Зміст
Введення
1. Сутність і принципи системи матеріального стимулювання працівників сільськогосподарських підприємств
2. Аналіз оплати праці працівників підприємства
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.2. Оплата праці працівників основного виробництва
2.3. Оплата праці керівників і спеціалістів
3. Удосконалення організації оплати праці
3.1. Перспективні форми і способи оплати праці
3.2. Оцінка запропонованих заходів
Висновки та пропозиції
Бібліографічний список
Введення
Матеріальне стимулювання праці працівників є найважливішою складовою частиною процесу ринкового механізму. Важко переоцінити її роль у підвищенні трудової активності працівника, результативності виробництва в сільськогосподарській організації. Вибір форм і систем оплати праці нерідко диктують особливості сільськогосподарського виробництва, економіка галузі і країни в цілому.
Сформовані ситуація на ринку праці в сільському господарстві в цілому відображає положення в аграрній економіці.
Погіршилося співвідношення між грошовими доходами і величиною прожиткового мінімуму.
Скасування обмежень на зростання заробітної плати, відмова держави від втручання в її регулюванні на організаціях виробничої сфери призвели до різкої диференціації в оплаті праці між категоріями працівників. Особливо високими темпами зростала заробітна плата керівників. Виявилися порушеними співвідношення в оплаті праці працівників провідних професій: трактористів-машиністів, доярок і інших. Їх рівень оплати праці зрівнявся із середнім заробітком менше кваліфікованих працівників.
Сформована ситуація на ринку праці вимагає нових рішень у питаннях організації оплати і стимулювання праці. У теоретичному та практичному плані оплата праці повинна була стимулювати зацікавленість працівника в кінцевому результаті, відповідати складним економічним умовам, бути зрозумілою і застосовної на практиці. Істотний вплив на вибір системи, форми оплати та стимулювання праці чинив вибір цілей, які ставили перед собою керівники підприємств, конкретні умови і спеціалізація виробництва. В Внаслідок в сільському господарстві не склалося якоїсь однієї універсальної форми оплати праці та мотивації працівників. Очевидно, враховуючи все різноманіття соціальних, виробничих та інших умов у господарській діяльності організацій універсальна модель оплати і стимулювання праці і не могла з'явитися. У зв'язку з цим гостро постає проблема необхідності організації системи матеріального стимулювання працівників в нових економічних умовах з метою повного задоволення інтересів сільських товаровиробників.
З цієї точки зору тема даного курсового проекту є актуальною.
Метою даного курсового проекту є розробка організаційно-економічного механізму матеріального стимулювання праці працівників в сільськогосподарських підприємствах на прикладі СПК В«СолонціВ».
Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження вирішувалися такі завдання:
- дослідити теоретичну сутність і принципи системи матеріального стимулювання праці працівників сільськогосподарського підприємства;
- проаналізувати особливості оплати праці працівників основного виробництва, керівників і фахівців в СПК В«СолонціВ»;
-розробка організаційно-економічного механізму матеріального стимулювання праці працівників у сільськогосподарських підприємствах на прикладі СПК В«СолонціВ»;
- оцінити ефективність запропонованих заходів.
Предмет і об'єкти дослідження. Предметом дослідження є організація матеріального стимулювання праці працівників у сільськогосподарському виробництві.
Об'єктом виступить сільськогосподарський виробничий кооператив В«СолонціВ».
Методи дослідження: системний, комплексний підхід до дослідження з використанням економіко-статистичного, порівняльного і логічного аналізу, конструктірованія та інших методів, включаючи монографічні дослідження.
Інформаційної базою дослідження є документація підприємства: статут, бухгалтерська звітність підприємства, посадова інструкція.
1. Сутність і принципи системи матеріального стимулювання працівників
Ставлення людини до праці, його поведінку в процесі праці, виробництва і реалізації продукції багато в чому залежать від того, як організовано матеріальне стимулювання.
Для керівника воно виступає потужним важелем управління. Що ж стосується персоналу, то на нього впливають кілька факторів: власне гроші, що дозволяють отримувати від життя певні блага, чинник оцінки діяльності, що змушує підтримувати певну якість роботи, і фактор соціальної значущості - як в своєму колективі, так і в різних громадських колах.
Матеріальне стимулювання - це свідомо організована підприємством система заохочень і стягнень, що забезпечує залежність одержуваних працівником життєвих благ від його особистого трудового вкладу та капіталу.
Формування необхідних мотивацій і стимулів ефективної праці припускає перегляд або значне уточнення існували до теперішнього часу принципів та підходів до побудови системи стимулювання. Вони повинні бути спрямовані на перетворення найманого працівника в зацікавленого товаровиробника, власника виробленої продукції і використовуваних ресурсів.
Принципи матеріального стимулювання працівників полягають в наступному:
1) це стимулювання високої продуктивності праці працівників;
2) мотивація найманого працівника до ефективної і якісної праці.
Матеріальне стимулювання має два основні види:
1) матеріальне стимулювання грошовими засобами (оплата за тарифами і окладами, премії, доплати, штрафи та ін);
2) матеріальне стимулювання різними матеріальними благами (квартири, предмети побуту і д.р.).
Найважливішим засобом матеріального стимулювання і основним джерелом задоволення потреб трудящих є оплата праці. Це основна форма відшкодування витрат по відтворенню робочої сили на сільськогосподарських підприємствах.
Заробітна плата - це винагорода, яку отримує працівник підприємства залежно від кількості та якості затраченої ним праці і результатів діяльності всього колективу підприємства.
Найбільшого поширення на підприємствах різних форм власності отримали дві форми оплати праці:
1. Відрядна форма оплати праці - оплата праці відповідно до кількості і якості виготовленої продукції або виконаної роботи за відрядною розцінкою. Визначення відрядної розцінки відбувається шляхом ділення тарифної ставки на норму виробітку (Кількість придатної продукції, яке має виготовити виконавець в одиницю часу).
Відрядна форма заробітної плати має такі основні системи, як: пряма відрядна, побічно-відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна.
При прямій відрядній виплата заробітної плати прямо пропорційна кількості виробленої продукції або виконаної роботи. Помноживши відрядну розцінку на обсяг вироблення, визначають розмір заробітної плати.
При побічно-відрядній оплачуються деякі категорії допоміжних працівників. Їхній заробіток залежить від відрядної заробітної плати основних працівників, обслуговуючих ділянка, агрегат, комбайн.
При відрядно-преміальною відміну від прямої відрядної є лише премія виконавцям крім заробітної плати за кількісні або якісні показники роботи.
При відрядно-прогресивній системі частину продукції або робіт, виконаних у зв'язку з перевиконанням встановлених норм, оплачують за підвищеними розцінками. Дану систему фірма застосовує там, де необхідно швидко підняти виробіток.
При акордно системі працю оплачується за кінцеві результати виробництва, за весь обсяг виконаних робіт. В основному застосовується для ...
