Зміст:
1. Організація ремонтного та інструментального господарства ..................... 3
2. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Доцільність виходу на зовнішньоекономічний ринок ................................................. ............................... 11
Задача 16
Витрати на основний матеріал 1-го виробу становлять 1,2 тис. руб., час на обробку - 0,5 години по 4 розряду. Додаткова заробітна плата 10% від основний. Вартість верстата 250 млн. руб. Нормативний термін служби верстата 14,3 років. Річна програма виробів - 2000 штук. Інші витрати складають 150% від основної заробітної плати.
Визначити собівартість одного виробу.
Задача 17
На снованіі даних наведених у таблиці розрахуйте прибуток підприємства і рентабельність обороту.
Показники
Значення,
млн. руб.
Виручка від реалізації продукції
1940
Витрати виробництва
800
Виручка від реалізації непотрібних, зайвих основних фондів
9,98
Дивіденди на акції, придбані підприємством
2,5
Штрафи, стягнені з постачальників за порушення договорів поставок.
1,8
Список використаних джерел ............................................ ................ 18
1. Організація ремонтного та інструментального господарства.
Вдосконалення виробничої інфраструктури є одним із чинників поліпшення діяльності підприємства. Роботи по обслуговуванню основного виробництва виконуються допоміжними підрозділами і обслуговуючими господарствами: інструментальним, ремонтним, транспортним, службами матеріально-технічного постачання і збуту продукції. Організація виробничої інфраструктури визначається її роллю у виробничому процесі і впливом на кінцеві результати роботи підприємства.
Інструментальне господарство
Інструментальне господарство на підприємстві створюється для виконання робіт із забезпечення виробництва інструментом і технологічною оснащенням, організації їх зберігання, експлуатації і ремонту.
Структура та організаційні форми інструментального господарства дуже різноманітні і залежать від типу виробництва, виду продукції, що випускається, її конструкторської та технологічної складності та обсягу виробництва.
Інструментальне господарство на підприємстві включає виробничі ланки (ділянки, цехи) по виготовленню інструментів, складські та комплектуючі підрозділи (центральний інструментальний склад, цехові інструментально-роздавальні комори); підрозділу по відновленню і ремонту інструментів; підрозділу по інструментообеспеченію робочих місць.
Завдання і обсяг робіт з організації інструментального господарства визначаються особливостями основного виробництва, складністю продукції, що випускається, використовуваним обладнанням, масштабами виготовлення однотипної продукції та ступенем її новизни.
Разом з тим від рівня організації цього господарства та якості інструменту залежать інтенсивне використання обладнання, технологічні параметри його роботи, рівень продуктивності праці і в цілому результати роботи всього підприємства.
Складність організації і планування виробництва і експлуатації інструментів обумовлюється величезною номенклатурою оснащення, високими вимогами до її якості і стійкості, великим впливом інструментального господарства на економіку підприємства. Так, на частку проектування, і виготовлення технологічної оснастки при освоєнні нових виробів припадає більше 80% трудомісткості всіх робіт по підготовці виробництва. Для виготовлення і збірки нової конструкції автомобіля, наприклад, необхідний комплект інструментарію, включає до 20 000 типів ріжучого, вимірювального і допоміжного інструменту. Показником технічної оснащеності служить коефіцієнт оснащення, визначається як відношення кількості використовуваного інструменту до числу робочих місць.
Основними завданнями організації інструментального господарства є [1]:
• визначення потреби і планування забезпечення підприємства оснасткою;
• забезпечення підприємства покупної оснащенням, організація і реалізація зв'язків по кооперації виробництва оснастки з підприємствами;
• підготовка виробництва й виготовлення оснащення на підприємстві, її випробування та налагодження;
• нормування витрат оснащення;
• організація експлуатації оснащення і технічний нагляд
за її експлуатацією;
• забезпечення робочих місць оснащенням;
• організація обліку і зберігання оснастки;
• організація експлуатації стандартної і переналагоджуваної оснащення та забезпечення її максимально раціонального застосування;
• відновлення оснащення;
• контроль за впровадженням оснастки, облік і аналіз ефективності її використання;
• вдосконалення організації забезпечення виробництва оснасткою.
Умовою раціональної організації і економічного використання інструменту є його чітка класифікація. Це необхідно для вибору однотипного і взаємозамінного інструменту, конструктивно і технологічно подібних його видів при підборі партії одночасно виготовляється оснащення, організації його зберігання, визначення порядку отримання та виробництва. Важливе значення класифікація інструменту має для виявлення ступеня вживаності різних його видів і обгрунтування раціональних форм його одержання з виробництва.
Інструмент розрізняють за характером використання: універсальний (нормальний, стандартний) і спеціальний інструмент. Універсальний інструмент застосовується на всіх підприємствах промисловості при виконанні операцій певного роду. Спеціальним називається інструмент, використовуваний на підприємстві для виконання певної операції при виготовленні конкретних деталей продукції.
Значне число груп, типів, видів і розмірів застосовуваних інструментів ускладнює планування, організацію експлуатації і облік, постачання. Тому для спрощення організації інструментального господарства проводиться класифікація інструменту, тобто угруповання його за типовими конструктивним і виробничо-технологічними ознаками. Ці ознаки залежать від призначення, форми, розмірів інструменту.
Так, за призначенням інструмент ділиться на оброблювальний, контрольно-вимірювальний і на технологічну оснастку. Металообробний інструмент, наприклад, підрозділяють на ріжучий, вимірювальний, слюсарно-монтажний, допоміжний. Технологічна оснастка включає пристосування, штампи, ливарну оснастку (Моделі, прес-форми тощо). Кожен клас інструменту ділиться на підкласи, групи, підгрупи, секції. Номенклатура універсального інструменту визначається стандартами. Найбільш раціональною вважається десяткова система класифікації. У кожному класифікаційному підрозділі виділяється по десять груп. На основі класифікації застосовується індексація інструментів, тобто привласнення кожному виду інструментів певного умовного позначення. Перша цифра в індексі позначає клас, друга - підклас, третя - групу і т.д.
З метою попередження зайвого розширення номенклатури і типорозмірів оснащення в інструментальному виробництві ведеться постійна робота по стандартизації інструменту, тобто обмеженню доцільним мінімумом типів, розмірів і елементів конструкцій.
Перш ніж організувати виробництво або придбання інструменту на стороні, виявляють потребу в ньому. Визначення потреби в інструм...
