Введення
Якість життя і розвиток людини - ці поняття складають змістовну характеристику сучасних підходів до проблем економічного зростання та розвитку суспільства. Постановка цих проблем не є новою. У різні періоди розвитку наукова думка знову і знову зверталася до них. Вони були ключовим питанням філософських, економічних, соціологічних робіт. Витоки сучасних концепцій якості життя і розвитку людини можна виявити в працях стародавніх мислителів, у багатьох культурах і релігіях. Але є і тривалий період, особливо яскраво проявився в економічній науці, коли проблеми людини - якості його життя і розвитку - відійшли на другий план. У XX сторіччі підхід до розвитку як досягненню економічних цілей виявився чільним. Людина в економічних теоріях став трактуватися лише як засіб виробництва, перетворився в В«людський факторВ». Хоча все ж з 60-х років проблеми якості життя і розвитку людини починають знову залучати більшу увагу різних шкіл та напрямів світової економічної науки.
Авторитетні міжнародні організації та дослідницькі центри піднімають ці проблеми в своїх наукових розробках і дискусіях. Однак тільки в останні десятиліття XX століття намітився істотний поворот до цих проблем в економічній теорії. Значну роль у цьому відіграють: що стає все більш очевидною обмеженість неокласичного підходу до проблем розвитку, для якого особливо характерно підпорядкування людини економічним цілям і завданням; різке поглиблення соціальних суперечностей і неможливість їх вирішення на основі традиційних підходів економічної теорії; бурхливий розвиток інституціоналізму та розширення сфери застосування інституційного підходу; зміна ролі людини у забезпеченні економічного зростання; посилення впливу соціології на економічну науку.
Тому кінець 80-х і початок 90-х років ознаменувалися формуванням концепцій і теорій, в яких по-новому розглядається роль людини. Перш за все, це концепція сталого розвитку і концепція розвитку людини, стрижневою ідеєю яких є положення про те, що людина - мета економічного зростання, а не його ресурс.
Під якістю життя в сучасних концепціях якості розуміють комплексну характеристику соціально-економічних, політичних, культурно-ідеологічних, екологічних факторів та умов існування особистості, положення людини в суспільстві.
Метою курсової роботи є дослідження В«якості життя населенняВ».
Предмет дослідження: поняття, фактори і показники В«якості життя населенняВ».
Об'єкт дослідження: Російська Федерація і Кіровська область.
Інформаційна база: нормативно-правова, періодична, методична, навчальна та довідкова література за 2005-2010 роки
Методи дослідження: аналітичний, моделювання, метод аналізу та синтезу, метод спостереження.
Для вивчення поставленої мети були виділені наступні завдання:
- дослідження поняття В«якість життя населенняВ»;
- дослідження системи показників В«якості життяВ»;
-дослідження методів обчислення та сфери використання деяких показників В«якості життяВ»;
- дослідження та оцінка рівня В«якості життяВ» в Росії і Кіровської області.
1. Поняття В«якість життя населення В»та його складові
1.1 Поняття В«якості життя населенняВ»
Рівень життя є однієї з найважливіших соціальних категорій. Під рівнем життя розуміються забезпеченість населення необхідними матеріальними благами і послугами, досягнутий рівень їх споживання і ступінь задоволення розумних (Раціональних) потреб. Так розуміється і добробут. Грошова ж оцінка благ і послуг, фактично споживаних в середньому домогосподарстві протягом відомого проміжку часу і відповідають певному рівню задоволення потреб, являє собою вартість життя. У широкому розумінні поняття В«рівень життя населенняВ» включає ще умови життя, праці і зайнятості, побуту і дозвілля, його здоров'я, освіту, природне середовище проживання і т. д. У такому випадку частіше вживається термін В«якість життяВ».
Якість життя можна трактувати як інтегральну категорію, всебічно характеризує рівень і ступінь добробуту свободи, соціального і духовного розвитку людини, а також його фізичне здоров'я. У числі її структурних складових можна виділити наступні основні компоненти: рівень здоров'я і тривалість життя населення, рівень життя населення, спосіб життя населення.
Рис. 1 Спрощена структура якості життя населення
Характеризуючи сутність якості життя як соціально-економічної категорії необхідно підкреслити ряд її особливостей:
перше, якість життя надзвичайно широке, багатоаспектне, багатогранне поняття, незрівнянно більш широке, ніж В«рівень життяВ». Це категорія, далеко виходить за межі економіки. Це, перш за все соціологічна категорія, що охоплює всі сфери суспільства, оскільки всі вони містять в собі життя людей і її якість.
друге, якість життя має дві сторони: об'єктивну і суб'єктивну. Критерієм об'єктивної оцінки якості життя служать наукові нормативи потреб та інтересів людей, по співвідношенню, з якими можна об'єктивно судити про ступінь задоволення цих потреб та інтересів.
З іншого боку, потреби та інтереси людей індивідуальні і ступінь їх задоволення можуть оцінити тільки самі суб'єкти. Вони не фіксуються якими статистичними величинами і практично існують лише у свідомості людей і, відповідно, в їх особистих думках і оцінках.
Таким чином, оцінка якості життя виступає у двох формах:
- ступінь задоволення науково-обгрунтованих потреб та інтересів;
- задоволеність якістю життя самих людей.
третє, якість життя не є категорією, відокремленою від інших соціально-економічних категорій, але об'єднує багато з них, включає в себе їх в якісному аспекті. [11]
Так, компонентами якості життя є і спосіб життя, і рівень життя, і навколишнє середовище, збагачені якісними оцінками. Наприклад, характеризуючи якість життя, можна обмежуватися оцінкою харчування за його поживної цінності (калорійність, вміст у грамах білків, жирів). Не можна обійти таких якостей харчування, як його регулярність, різноманітність, смакові властивості. Характеризуючи якість трудового життя, не можна обмежитися (як при аналізі рівня життя) показниками зайнятості, безробіття, тривалість робочого дня, тижня, року, рівнем виробничого травматизму, але необхідні оцінки відповідності інтересам працівників змісту і характеру праці, його інтенсивності, взаємовідносин всередині трудового колективу та ін
Якість життя - це ступінь розвитку та повнота задоволення всього комплексу потреб і інтересів людей, що виявляються як у різних видах діяльності, так і в самому жізнеощущенія. Проблема якості життя включає в себе умови, результати і характер праці, демографічні, етнографічні та екологічні аспекти існування людей. Є в цій проблемі юридичні і політичні сторони, пов'язані з правами та свободами, поведінкові і психологічні аспекти, загальний ідеологічний і культурний фон. [6]
1.2 Показники та рівні В«якості життя населенняВ»
Якість життя - категорія, що відображає об'єктивні умови існування та їх оцінку на рівні суспільства і індивіда.
Об'єктивні індикатори якості життя: природні та соціальні.
Суб'єктивні індикатори якості життя: когнітивні (оцінки загальної задоволеності життям і оцінки задоволеності різними сферами життя) і афективні (емоційні).
Показники рівня життя можна згрупувати по ряду ознак. [7]
1. В залежності від ієрархічного рівня: - макропоказники: середньодушове виробництво ВВП, ВНП або ЧНП; номінальні та реальні доходи населення; демографічні показники; тривалість робочого тижня; вільний час; рівень інфляції та ін; - мікропоказателі, характеризують задоволення основних потреб на рівні індивіда чи сім'ї.
2. В залежності від характеру відображення сутності категорії "рівень життя":
В· прямі, що характеризують рівень життя без...
