Реферат з дісціпліні "Мікроекономіка"
на тему
"Олігополія та ринок монополістічної конкуренції "
Олігополія
Олігопольна структура Ринку посідає проміжне Місце Між монополією та монополістічною конкуренцією, тому деякі її ознайо НЕ мают однозначного Тлумачення, а саме:
В· На ринку діє невелика кількість підприємств;
В· Окрема підприємство Може пропонуваті на ринку однорідній або діференційованій продукт
В· підпріємства мают неоднакову ринкову владу
В· вступ до Галузі ускладненій через Різні бар'єри
В· Може мати Місце нецінова конкуренція .
Альо головна рису олігополістічного ринку - загальна взаємозалежність Його учасніків. Кожній олігополіст при візначенні Лінії своєї економічної поведінкі винен враховуваті поведінку Як споживачів продукції, так и конкурентів, оскількі їх реакція на Його дії Може буті неоднозначно. Тому не існує Загальної універсальної Теорії олігополії. Моделі поведінкі фірм при олігополії Досить різноманітні и віходять з різніх підходів Щодо сценаріїв стратегічної поведінкі фірмі - способів конкурентної боротьбі и взаємодії Із суперники в умів Прагнення до максимальних прібутків. Розглянемо найбільш пошірені Моделі олігополії на прікладі дуополістічної структури ринків. Дуополія - ції ринкова структура, за якої пропозиція представлена ​​˳ше двома постачальником.
Першим, хто змоделював поведінку дуополістів, які враховують Особливості рінкової позіції конкурента, Його ринкову владу, БУВ Г. фон Штакельберг. Власне, ЯКЩО в Моделі дуополії враховуваті економічну силу конкурентів, а вон Може буті або однаково, або Ні, то можліві Такі Чотири сітуації (рис. 12.1):
1) Перший продавець є лідером и встановлює ринкову ціну,
а другий - аутсайдером, Який підпорядковує Свої дії поведінці лідера;
2) Інший продавець Виступає лідером, а Перший займає перелогових позіцію;
3) обидвоє Продавці намагаються буті лідерамі и проводитись незалежну ринкову політіку;
4) обидвоє Продавці на ринку пасівні ї прістосовуються до Дій співучасніка.
Рінкові позіції В® ВЇ
лідерство продавців
Тільки Перший
Тільки другий
обидвоє
а
у
т
з
а
ї
Д
Е
р
З
Т
У
Про
П
р
про
д
а
в
ц
и
в
Тільки Перший
Тільки другий
обидвоє
Рис. 1. Варіанті співвідношень рінкової влади дуополістів
Історічно дерло Була Змодельовано четверта Ситуація, відома в Теорії мікроекономікі Як модель дуополії Курно . Пізніше з'явилася модель дуополії Бертрана . Сутність ціх моделей зводіться до того, Що Кожній з продавців візначає Свій обсягах виробництва (Модель Курно) або ціну товару (модель Бертрана) перелогових від аналогічніх параметрів, які встановлює Інший співучаснік ринка. Очевидно, Що така пасівність дуополістів НЕ Може існуваті Довгострокова и рано чи пізно Визначіть Лідер та аутсайдер Певного ринка.
Модель третьої з розглянутіх Вище СИТУАЦІЙ відома в мікроекономічній Теорії Як олігополістічне Рішення Боулі. Розвиток цієї сітуації виробляти до Порушення рінкової рівноваги та до перевіробніцтва, в результаті Чого або розпочинається цінова війна , де буде один переможець, або учасники дійдуть певної Згідно. І в тому, и в іншому випадка створюються реальні передумови для монополізації даного ринка.
У цілому, Розгляд усіх чотірьох СИТУАЦІЙ Дає Підстави стверджуваті, Що в результаті процесів навчання учасніків и накопиченням ринкового досвіду ними усвідомлюється немінучість розшарування дуополістів, а загаль - олігополістів, за рівнем рінкової влади для Збереження олігополістічної структури. Процеси розшарування кінець-кінцем прізводять до встановлення жорсткого співвідношення Між ціною лідера (лідерів) i ціною аутсайдерів та односпрямованості ціновіх змін у Майбутнього. Певної етапу еволюційного процесу рінкової поведінкі олігополістів відповідають Моделі Феллнер (модель об'єднання олігополістів), Свізі (модель ламаної крівої попиту), Хойсса (політика жорсткого співвідношення ЦІН).
В аналізі олігополістічніх СИТУАЦІЙ застосовуються положення та методи Теорії Ігор. Теорія Ігор - Це наука, Яка за допомог математичних методів досліджує поведінку індівідів у відповідніх сітуаціях, пов'язаних з Прийняття рішень. Різні види Ігор можна класіфікуваті за Певної ознайо:
Вѕ за числом гравців (ігри з двома, трьома и Більше учасниками);
Вѕ за кількістю стратегій (Скінченні й нескінченні ігри);
Вѕ за властівостямі платіжної функції (ігри з Нульовий та ненульовою сумою);
Вѕ за характером попередньої домовленості (кооператівні та некооператівні ігри).
Певної Ситуація на олігополістічному Ринку Може моделюватіся та досліджуватіся відповідною грою.
Об'єктивно існуюча взаємозалежність олігополістів візначально впліває Як на Зміст процесу навчання учасніків даного ринків (В«квазіпереговоріВ» за Феллнер), так и на еволюцію внутрішньогалузевої організації. Олігополісті повінні вірішуваті, чі Варто їм агресивно конкуруваті, намагаючись захопіті Більшу частко Ринку за рахунок конкурента, чі В«співпрацюватіВ» и конкуруваті більш пасивно, співіснуючі Зі Своїм конкурентом, задовольняючісь Своєю частко и домовляючісь Щодо спільніх ринкових Дій. Тобто олігополія створює спріятліві передумови для організації даного Ринку за змов. Змов наявний, коли підпріємства Галузі досягають очевідної (Відкритої чі відслідковуваної) або пріхованої (таємної чи мовчазної) Згідно Щодо фіксування ЦІН и Спільної цінової політики, поділу ринків (квотування) або інших способів обмеження конкуренції Між собою. Зумовленості змов контроль над ціною та певна Спільна ринкова влада Дає змогу олігополістам зменшіті невізначеність, Збільшити прибутки и навіть перешкодіті вступити до Галузі нових конкурентів.
Щодо питання економічної ефектівності олігополії існують різноманітні погляди. Багато західніх економістів (Шумпетер, Гейлбрейт) вважають, Що Ліше Великі фірмі, які володіють значними фінансовімі, технічними, інтелектуальнімі ресурсами, здатні Забезпечити науково-технічний прогрес. Їх опоненти доводять, Що чісленні Винаходи булі зроблені на дрібніх фірмах и навіть окремого вінахіднікамі самостійно. Існує кож думка, Що олігополія, з точки зору суспільства, навіть гірша за монополію, оскількі остання підлягає Державне регулювання, а за олігополії Ліше утворюється відімість конкуренції.
проти олігополія - ​​найпошіреніша ринкова структура сучасної економікі в розвинутих ...
