Зміст
Введення
Глава 1. Значення машинобудування в економіці України
Глава 2. Сучасний рівень розвитку та характеристика розміщення галузі
2.1Історіко-географічні особливості розвитку машинобудування;
2.2 Структура машинобудівного комплексу;
Глава 3.Прінципи і фактори розвитку і розміщення
підприємств машинобудування
3.1Тяжелое машинобудування
3.2Среднее машинобудування;
3.3Общее машинобудування;
Глава 4. Основні проблеми та перспективи розвитку і територіальної організації машинобудування
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Тема моєї роботи "Основні принципи і фактори розвитку та розміщення підприємств машинобудування в Україні В». Це широка і цікава тема, тому що машинобудівний комплекс охоплює дуже широке коло галузей, тобто має складну структуру і також визначає не тільки галузеву структуру промисловості, а й її розміщення. Машинобудування виробляє засоби праці як для галузей, що виробляють засоби праці, так і для галузей, що виробляють засоби споживання. Таким чином цей комплекс визначає науково-технічний прогрес усіх галузей промисловості і тому займає провідне місце в економіці України. Для нього чимало робиться, але, на жаль, положення комплексу все одно залишається важким.
У роботі я і спробував розглянути сучасний стан машинобудування, його структуру, фактори і принципи впливають на розміщення підприємств.
Робота складається з 4 розділів, в яких дана характеристика комплексу, за допомогою балансового і програмно цільової методів. Тут розкривається значення машинобудівного комплексу, розвиток галузі та її структура, принципи і фактори розміщення підприємств галузі, а також проблеми і перспективи розвитку комплексу, для наочності присутні: картосхема, чотири таблиці, дві схеми, чотири діаграм і один графік. При написанні роботи використовувалися: періодичне видання - Економіка України, також - Україна в цифрах і допомоги по РПС.
Глава 1. РОЛЬ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ.
В даний час машинобудування України включає близько 1500 підприємств та організацій, де працюють майже 1,6 млн. осіб. Крім того, в галузі функціонують понад 2 тис. малих і спільних підприємств, кооперативів. Ступінь зносу основних фондів машинобудівних підприємств до початку 1999 року становила близько 50%, при цьому спостерігається тенденція до його підвищення. Кредиторська заборгованість галузі значно підвищує дебіторську, причому темпи зростання кредиторської заборгованості щорічно на 20% випереджають темпи збільшення дебіторської заборгованості. Продукція українських машинобудівників в цілому, за винятком окремих видів товарів, неконкурентоспроможна як на світовому ринку, так і на внутрішньому ринку. Це зумовлено багатьма чинниками. Одним з них - скорочення витрат на науково-конструкторські роботи, що призвело до зниження якості продукції, гальмування процесу її оновлення, втрати завойованих раніше ринкових позицій.
Машинобудівний комплекс України охоплює понад 20 спеціалізованих галузей, тобто практично всі галузі машинобудування (крім годинникової). Він служить основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази господарства. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи засоби праці для різних галузей господарства, машинобудування забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію проізводства.На машинобудівний комплекс припадає понад 40% усього промислово-виробничого потенціалу індустріального виробництва України; частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29%. Це трудомістка область промисловості і водночас належить до металомістких галузей.
В комплекс входять І668 підприємств, 58 підгалузей, 1,6 млн. зайнятих. Частина машинобудування в промисловому виробництві в 1997 р. становила 15,8%. в експорті - 13.9%. ВВП галузі зменшилася з 27% до 7,8%. Обсяг виробництва продукції в ньому скоротився до 37.0%. Найбільший занепад простежується в сільськогосподарському машинобудуванні (на 87%), автомобілестрое-нии (86%). Проблемною є реалізація продукції через її високої ціни. Рентабельність галузі становить 7,2%. Науковими дослідженнями займаються 116 організацій. Пріоритетні галузі - авіаційна, ракето-космічна, суднобудування, електронна, виробництво міських транспортних засобів, оборонної галузі експортного спрямування, виробництво зернових комбайнів, енергозберігаючого обладнання.
Машинобудівний комплекс України як основа важкої індустрії відіграє вирішальну роль в вдосконаленні матеріально-технічної бази. Випускаючи засоби виробництва для різних галузей народного господарства, машинобудування реалізує досягнення науково-технічного прогресу і забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва. На машинобудівних комплекс України припадають більше 40% всього промислово-виробничого потенціалу індустріального виробництва; частина продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29% Машинобудівний комплекс належить до трудомістких галузей, про що свідчать співвідношення зайнятих у ньому до обсягу випущеної продукції.
Рівень розвитку машинобудування є одним з основних показників економічного і промислового розвитку країни. Основне значення галузі: виробляє знаряддя праці:
- для галузей виробляють засоби виробництва (машини, апарати, верстати, прилади і т.д.)
- для галузей, які виробляють предмети споживання (машини для с/г, технологічне обладнання для легкої і харчової промисловості)
- предмети споживання (легкові автомобілі, побутова техніка, телевізори, радіоприймачі та т.д.)
- обладнання для будівництва, транспорту, зв'язку, торгівлі,
спецобладнання для галузей невиробничої сфери,
продукція оборонного призначення.
Глава 2. РОЗВИТОК І ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ.
2.1. Історико-географічні особливості розвитку машинобудування.
У дореволюційній Україні машинобудування розвивалося за участю іноземних капіталів. Перші підприємства, які виробляли сільськогосподарські машини, з'явилися в 60-х роках XIX століття в Одесі, Харкові, Єлизаветграді, Києві, Бердянську, Миколаєві, Херсоні. У 90-х роках XIX століття розвиток промисловості, у тому числі металургійної та вугільної, залізничного транспорту, а також потреб сільського господарства сприяли формуванню галузей машинобудування. Однак у той період розвивалися переважно транспортне, сільськогосподарське машинобудування і в деякій мірі виробництво обладнання для шахтарській, металургійної, харчової промисловостей. (Див. картосжему 2.1.1.) J
У Донбасі і Придніпров'ї сформувався центри виробництва гірничо-шахтарського й металургійного обладнання: Катеринослав, Харків, Юзівка, Горлівка, Краматорськ. В центри транспортного машинобудування перетворились Луганськ (1876г.) і Харків (1895 р.), де почали працювати паровозобудівні заводи. Суднобудування було налагоджено в Миколаєві і Херсоні.
На південних землеробських районах України розвивалося сільськогосподарське машинобудування (Одеса, Кіровоград). Його центрами також були Харків, Київ, Біла Церква та ін Напередодні Першої світової війни Україна випускала більше 50% загальноросійського виробництва сільськогосподарської техніки.
Машинобудування того періоду в Україні випускало продукцію невисокого технологічного рівня. Складне виробниче устаткування завозилася з-за кордону. Перед Першою світовою війною в Україні налічувалося 450 підприємств машинобудівної промисловості, на яких працювали близько 57 тис. людей, що становило 23% Росії.
У роки довоєнних п'ятирічок в Україні було створено потужний машинобудівний комплекс, який став одним з основних баз індустріаліз...
