Міністерство освіти і науки України
Приазовський державний технічний університет
Кафедра Економіки Підприємств
Контрольна робота
по курсу Економіка праці та соціально-трудові відносини
варіант № 18
Виконала студентка
Групи З-05-ФК
Клафас Н.С.
Перевірила викладач
Парлюк І.П.
р. Маріуполь, 2009
1 Об'єкт, предмет і завдання дисципліни В«Економіка праці та соціально-трудові відносиниВ»
Праця - це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і кожної окремої людини таку важливу роль, що саме це поняття в широкому сенсі є невіддільним від людського життя. Праця-це свідома доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей; першооснова і необхідна умова життя людей і суспільства. Міняючи в процесі праці навколишнє природне середовище і пристосовуючи його до своїх потреб, люди не лише забезпечують своє існування, але і створюють умови для розвитку та прогресу суспільства. Більш того, праця є однією з найважливіших форм самовираження, самоактуалізації і самовдосконалення людини, що також є могутнім чинником суспільного прогресу.
Складність і багатоаспектність процесу праці, з одного боку, і ні з чим незрівняне соціально-економічне значення праці, з іншого боку, зумовили активний інтерес до неї різних наук. Особливості праці як об'єкта дослідження лежать в тому, що, по-перше, праця - це доцільна діяльність людей з створення товарів і послуг, яка повинна бути ефективної, раціональної і організованою; по-друге, праця є однією з головних умов життєдіяльності не лише окремої особи, але і будь-якого підприємства або організації, а також суспільства в цілому, по-третє, в процесі праці формується система соціально-трудових відносин, які утворюють стрижень суспільних відносин на рівні економіки в цілому, регіону, підприємства та мікро-колективу.
Особливого значення в наш час набуває грамотне дослідження всіх, а надто - соціально-економічних аспектів процесу праці у зв'язку з докорінною перебудовою системи суспільних відносин. Самі істотні перетворення відбуваються чи мають відбуватися саме в соціально-трудовій сфері, зачіпаючи інтереси мільйонів людей і викликаючи закономірне протистояння суб'єктів цих відносин (передусім роботодавців і найманих працівників).
Слід особливо підкреслити, що сучасна економічна наука відійшла від вузького, суто виробничого погляду на працю (що проявлялося в радянський час, перш за все, в ідеологічно-штучному поділі праці на так званий В«продуктивнийВ» та В«непродуктивнийВ»). Ми визначаємо працю як свідому цілеспрямовану утворювати діяльність; додаток людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб; як процес перетворення ресурсів природи в цінності і блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних, так і внутрішніх спонукань; як прояв людської особистості. У такому визначенні праця включає в себе, крім традиційних видів людської діяльності, також творчі, новаційні її види, зокрема підприємництво. Метою творчих видів діяльності є створення нових ідей, образів, методів, уявлень, технологій. Результати творчості науковців, винахідників, підприємців, художників, письменників, акторів складають в розвинених країнах вагому частину національного багатства, а їх частину в національному доході невпинно зростає. Тому ми визнаємо творчість одним з видів праці, який, щоправда, має суттєві особливості.
Як самостійній економічній категорії праці притаманні кількісні й якісні характеристики. Кількісна характеристика праці полягає в тому, що вона є витратою певного обсягу енергії. З економічної точки зору кількісна характеристика праці проявляється в таких поняттях, як чисельність зайнятих, тривалість робочого дня, трудомісткість, інтенсивність праці тощо. Якісна характеристика праці проявляється в таких поняттях і категоріях, як складність роботи, професійна специфіка, якість кінцевих результатів праці (продукції, послуг), ефективність витраченої праці, відповідальність за трудову діяльність тощо.
В системі людської життєдіяльності праця синтезує не тільки економічні, але і соціальні функції, оскільки вона узагальнює достатньо складний спектр економічних та соціальних відносин. Серед завдань, що реалізуються цією категорією, - стан виробничо-технічних умов праці, матеріального і культурного рівня життя трудящих, підвищення їх загальноосвітнього і професійного рівня, територіальний і галузевий розподіл трудового потенціалу тощо. Інший, не менш важливою, практичною функцією праці є її роль у формуванні системи соціально трудової діяльності, а саме: дотримання виробничої і громадської дисципліни, відповідальність за якісне і своєчасне виконання завдань та ін Ще однією практичною функцією праці виступає синтез факторів соціального, економічного, соціально-політичного і суто психологічного характеру, реалізація яких в практиці роботи підприємств в ринкових умовах господарювання зростає. Це, перш за все, колективність, організованість, ступінь врахування потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій працівників. Ігнорування або недооцінка цих передумов у процесі трудової діяльності суттєво обмежує і знижує потенційні можливості праці.
Таким чином, в ході ринкових перетворень все більш очевидною стає обмеженість традиційних поглядів на трудовий процес. Без комплексного теоретичного підходу до праці як предмета наукового економічного дослідження на новій концептуальній основі, яка враховує радикальні зміни в соціально-економічних відносинах нашого суспільства і обумовлює подолання відчуження праці, практично неможливо ефективно використовувати всі потенційні можливості працівників.
Соціально трудові відносини вивчаються як комплекс взаємин між людьми, пов'язаних із залученням працівників, використанням і оплатою їх праці, відтворенням робочої сили і спрямованих на забезпечення високої якості життя працівників та високої ефективності економічної діяльності.
Конституцією нашої країни Україна проголошено демократичною соціальним державою, найвищою цінністю якого є життя, здоров'я, честь, гідність людини, вільний і всебічний розвиток її особистості. Однак і досі в Україні по здебільшого не подолану спрощено уявлення про взаємодію економічного і соціального розвитку. Постійно недооцінюється активна роль соціальних чинників економічного зростання. При умовах прискорення НТП, коли визначальне значення для прогресу виробництва і всіх інших аспектів людського життя набувають знання, мотивація, творчість, таке ставлення до соціальній сфері гальмує економічний розвиток.
Соціально орієнтована ринкова економіка - це ринкова економіка, якій силою державного впливу надається орієнтація на розвиток і добробут громадян. Сама собою ринкова економіка грунтується на конкуренції і орієнтується на економічну ефективність. Їй байдужі проблеми соціальної справедливості. Вона допускає надмірну диференціацію доходів; нестабільність в отриманні факторних доходів, насамперед доходів від праці; нерівність стартових умов для людей з різними здібностями, станом здоров'я, походженням; падіння ціни праці нижче від величини прожиткового мінімуму і т.п. Саме за допомогою механізмів державного регулювання економіки і соціального партнерства на всіх рівнях можна і Погрібний забезпечити ефективну зайнятість населення в поєднанні з системою соціального страхування та встановити гарантовані рівні мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, не нижче, ніж величина відповідних прийнятних соціальних стандартів. З іншого боку, чим більше успішно реалізуються ринкова справедливість, механізм залежності особистих доходів від трудової і підприємницької активності, тим вище реальні доходи гром...
