Міністерство освіти і науки РФ
Гуманітарний університет
р. Єкатеринбург
Факультет соціальної психології
Спеціальність В«Соціально-культурний сервіс і туризмВ»
Форма навчання заочна
Курс 1 (2006 р.н.) скорочене
П.І.Б. студента Ічетовкіна Вікторія Сергіївна
Дисципліна
Економіка і підприємництво в соціально-культурному
сервісі і туризмі
Курсова робота
Тема: В«Оплата праціВ»
Викладач: Карпенко Я.В.
Дата здачі:
Результат к/р
Дата повернення
Екатерінбург2007
Зміст:
Введення
ГЛАВА I. Основні поняття оплати праці, форми заробітної плати та системи оплати праці.
1. Основні поняття заробітної плати
2. Форми заробітної плати
2.1. Відрядна система оплати праці
2.2. Почасова система оплати праці
3. Інші системи оплати праці
3.1. Бонусная система оплати праці
3.2. Система оплати праці на комісійній основі
3.3. Безтарифна система оплати праці працівників
4. Застосовувані на підприємствах безтарифні системи оплати праці
5. Етапи вибору оптимальної системи оплати праці
РОЗДІЛ II. Оплата праці працівників ТОВ В«РестСервісВ», музичний паб В«Джек енд ДжилВ»
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Заробітна плата - один з основних факторів соціально - економічного життя кожної країни. Високий рівень заробітної плати свідчить про процвітання економіки прогресування всіх галузей економіки держави. Високий рівень оплати праці, тобто висока ціна трудових ресурсів стимулює зусилля керівників підприємств максимально ефективно і економічно використовувати робочу силу, модернізувати виробництво.
Зараз мінімальний розмір оплати праці не виконує ролі соціальної гарантії, адекватно відбиває соціально - економічні умови і зіставною з мінімальним споживчим бюджетом. Мінімальний прожитковий мінімум багаторазово перевершує МРОТ. Більш того, МРОТ стала грати невластиву їй роль технічного нормативу при визначенні розмірів стипендій, пенсій, соціальних виплат, штрафів та пені.
Для нинішньої ситуації в області оплати праці характерна зростаюча диференціація в рівні заробітної плати між галузями, регіонами і підприємствами. Значно вище середньої по країні рівень заробітної плати в паливо - енергетичних галузях, кольорової металургії, на транспорті, у фінансових і кредитних установах.
До числа найважливіших в даний час відноситься також проблема усунення надмірної диференціації в оплату праці керівників підприємств та інших працівників, що є однією з причин ситуації напруженості в соціально - трудовій сфері.
Структура оплати праці розбалансована: надтарифная частина на багатьох підприємствах в кілька разів перевищує базову, тарифну частку заробітку працівника. Це говорить про необхідність докорінного перегляду тарифних систем на підприємствах з тим, щоб тариф більш адекватно виконував функцію базової оцінки результатів праці.
Вирішити деякі з зазначених проблем можна за допомогою правильної оплати праці заснованої на розмірному ефективному відшкодування витрат працівника в процесі трудової діяльності.
В ході курсової роботи розглянуті теоретичні підходи до визначення сутності та основних характеристик оплати праці, шляхів і методів оцінки кількості та якості праці, а також аналіз можливих шляхів її вдосконалення.
РОЗДІЛ I . Основні поняття оплати праці, форми заробітної
плати та системи оплати праці
1. Основні поняття заробітної плати
Заробітна плата являє собою ціну робочої сили, що формується на основі об'єктивної оцінки внеску працівника в результати діяльності підприємства. Її розмір залежить від встановленого мінімуму заробітної плати, складності праці і кваліфікації робочої сили, попиту та пропозиції на робочу силу, умов виконання роботи, результатів діяльності підприємства і т.д.
В умовах ринкової економіки заробітна плата розглядається як обсяг надходять в розпорядження працівника життєвих благ, що забезпечують об'єктивно необхідне відтворення робочої сили і включаються у витрати виробництва. Тому всі витрати на оплату праці повинні гарантувати не тільки відтворення робочої сили, але й заохочувати більш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, в результаті чого підприємство може отримати прибуток в обсязі, необхідному для розширення виробництва, модернізації та заміни застосовуваних техніки і технології.
Таким чином, на підприємстві заробітна плата виконує дві ролі: для працівника вона є доходом, який він отримує за свою працю, для наймача - частиною витрат на виробництво продукції або послуг. У цих умовах працівник зацікавлений у збільшенні свого доходу. Цього можна досягти, більш вигідно продаючи свою робочу силу, а також за рахунок докладання великих трудових зусиль, що збільшує величину заробітку. Наймач зі свого боку прагне до її мінімізації в розрахунку на одиницю продукції або послуг. Останнє можливо при забезпеченні раціонального завантаження працівника протягом робочого часу за рахунок більш ефективної організації праці та виробництва, підвищення його технічного рівня, а також застосування більш напружених норм праці. Це об'єктивне протиріччя і зумовлює складність проблеми заробітної плати.
Так як відносини в галузі заробітної плати зачіпають безпосередньо або побічно інтереси всіх членів суспільства, то вони регулюються державою, яка встановлює законодавчі основи відносини по заробітній платі, удосконалює їх, контролює і гарантує їх дотримання суб'єктами цих відносин на всіх рівнях. Крім того, держава, виступаючи в ролі роботодавця, само підпорядковується чинному ринковому механізму регулювання заробітної плати. У цьому процесі беруть участь державні інститути, громадські організації, роботодавці та працівники. Сукупність законодавчих та інших нормативних актів та інститутів, діючих на їх основі, становить механізм встановлення заробітної плати в суспільстві, за допомогою якого регулюються відносини в цій сфері як на ринку праці, так і всередині підприємства, а також економічна сутність заробітної плати.
Досвід розвинутих країн показує, що механізм ринкової організації заробітної плати включає шість основних елементів:
1) державну систему забезпечення мінімальних гарантій у сфері оплати праці і її захист від негативних явищ в економіці;
2) багаторівневу колективно-договірну систему, що дозволяє з достатньою повнотою відобразити інтереси всіх зацікавлених сторін при встановленні базових умов оплати;
3) податкову систему регулювання рівня оплати праці як у складі індивідуальних доходів, так і в складі витрат виробництва роботодавця;
4) інформаційну систему про рівень і динаміку заробітної плати та інших витрат роботодавця на робочу силу, що дає реальну картину заробітної плати як ціни робочої сили;
5) ув'язку заробітної плати з результатами праці працівника через систему оплати праці на підприємстві;
6) самостійний вибір форм і систем оплати праці, а також форм заохочення за рахунок одержуваного прибутку.
Центральним моментом ринкової моделі організації заробітної плати є система колективно-договірного регулювання оплати праці, здійснювана шляхом укладання системи тарифних угод на чотирьох рівнях:
1) міжгалузевому (генеральна тарифна угода);
2) галузевому;
3) регіональному;
4) виробничому (при укладенні колективного договору підприємства).
Вельми важливо...
