє рядом специфічних рис, які роблять її несхожою на жодну галузь промисловості. По суті, вона повинна бути визнана галуззю національного господарства, оскільки пронизує всі його сфери. Енергетика, як і все господарство нашої країни, поки ще боязко вступає у ринкові відносини, саме тому організація енергетичного господарства на підприємстві є актуальною і найважливішою темою для докладного розгляду.
Головними відмітними особливостями електроенергетики слід вважати:
- неможливість запасати електричну енергію (в значних масштабах і теплову), у зв'язку з чим має місце постійне єдність виробництва та споживання;
- залежність обсягів виробництва виключно від споживачів і неможливість нарощування обсягів виробництва за бажанням і ініціативи енергетиків;
- необхідність оцінювати обсяги виробництва і споживання не тільки в розрахунку на рік, як це робиться для інших галузей промисловості та національного господарства, але й часові величини енергетичних навантажень;
- необхідність безперебійності енергопостачання споживачів, які є життєво важливою умовою роботи всього національного господарства;
- планування споживання на кожну добу і кожну годину на протязі року, тобто необхідність розробки графіків навантаження на кожен день кожного місяця з урахуванням сезону, кліматичних умов, дня тижня та інших факторів.
Про економіку енергетики вперше було згадано на початку XX ст. в працях відомого вченого Г.М. Кржижановського, який сформулював основні поняття про енергетику як про єдиної, нерозривної енергетичної ланцюжку від природного енергетичного ресурсу до споживання палива і енергії включно. Саме ця концепція лягла в основу поняття В«Паливно-енергетичний комплексВ». Такий комплексний системотехнічний підхід визначає основні положення та особливості економіки енергетики, яка завжди була економікою паливно-енергетичного комплексу з акцентом на найрозвиненішу і складну його частина - електроенергетику.
Мета дослідження - оцінити ефективність організації енергетичного господарства на прикладі підприємства ВАТ В«ТАИФ-НКВ» і запропонувати рекомендації по вдосконаленню цього процесу.
Завдання дослідження:
- розглянути теоретичні аспекти організації енергетичного господарства на підприємстві;
- виробити оцінку організації енергогосподарства на прикладі підприємства ВАТ В«ТАИФ-НКВ»;
- запропонувати і обгрунтувати рекомендації щодо впровадження інноваційного енергозберігаючого обладнання.
Об'єктом дослідження є група компаній ВАТ В«ТАИФ-НКВ», а предметом дослідження організація енергогосподарства на даному підприємстві.
Структура роботи складається з трьох розділів.
У першій главі розглядаються особливості енергетичного господарства підприємств, організація виробничо-господарської діяльності в енергогосподарстві, а також оперативне управління енергетикою підприємства.
У другому розділі зроблена оцінка організації енергогосподарства на прикладі підприємства ВАТ В«ТАИФ-НКВ», а також детально розглянуті такі теми як - організація і планування ремонту енергоустаткування, складання таблиць нормативів і графіків планово-попереджувальних робіт, розрахунок трудомісткості і чисельності ремонтного і чергового персоналу.
Третя глава присвячена впровадженню інноваційного енергозберігаючого обладнання. Вона містить наступні розділи: визначення витрат із закупівлі та встановлення перетворювача частоти, розрахунок доходів від впровадження енергозберігаючого обладнання, розрахунок економічної ефективності.
1. Теоретичні аспекти організації енергетичного господарства на підприємстві
1.1 Енергетичне господарство підприємств
Ні галузева, ні промислова енергетика не являють собою єдиного цілого. Їх складові частини включені до складу промислових і інших підприємстві і називаються енергетичним господарством (енергогосподарством) підприємстві.
Енергогосподарство будь-якого підприємства - це сукупність енергетичних установок і допоміжних пристроїв, призначених для забезпечення даного підприємства енергією різних видів.
У цьому визначенні два поняття мають потребу в роз'ясненні та уточненні:
- енергетична установка (енергоустановка)
- енергія різних видів.
Енергоустановка - Комплекс взаємопов'язаного обладнання та споруд, призначений для виробництва, перетворення, передачі, накопичення, розподілу чи споживання (Енергії).
Для більшої точності визначень доцільно розмежувати поняття:
- власне енергетична установка - установка, в якій виробляється, передається, перетвориться, розподіляється енергія будь-якого виду. Відмінною особливістю такої установки є споживання і одночасно виробництво нею енергетичної продукції. Наприклад, енергетичний котел споживає хімічну енергію палива та виробляє теплову енергію; електричний трансформатор споживає, електроенергію та видає (виробляє) також електроенергію, тільки на іншому напрузі і т.д;
- енерговикористовуючого установка - установка, в якій споживається енергія будь-якого виду для виробництва неенергетичних продукції. Це численні й різноманітні нагрівачі, механич - промислові печі та котли, сушарки та нагрівачі, механічні агрегати і т.д. Вони називаються ще установками кінцевого використанні енергії, a енергія, у них використовувана, кінцевою енергією.
Слід відзначити ще одну, надзвичайно важливу особливість всіх енерговикористовуючого технологічних установок: вони складаються з двох частин - енергетичної (Енергопріемніка) і технологічної (технологічного апарата).
Енергопріемнік технологічної установки - це енергетична частина технологічної установки, в яку надходить енергія ззовні, де при необхідності підведена енергія перетвориться в інший вид енергії або змінюються її параметри і, звідки вона передається для використання в технологічному апараті.
B топлівопотребляющіх технологічних установках (печах, нагрівачах, котлах, реакторах і т.п.) енергопріемніком є ​​топка, пальник, де хімічна енергія палива перетворюється в теплову, термічну енергію. B тепловикористовуючих процесах (варильні котли, випарні установки, сушарки та ін) енергопріемнікамі служать теплообмінники, при цьому теплова енергія може міняти параметри і вид теплоносія (парою або гарячою водою нагріваються холодна, розчини, повітря і т.п.) У енергоспоживаючих процесах і установках електроенергія перетворюється в механічну, хімічну або в теплову ...
